Завдання 3. Виправте допущені помилки в оформленні бібліографічних описів. Запишіть виправлений варіант.

1. Завірюха Л. А. Оволодіння особистістю засадами толерантності у студентському середовищі / Завірюха // Актуальні проблеми навчання та виховання людей з особливими потребами: Зб. наук. пр. / Відкритий міжнар. ун‑т розвитку людини „Україна”; Ін-т вищої освіти АПН України; Ін-т спеціальної педагогіки АПН України. К.: Ун-т „Україна”, 2004.

2. Скляренко С. Д. Святослав / С. Д. Скляренко. – Х., 2008. – С. 205.

3. Перестюк М. О., Маринець В. В. Теорія рівнянь математичної фізики [Текст]: підручник / М. О. Перестюк, В. В. Маринець. – К.: 2006. – 423 с.

Завдання 4. Складіть бібліографію перекладних, енциклопедично-довідкових, тлумачно-перекладних словників вашого майбутнього фаху, які вийшли друком за останні 15 років. Наведіть приклад бібліографічного опису одного з джерел.

Завдання 5. Оберіть тему для написання реферата. До обраної теми складіть план та список викорис­таних джерел.

Теми рефератів

1. Українська термінологія як чинник державності української мови.

2. Українізація іншомовних термінів.

3. Актуальні проблеми термінознавства.

4. Українські електронні фахові словники.

5. Правописні проблеми в українській науковій термінології.

6. Роль синонімів у термінологічних системах.

7. Роль перекладу в поповненні термінологічної лексики.

8. Калькування окремих термінів з інших мов.

9. Номенклатура як сукупність термінів, символів і назв.

10. Українська термінологія – національна за своїми витоками, міжнародна за своїм поширенням.

11. Питоме і чуже в термінології.

12. Проблеми української термінології.

13. Особливості перекладу запозиченої термінологічної лексики українською мовою.

14. Проблеми перекладу технічної термінології.

15. Місце інтернаціональних термінів у системі термінів націо­нальних мов.

ТЕМА 5

АНОТУВАННЯ І РЕФЕРУВАННЯ НАУКОВИХ ТЕКСТІВ

(2 години)

План

1.Види наукових робіт

2.Вторинні наукові жанри:

2.1. Анотація;

2.2. Реферат.

 

Анотування – процес аналітично-синтетичного опрацювання інфор­мації, мета якого – отримання узагальненої характеристики документа, що розкриває логічну структуру і зміст. Анотації використовуються для стислої характеристики наукової статті, монографії, дисертації тощо, а також у видавничій, інформаційній та бібліографічній діяльності.

Анотації виконують дві основні функції:

• сигнальну (подається важлива інформація про документ, що дає можливість установити основний його зміст і призначення, ви­рішити, чи варто звертатися до повного тексту праці);

• пошукову (анотація використовується в інформаційно-пошу­кових, зокрема автоматизованих системах, для пошуку кон­кретних документів).

Анотація складається з двох частин: бібліографічного опису і власне тексту.

За функціональним призначенням анотації бувають довідкові та рекомендаційні.

Довідкова анотація уточнює заголовок і повідомляє відомості про автора, зміст, жанр та інші особливості документа, що відсутні в бібліо­графічному описі.

Рекомендаційна анотація покликана активно пропагувати, зацікавлю­вати, переконувати в доцільності прочитання документа, тому в рекомен­даційних анотаціях є дидактична спрямованість, педагогічні рекомендації, методичні поради тощо; за обсягом вони ширші, аніж довідкові.

За обсягом та глибиною розрізняють анотації описові та реферативні.

Описові анотації, узагальнено характеризуючи зміст первинного документа і подаючи перелік основних тем, що в ньому відображені. Відповідають на питання: про що повідомляється в документі?

Реферативні анотації не тільки подають перелік основних тем, а й розкривають їх зміст. Вони відповідають на два запитання: про що повідо­мляється в основному документі? що саме з цього приводу повідомляється?

План аналізу документа під час складання довідкової анотації

Відомості про автора.

Відомості про форму (жанр) тексту.

Предмет, об'єкт або тема.

Характеристика змісту анотованого документа.

Характеристика довідкового апарату видання.

Цільове й читацьке призначення документа.

План аналізу документа під час складання рекомендаційної анотації

1. Відомості про автора.

2. Характеристика анотованого твору.

3. Оцінка твору.

4. Характеристика художньо-поліграфічного та редакційно-видавничого оформлення.

5. Цільове й читацьке призначення документа.