ІІ. МЕТОД ВІДРИВУ КІЛЬЦЯ

1. Вивчити порядок роботи з торсійними терезами (див. технічний опис і інструкцію по використанню терезів ВТ–500).

2. Виміряти штангенциркулем діаметр d тонкого кільця.

3. Визначити за допомогою торсійних терезів вагу Q кільця.

4. Чашку з досліджуваною рідиною розташувати на підйомному столику і обережно підняти його до дотику кільця з поверхнею рідини. Досягти рівноваги терезів шляхом малих переміщень підйомного столика.

5. За допомогою терезів визначити величину сили F, прикладеної до кільця в момент його відриву від поверхні рідини.

6. Всі виміри виконати три рази і результати занести в табл. 7.

Таблиця 7

Досліджувана рідина	№ з/п	d, мм	Δd, мм	Q, мг	ΔQ, мг	F, мг	ΔF, мг
Середнє значення

 

7. Визначити коефіцієнт поверхневого натягу за формулою:

.

8. Обчислити похибки вимірювань.

9. Порівняти одержаний результат з табличним значенням і зробити висновок.

 

ІІІ. МЕТОД ПІДНЯТТЯ РІДИНИ В КАПІЛЯРІ

1. Опустити вертикально капіляр у пробірку з дистильованою водою.

2. Визначити висоту стовпчика рідини над поверхнею рідини в пробірці з врахуванням того, що

,

де n – кількість поділок шкали капіляра, яка відповідає даній висоті стовпчика рідини в капілярі;

h_o – ціна однієї поділки (вказана на капілярі).

3. Виміри провести три рази і результати занести в табл. 8.

Таблиця 8

Досліджувана рідина	№ з/п	ρ, кг/м3	r, мм	Δr, мм	h, мм	Δh, мм

 

4. Визначити коефіцієнт поверхневого натягу дистильованої води за формулою:

,

де ρ – густина рідини;

g – прискорення вільного падіння;

h – висота стовпчика рідини в капілярі.

r – радіус капіляра.

5. Обчислити похибки вимірювань і зробити висновок.

6. Вимірювання і обчислення (пп.1-5) виконати по одному разу для розчинів різних концентрацій, які вказані на пробірках.

7. Побудувати графік залежності величини коефіцієнта поверхневого натягу розчину від його концентрації і зробити висновок.