Підстави виникнення зобов'язань

Підстави виникнення зобов'язань - це певні юридичні факти або їх сукупність (юридичний склад), з настанням яких правові норми по­в'язують виникнення зобов'язального правовідношення між креди­тором і боржником. Оскільки зобов'язання є різновидом цивільного правовідношення, вони, згідно з ч. 2 ст. 509 ЦК, виникають з під­став, встановлених ст. 11 ЦК для виникнення цивільних прав і обо­в'язків. Йдеться про договори та інші правочини, акти органів дер­жавної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або орга­нів місцевого самоврядування, заподіяної майнової (матеріальної^-) та моральної шкоди іншій особі, інші юридичні факти (дії або події"). Найпоширенішою підставою виникнення зобов'язання є договір (двосторонній або багатосторонній правочин). Мова йде, перш за все, про договори, передбачені актами цивільного законодавства, у тому числі безпосередньо ЦК (купівля-продаж, дарування, рента, довічне утримання (догляд) тощо (понайменовані договори). Але з ураху­ванням правила, закріпленого у ст. 6 ЦК, підставою виникнення зо­бов'язання можуть бути і договори, що хоча і не передбачені зазначе­ними актами, але які відповідають загальним засадам цивільного законодавства (непонайменовані договори).

Підставою виникнення зобов'язання можуть бути також односто­ронні правочини. Прикладом останнього є публічна обіцянка вина­городи без оголошення конкурсу або за результатами конкурсу, оскільки у разі виконання завдання і передання його результату осо-

Дет. див. § 1 цієї глави.

М

Розділ VII

■гтЮВ'ЯЗАЛЬНЕПРАВО. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ________________________ 15

 

ба, яка публічно обіцяла винагороду, зобов'язана виплатити її (ст. 1184 ЦК), а переможець конкурсу має право вимагати від його засно­вника виконання свого зобов'язання (ст. 1156 ЦК). Отже, при цьому, як зазначав Б. Б.Черепахін, особа шляхом одностороннього волевияв­лення надає іншій особі суб'єктивне право, покладаючи правовий об­ов'язок на саму себе¹.

Акти органів державної влади, органів влади Автономної Рес­публіки Крим та органів місцевого самоврядування,що діють як суб'єкти не приватного, а публічного права, за своєю юридичною природою є адміністративними (владними) актами. Саме тому вони безпосередньо можуть бути підставою виникнення зобов'язання ли­ше у випадках, встановлених актами цивільного законодавства. Вод­ночас зазначені адміністративні акти можуть бути підставою для укладення договорів. При цьому вони впливають як на зміст догово­ру, так і на зміст зобов'язання, що ним породжується, оскільки згідно зі ст. 648 ЦК зміст договору, укладеного на підставі правового акта органу державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування, обов'язковий для сторін (сто­рони) договору, має відповідати цьому акту.

Підставою виникнення зобов'язання можуть бути і неправомірні дії особи (правопорушника). Йдеться про заподіяння шкоди іншій особі та про набуття або збереження майна однією особою за рахунок іншої без достатньої правової підстави. Сутність таких охоронних зо­бов'язань полягає, відповідно, в обов'язку правопорушника відшко­дувати завдану майнову (матеріальну) та моральну шкоду або повер­нути потерпілому набуте чи збережене майно. Однак, хоча такі зобов'язання виникають з неправомірних дій, вони спрямовані на до­сягнення правомірного результату- відновлення порушеного майно­вого стану учасників майнового обороту². Особами, які вчинили не­правомірні дії, можуть бути як фізичні, так і юридичні особи, у тому числі й органи публічної влади.

Підставою виникнення зобов'язань можуть бути також інші юри­дичні факти. По-перше, йдеться про правомірні дії, що не є правочи-нами, а належать до юридичних вчинків, які не спрямовані на ство­рення правових наслідків, хоча останні настають внаслідок приписів норм права. Прикладом такого юридичного факту є дія особи із ство­рення, зокрема, літературних, художніх творів. По-друге, мова йде про юридичні факти - події, що виникають та існують незалежно від волі людей і які можуть бути підставою виникнення зобов'язання у випадках, передбачених актами цивільного законодавства або дого­вором. Приклад такого юридичного факту - стихійне лихо, настання

¹ Черепахин Б. Б. Правопреемство по советскому гражданскому праву. - М: Госю-
риздат, 1962.-С 29.

² Див.: Гражданское право Украины: Учеб. / Под ред. А. А. Пушкина, В. М. Самой-
ленко. - Часть 1. - С. 341-342.

якого за умовами договору страхування є страховим випадком. У разі настання вказаного випадку, обумовленого договором страхування, страховик згідно зі ст. 988 ЦК зобов'язаний здійснити страхову ви­плату в строк, встановлений договором.

У випадках, передбачених актами цивільного законодавства, ци­вільні зобов'язання можуть виникати з рішення суду. Прикладом та­кого юридичного факту є, зокрема, рішення суду про зміну договору в зв'язку з істотною зміною обставин (ч. 4 ст. 652 ЦК).