МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ РОБОТИ

Для визначення коефіцієнта в’язкості капілярним віскозиметром використовується капілярний віскозиметр ВК–4, флакони з дистильованою водою і водними розчинами спирту 24%, 48%, 96%.

Для визначення коефіцієнта поверхневого натягу методом підняття рідини в капілярі використовується набір капілярів різного діаметра, штатив з пробірками, заповненими розчином спирту різних концентрацій. Метод відриву кільця здійснюється за допомогою торсійних терезів, до коромисла яких підвішене на нитці тонке кільце. Кільце відривається від поверхні дистильованої води, яка знаходиться в невеликій посудині на підйомному столику.

ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ РОБОТИ

І. КАПІЛЯРНИЙ МЕТОД

1. Користуючись інструкцією до віскозиметра ВК–4, визначити коефіцієнт в’язкості розчину спирту заданої концентрації.

2. Одержані результати занести в табл. 6.

Таблиця 6

Концентрація водного розчину спирту	, мм	, мм	, мм	, мм
24 % 48 % 96 %

 

3. Розрахувати коефіцієнт в’язкості за формулою:

,

де η₀ = 1 сПз – коефіцієнт в’язкості дистильованої води (еталону);

– переміщення у капілярах, відповідно, води і досліджуваної рідини.

4. Обчислити похибки вимірювань і зробити висновок.

5. Вимірювання і обчислення (п. 1-4) виконати для розчинів спирту інших концентрацій.

6. Побудувати графік залежності величини коефіцієнта в’язкості розчину від його концентрації і зробити висновок.