ВИБІР ТЕМИ

Виконання курсової роботи починається з вибору теми, від правильності якого значною мірою залежить успіх написання й захисту роботи. Автор повинен обрати таку тему, до якої має найбільший потяг, з якою глибоко обізнаний, вільно володіє теорією й методологією. При обранні теми автору бажано врахувати:

а) наукову і практичну актуальність теми;

б) наявність необхідних матеріалів для виконання дослідницької роботи;

в) відповідність теми можливостям студентів;

г) можливість вивчення досвіду вчителів початкових класів, майстрів педагогічної праці.

Обравши тему курсової роботи, студент повинен пам’ятати, про те, що його тема не може бути обрана іншими.

Якщо студент працював над будь-якою темою самостійно ще до написання курсової роботи і хоче продовжувати її розробку, він повинен повідомити про своє бажання на кафедру, щоб одержати офіційний дозвіл на оформлення роботи з теми, яка його цікавить.

Наступним етапом в роботі є консультації з керівником. Це систематичний творчий процес, напружена співпраця викладача й студента. Керівник спрямовує роботу автора у потрібному напрямі, допомагає осмислити матеріал, активно організовує роботу студента, встановлює термін завершення етапів роботи, контролює їх виконання.

Перед тим, як приступити до складання плану, слід опрацювати теоретичні основи питання, що є об’єктом дослідження курсової роботи. Студент повинен бути добре обізнаний з усім тим, що вже напрацьовано наукою з цього питання, тобто опрацювати найважливішу літературу, яка стане науково-теоретичними засадами виконуваної роботи.

Опрацювання літератури передбачає встановити рівень обізнаності з обраною темою на сучасному етапі та більш конкретне визначення напряму свого дослідження.

Збирати матеріал потрібно згідно з розробленою системою. Для цього необхідно скласти бібліографічний список літератури, що забезпечить чіткий перегляд наукових праць і їх обсяг. Визначити, які з них мають безпосереднє відношення до обраної теми і з яких найдоцільніше розпочати опрацювання. Бібліографію можна скласти в окремому зошиті, але краще – на окремих картках із зазначенням усіх вихідних даних, у тому числі й кількості сторінок роботи.

Опрацювання літератури найкраще починати з праць, що за характером висвітлення у них питань найближчі до теми курсової роботи, дотримуючись хронологічного порядку: першими опрацьовуються давніші праці, останніми - найновіші. Починати вивчення літературних джерел доцільно з робіт загального характеру, щоб мати уявлення про основні питання теми.

Наукову літературу не використовують дослівно, а занотовують лише те, що має безпосереднє відношення до обраної теми. Усі відібрані матеріали повинні бути на окремих аркушах, із записами на одному боці, що в подальшому буде дуже зручно при систематизації і класифікації матеріалу відповідно до плану роботи. Другий бік залишають для різних заміток, доповнень і т.ін.. Бажано записувати таким же чином і власні думки, які виникли у ході роботи з літературою.

Конспектуючи літературу, необхідно дослівно цитувати (з вказівкою сторінок) найважливіші висловлювання вчених-методистів. Це є обов’язковою умовою конспектування для виконавця. Слід також вказувати авторів, методичні положення яких аналізуються в роботі.

Майже кожна курсова робота виконується на основі якогось фактичного матеріалу. На цьому етапі необхідно провести спостереження, вивчення досвіду роботи окремих вчителів або цілих педагогічних колективів, перевірити на практиці прийоми навчання, рекомендовані педагогічною літературою, порівняти ефективність різних занять, розробити зразкові прийоми пояснення або закріплення, конспекти уроків, системи вправ, засоби унаочнення для практичного застосування.

У процесі узагальнення особистого педагогічного досвіду студент-учитель повинен підготувати і провести невеличкий експеримент, результати якого він може використати в курсовій роботі.

Для проведення педагогічного експерименту необхідно виділити те питання, яке необхідно дослідити, скласти план дослідження (за допомогою наукового керівника), реалізувати цей план в процесі експериментального навчання, потім виявити результати проведення роботи, проаналізувати їх, зробити висновки.

Студент, що не працює з класом, може проаналізувати свій небагатий особистий педагогічний досвід, який отримав під час педпрактики, і зроблені в результаті аналізу висновки використати в курсовій роботі.