Науково-технічна діяльність

Науково-технічна діяльність — це друга, досить значна, група видів інтелектуальної, творчої діяльності. Характерною особливістю цієї групи видів творчої діяльності, яка, власне, їх об'єднує в одну групу, є її спрямованість на матеріальне забезпечення потреб су­спільства. На підставі наукових досягнень мають бути створені не­обхідні засоби і знаряддя виробництва та іншої доцільної діяльності людей.

Науково-технічна діяльність охоплює велике коло видів творчої діяльності, спрямованих на досягнення певних науково-технічних результатів, потрібних людям для забезпечення своєї життєдіяль­ності. Поняття «науково-технічна діяльність» набагато ширше від поняття «промислова власність», хоча багато об'єктів цих двох по­нять збігаються, наприклад, винахід є результатом науково-техніч­ної діяльності і разом з тим він є об'єктом промислової власності. Але далеко не всі результати науково-технічної діяльності стають

об'єктами промислової власності і, отже, об'єктами правової охо­рони. Багато результатів науково-технічної діяльності залишаються поза межами зазначених понять з тих чи інших причин.

Будь-який результат науково-технічної діяльності, безперечно, є творчим результатом. Але не кожний творчий результат стає об'єк­том правової охорони.

Науково-технічна діяльність охоплює науково-дослідну діяль­ність у тій частині, в якій вона стосується техніки і технологій. Цим поняттям охоплюються також проектно-конструкгорські і проект­но-технологічні роботи, винахідницька і раціоналізаторська діяль­ність та інші види творчої діяльності, спрямовані на створення про­мислових зразків, топографій інтегральних мікросхем, засобів інди­відуалізації учасників цивільного обороту, товарів і послуг тошо. Безперечно, цей перелік не може бути вичерпним.

За Паризькою конвенцією про охорону промислової власності всі результати творчої діяльності, що не охоплюються поняттям «авторське право і суміжні права», складають перелік об'єктів про­мислової власності. До переліку за Конвенцією включена також не­добросовісна конкуренція та деякі інші об'єкти промислової влас­ності.

Новіший перелік наводиться у Конвенції, що засновує Всесвіт­ню організацію інтелектуальної власності (далі — ВОІВ). За цим переліком до об'єктів інтелектуальної власності належать: літера­турні, художні і наукові твори; виконавська діяльність артистів, зву­козапис, радіо- і телевізійні передачі; наукові відкриття; промислові зразки; товарні знаки, знаки обслуговування, фірмові найменуван­ня і комерційні позначення; захист проти недобросовісної конку­ренції, а також усі інші досягнення, шо стосуються інтелектуальної діяльності — у виробничій, науковій, літературній і художній галузях.

Переліки результатів інтелектуальної, творчої діяльності в ціло­му, і результати науково-технічної діяльності, наведені в міжнарод­них угодах — Паризькій конвенції про охорону промислової влас­ності і Конвенції, що засновує ВОІВ, — та чинному законодавстві України про інтелектуальну власність, не збігаються. Так, напри­клад, Конвенція, що засновує ВОІВ, передбачає правову охорону

вщкритгів, а законодавство України цього не передбачає'. Законо­давство України передбачає правову охорону селекційних досяг­нень, якої немає у переліках зазначених конвенцій. Але їх міжна­родно-правова охорона передбачена іншими угодами. При цьому слід мати на увазі, шо селекційні досягнення, безперечно, не є ре­зультатами науково-технічної творчості, адже вони стосуються жи­вої природи, а не техніки. В Україні селекційні досягнення за своїм правовим режимом прирівняні до винаходів, але в точному значен­ні цього слова винаходами не являються.

У підручнику варто дотримуватися поділу результатів інтелекту­альної, творчої діяльності на три групи, про які йшлося више. Від­повідно до цього поділу до об'єктів промислової власності належать винаходи, корисні моделі, промислові зразки; селекційні досягнен­ня; компонування інтегральних мікросхем; комерційна таємниця, у тому числі секрети виробництва (ноу-хау) та інші результати науко­во-технічної діяльності, шо відповідно до чинного законодавства можуть бути визнані об'єктами правової охорони, тобто об'єктами інтелектуальної власності.

Науково-технічна діяльність, результати якої визнаються об'єк­тами промислової власності, також характеризується своїми особ­ливостями. Вона також досить різноманітна і становить широке ко­ло видів цієї творчості, шо, безперечно, не є вичерпним. Основною ознакою цього виду діяльності є її мета — забезпечити суспільство необхідними засобами існування.

