МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ РОБОТИ
Для визначення коефіцієнта в’язкості капілярним віскозиметром використовується капілярний віскозиметр ВК–4, флакони з дистильованою водою і водними розчинами спирту 24%, 48%, 96%. Для визначення коефіцієнта поверхневого натягу методом підняття рідини в капілярі використовується набір капілярів різного діаметра, штатив з пробірками, заповненими розчином спирту різних концентрацій. Метод відриву кільця здійснюється за допомогою торсійних терезів, до коромисла яких підвішене на нитці тонке кільце. Кільце відривається від поверхні дистильованої води, яка знаходиться в невеликій посудині на підйомному столику. ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ РОБОТИ І. КАПІЛЯРНИЙ МЕТОД 1. Користуючись інструкцією до віскозиметра ВК–4, визначити коефіцієнт в’язкості розчину спирту заданої концентрації. 2. Одержані результати занести в табл. 6. Таблиця 6
3. Розрахувати коефіцієнт в’язкості за формулою:
де η0 = 1 сПз – коефіцієнт в’язкості дистильованої води (еталону);
4. Обчислити похибки вимірювань і зробити висновок. 5. Вимірювання і обчислення (п. 1-4) виконати для розчинів спирту інших концентрацій. 6. Побудувати графік залежності величини коефіцієнта в’язкості розчину від його концентрації і зробити висновок.
|
, мм
, мм
, мм
, мм
,
– переміщення у капілярах, відповідно, води і досліджуваної рідини.
