Практичні завдання

Завдання 1. Доберіть українські відповідники до термінів. Послуговуючись термінологічним словником, з’ясуйте значення виділених курсивом слів.

Деление (действие), деление (на части, шкала), свернуть (производство, резьбу, направо), включение (введение в состав чего-либо), включение (электрических приборов); счет (действие), счет (вычисление); ввод (операция), ввод (введение); заключение (логически), заключение (окончание действия); опытный (экспериментальный), опытный (имеющий опыт); избыточный (превышающий потребности), избыточный (являющийся избытком), избыточный (лишний), конгломерат, идентификация, коммутативный, деформация.

Завдання 2. Запишіть терміни у формі родового відмінка однини. Схарактеризуйте виділені курсивом терміни за схемою: 1) дефініція (що означає термін); 2) ступінь спеціалізації (загальнонауковий, міжгалузевий, вузькоспеціальний); 3) походження (власний, запозичений); 4) спосіб творення (для власномовних термінів).

Апорія, аналог, визначник, вектор, дециметр, модус, епюр, кабель, полімер, стандарт, постулат, кюрі, ексикатор, акредитив.

Завдання 3. Відредагуйте словосполучення. Укажіть терміносполуки і поясніть їх значення.

Штриховка геометричної фігури, штамповка деталей, включити світло, стержень економічної політики, по ліву сторону, залишитися в стороні, з усіх сторін, на всі чотири сторони, протирічить програмі, прийти до себе, перебувати в лікарні, скрипічний ключ, іншими словами, справа в тому, вирішувати задачу, в самий раз, органи самоуправління, втратити свідомість, розписатися у відомостях, користуватися льготами, відпала необхідність, в силу закону, в силу обставин, в строгому смислі слова, вступати в силу, залишаємо за собою право, немає смислу, попереджати хворобу, служити підставою, у протилежність, у цьому відношенні, це не має відношення до справи, це не рахується, явна помилка.

Завдання 4. Поясніть значення іншомовних термінів. Доберіть до них українські відповідники.

Варіабельний, інтеракція, інтенція, маркетинг, кастинг, провайдер, промоція (промоушен), спічрайтер, дайджест, апріорі.

Завдання 5. Визначте спосіб творення термінів і їхню будову.

Гарантований прибуток, інвестиція, конкуренція, індексація, формат перемовин, безафіксний, поняття авторського права, комунікативна лакуна, текстовий редактор, технологічний процес.

Завдання 6. Випишіть зі словника фахових термінів 10 понять, запишіть їх стислу дефініцію, визначте структуру та спосіб їх творення.

Завдання 7. Доберіть терміни, до складу яких входять інтернаціональні словотворчі елементи: авто-, анти-, гіпер-, інтер-, мета-, моно-, нео-, пост-, прото-, псевдо-, суб-, екстра-.

Завдання 8. Складіть діалог виробничої тематики з вашою фаховою термінологією.

Завдання 9. Колективний проект. Укладіть словник термінів вашої майбутньої професії. Оформіть анотацію. Презентуйте словник.

ТЕМА 2

НАУКОВИЙ СТИЛЬ І ЙОГО ЗАСОБИ У ПРОФЕСІЙНОМУ СПІЛКУВАННІ

(2 години)

План

1.Становлення і розвиток наукового стилю.

2.Основна функція наукового стилю, його характерні риси. Мовні та жанрові особливості.

3.Характеристика різновидів наукового стилю (власне науковий, науково-навчальний і науково-популярний).

4.Оформлення результатів наукової діяльності. План.

 

Літературна мова обслуговує всі сфери суспільної діяль­ності людини: політику, економіку, виробництво, науку, освіту, мистецтво та ін. Тому відповідно до сфер функціону­вання розрізняють такі стилі: науковий, офіційно-діловий, публіцистичний, художній, конфесійний, розмовний.

Стиль – це функціональний різновид літературної мови, що обслуговує певну сферу.

Науковий стиль функціонує в галузі науки, техніки й ос­віти. Саме за його допомогою науковці повідомляють про результати своїх досліджень, описують теорії, обґрунтову­ють гіпотези, пояснюють явища, систематизують і класи­фікують знання про світ.

Науковому стилю притаманні такі загальні ознаки:

• понятійність,

• предметність;

• об'єктивність;

• логічна послідовність;

• узагальненість;

• аргументованість.

До мовних засобів наукового стилю належать терміни, наукова фразеологія, цитати, посилання, стандартні зворо­ти (кліше), повні речення, а також багатокомпонентні складнопідрядні речення.

Науковий стиль поділяється на три підстилі:

· власне науковий, який реалізується в таких жанрах: стаття, монографія, дисертація, тези, доповідь, виступ, па­тент, енциклопедія, термінологічний словник, довідник, технічне завдання тощо;

· навчально-науковий, що має такі жанри: лекція, бе­сіда, семінар, лабораторна робота, курсовий проект, бака­лаврський проект, дипломна робота, пояснювальна запис­ка, анотація, план, конспект, тези, реферат тощо.

· науково-популярний, яким викладається наукова ін­формація для нефахівців на сторінках звичайних книжок і журналів.

Наукові дослідження здійснюються з метою одержання наукового результату.

Будь-яке наукове дослідження спирається на роботу з літературни­ми джерелами, що вимагає володіння методами фіксації і збереження наукової інформації.

План – це короткий перелік проблем, досліджуваних у науковому тексті, порядок розміщення частин певного викладу, його композиція.

За структурою план може бути простим і складним.

Простий, якщо в ньому зазначені лише основні питання; у пунктах простого плану перелічують основні мікротеми тексту.

Складний, якщо поруч з основним є додаткові запитання; пункти складного плану розбивають на підпункти.

Питальний план складають за допомогою питальних речень, які розкривають проблематику тексту в логічній послідовності; кожному інформативному центру відповідає одне запитання, а кожне наступне пов'язане з попереднім.

У номінативному (називному) плані послуговуються називними реченнями, у яких головний член (підмет) виражений іменником або субстантивованою частиною мови (прикметником, дієприкметником) тільки у формі називного відмінка.

Тезовий план – сформульоване основне положення абзацу, його мікротема.

Зразки:

Питальний план

1.Що таке мовна норма?

2. До яких джерел слід звертатися, щоб перевірити правильність написання того чи іншого слова?

3. Який зв'язок між «Правописом сучасної української літературної мови» і словниками?

Номінативний план (складний)

1. Поняття світське і сакральне в культурному процесі.

2. Релігія як символічна форма: раціональні та ірраціональні аспекти.

2.1. Слово в християнському культі.

2.2. Світське і сакральне осягнення слова Біблії.

2.3. Функціональність біблійної символіки в сучасному су­спільстві.

3. Слово в мистецтві красного письменства.

3.1. Соціальний статус поета (письменника).

3.3. Освітній потенціал творів красного письменства.

Тезовий план

1. Конституція в сучасному світі є невід'ємним атрибутом дер­жави, ознакою її суверенності.

2. Під конституцією в матеріальному значенні розуміють здебіль­шого сукупність юридичних норм, які закріплюють основні права і свободи людини і громадянина.

3. Конституцією у формальному значенні називають єдиний акт або ж кілька актів, що мають вищу юридичну силу щодо інших нормативних актів.

4. Як Основний Закон, Конституція України становить ядро націо­нальної правової системи, є юридичною базою для розвитку всього українського законодавства.