На відміну від авторського права, що надає правову охорону будь-якому твору незалежно від його наукового чи художнього рів­ня, об'єктом промислової власності визнається лише той результат науково-технічної творчості, шо відповідає умовам охороноздат-ності, які встановлює закон. Отже, характерною ознакою зазначе­них результатів є їх відповідність умовам охороноздатності. Для ви­знання їх об'єктами інтелектуальної власності творчі результати ма­ють пройти обов'язкову, встановлену законом, перевірку, експер­тизу, атестацію. В одних випадках така експертиза має встановити, чи відповідає заявлена пропозиція необхідному науково-технічному рівню. Наприклад, заявка для видачі патенту на винахід строком на 20 років має пройти так звану експертизу по суті, мета якої — ви­явити цей необхідний рівень. В інших випадках провадиться екс­пертиза лише за формальними ознаками, коли перевіряється відпо­відність документів заявки вимогам закону.

Законодавство України про промислову власність не передбачає надання правової охорони лише за фактом створення того чи іншо­го її об'єкта.

Отже, для визнання творчого результату у сфері техніки об'єк­том правової охорони встановлена спеціальна процедура перевірки творчого результату на відповідність його вимогам охороноздат-ності. Якщо за результатами такої перевірки (експертизи за фор­мальними ознаками і експертизи по суті у випадках, передбачених законом) виявиться, що заявлена пропозиція відповідає умовам охороноздатності, вона підлягає обов'язковій державній реєстрації шляхом занесення її до відповідних державних реєстрів.

На підставі державної реєстрації на заявлену пропозицію ви­дається охоронний документ. Зараз в Україні об'єкти промислової власності охороняються двома документами — патентом або сві­доцтвом. Патентом охороняються винаходи, корисні моделі, про­мислові зразки, селекційні досягнення, на запатентовані компону­вання інтегральних мікросхем видаються свідоцтва.

Експертиза заявлених пропозицій, їх державна реєстрація та ви­дача охоронних документів здійснюється спеціально уповноваже­ними на це державними органами.

Оскільки в основному об'єкти промислової власності охороня­ються патентами, звідси і назва правового інституту, який регулює відносини, що складаються у процесі створення, використання й охорони цих творчих результатів, його прийнято називати патент­ним правом або правом промислової власності.

Ті результати технічної творчості, шо не підпадають під правову охорону з тих чи інших причин, не визнаються об'єктами промис­лової власності і, отже, об'єктами інтелектуальної власності. Вони ніби нікому не належать, нікому не потрібні, не становлять будь­

якої цінності. Але ж це не так. Отже, проблема залишається відкри­тою. Між тим, її не можна залишати невирішеною, оскільки серед

відхилених пропозицій можуть бути досить цінні.

1.5. Засоби індивідуалізації учасників цивільного обороту, товарів і послуг

Третю групу складають види творчості, шо спрямовані на ство­рення засобів індивідуалізації учасників цивільного обороту, това­рів і послуг, якими є комерційне найменування, торговельна марка (знаки для товарів і послуг) і географічне зазначення походження товарів. Цей вид творчості не можна назвати ні літературно-ху­дожнім, ні технічним. Зазначені засоби можуть наближатися до літературно-художньої або технічної творчості. Так, наприклад, зо­бражувальні торговельні марки інколи можуть бути об'єктами ав­торського права — вони можуть бути створені у вигляді малюнка (рисунка), графічного чи скульптурного зображення. Позначення для товарів і послуг може мати вигляд форми виробу, шо наближає його до промислового зразка.

Отже, ця група видів творчості посідає проміжне місце між літе-ратурно-художньою і технічною творчістю. Зазначена творчість не відзначається високим творчим рівнем. Від неї, наприклад, не ви­магається створення результату на рівні світової новизни. Новизна зазначених засобів обмежується територією держави, де вони за­реєстровані. Усі засоби індивідуалізації учасників цивільного обо­роту, товарів і послуг підлягають обов'язковій експертизі і держав­ній реєстрації, захищаються вони свідоцтвами, а не патентами. Строки правової охорони визначаються законом.

Спільною ознакою результатів цього виду творчості є їх призна­чення — індивідуалізувати учасників цивільного обороту (комер­ційні найменування), товарів і послуг (торговельна марка і геогра­фічне зазначення походження товарів). Особливістю цих засобів індивідуалізації є те, шо не всі вони є об'єктами виключного права на використання. Право на використання зазначення походження товару може належати кільком особам одночасно і в рівній мірі, тобто це право не є виключним.

Спеціального закону для охорони комерційного (фірмового) найменування Україна поки що не має. Основні положення цієї охорони містяться лише у ЦК України.