У СПИСКУ ДЖЕРЕЛ, ЯКИЙ НАВОДЯТЬ
У НАУКОВО-ДОСЛІДНИЦЬКІЙ РОБОТІ МАН
ТЕЗИ Тези – коротко сформульовані основні положення науково-дослідної роботи. При написанні тез слід придержуватись такої структури: - назватеми роботи; - П.І. П. автора, місце навчання; - П.І.П. керівника, місце роботи, посада, звання (якщо є); - методи дослідження; - основні положення дослідження; - Шрифт 14, інтервал 1,5; поля: ліве -3, праве – 1, верх-низ – 2 (історико-геогр. профіль – всі поля -20 мм, фізико-математичний профіль та обчислювальна техніка - рамка формату 16,5-25,5 см, поле ліворуч -2,5см).
Приклад Профіль: історико-географічний Секція: історія України Тези науково – дослідницької роботи УКРАЇНСЬКЕ СЕЛО КІНЦЯ XIX СТОЛІТТЯ – 1933 РІК: ПОСЕЛЕННЯ, ЖИТЛО, ПОБУТ, ЗВИЧАЇ
Автор: Пономаренко Тетяна Андріївна, учениця 10-б класу Енергодарської багатопрофільної гімназії «Гармонія» Науковий керівник: Луценко Валентина Василівна, вчитель історії, вчитель–методист, керівник гуртка «Історія України» ЦДЮТ
Актуальність теми: полягає в тому, що вона розкриє красоту і велич українського села, яке, попри всілякі природні та соціальні катаклізми, лишалося «візитною карткою» працьовитого, невтомного, миролюбного землероба, який був гарним господарем, любив та вмів не тільки працювати, а й відпочивати, знав ціну своїй оселі, своєму одягу, умудрявся приготувати їжу «з сокири», шанував батьків, зумів зберегти культурні набуття і звичаї своїх батьків та прадідів. Знання національної культури минулих століть є цікавим і з точки зору загальної ерудиції, і для розуміння феномену українського народу, що живе на перехресті шляхів в центрі Європи і впливає на політичні події на всьому континенті. Об’єкт дослідження:Українське село в кінці 19-го століття - 1933 рік: поселення, житло, забудова, побут та звичаї. Мета дослідження:показати, що національне надбання, створене протягом багатьох століть, яке називають менталітетом нації, рушиться, коли сталінський тоталітарний режим почав будувати комунізм в одній країні – СРСР. Для досягнення цієї мети поставлені такі дослідницькі завдання, що винесені на захист: - Показати яким гарним та простим було українське село щодо поселення, житла та забудови в чотирьох зонах — північній, центральній, південній та карпатській гірській. - Відстежити динаміку розвитку української хати від одноподільних до дво-, три- та багато подільних споруд; дивовижну архітектуру господарських будівель; - Побачити закономірність між чепурною українською хатою в різних регіонах України, іміджем українського селянина, який в різні часи мав бажання поважно виглядати та прагненням селянина робити все на совість; - Виявити, як через традиції, збереження звичаїв українське село йшло останні 500 років й стало літературною класикою; - Засвідчити, що українське село без появи там сталінського тоталітарного режиму з його експериментами над непокірним селянством, ніколи б не зазнало лихих часів 1932-1933 років. Хронологічні рамки дослідження: (кінець 19-го століття – 1933 рік) є особистим вкладом автора в дослідницькій роботі; взяті в цьому історичному ракурсі, бо саме цей період був останнім часовим фрагментом, коли лишалося без змін те, що віками було нароблено українцями в побуті та звичаях села.1929 рік – рік «великого перелому» в селі знищив побут та звичаї села, яке було приречене радянською владою до знищення через голодомор 1932- 1933 роки. Теоретичне та практичне значення наукового дослідження полягає в тому, що: - результати дослідження можуть бути використані при створенні узагальнюючих праць з історії краєзнавства України, підготовці лекційних курсів з історії України у вищих та середніх закладах; - при проведенні усних історичних часописів; - може бути теоретичним надбанням в історичному музеї; Наукова робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків та додатків. ЯК ПІДГОТУВАТИ ДОПОВІДЬ ДО ЗАХИСТУ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЦЬКОЇ РОБОТИ ЧЛЕНА МАН
Доповідь - дуже важлива складова конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт членів МАН. Потрібно сформувати у слухачів уявлення про об'єкт дослідження і на цьому тлі привернути увагу до свого дослідження. Для цього недостатньо тільки констатувати ту або іншу виявлену закономірність та просто повідомити отримані результати. Основними засобами для досягнення цієї мети є повноцінні дані, доступне і цікаве викладення матеріалу, яскраві ілюстрації та відповіді на запитання. 1. Загальні рекомендації:
- доповідь повинна бути попередньо написаною; - добре сприймається емоційний та короткий за тривалістю (не більше 10 хв.) виступ; - виступаючи перед аудиторією, доповідь не слід читати - потрібно розповідати; можна прочитати мету і завдання, а також висновки; корисно також виписати на картку початки фраз ключових блоків, підглядаючи в них під час доповіді; використовуй тільки зрозумілі для аудиторії терміни, намагайся передбачити можливі запитання; - говорити потрібно, повернувшись до залу; при зверненні до таблиці, рисунка, колекційного зразка лише ненадовго повертай до них голову, максимально використовуй наочність; - роби паузи перед кожним новим етапом доповіді; - не повертайся до упущеної думки словами «Я забув сказати, що...», руйнуючи створений перед цим контекст; необхідно «повернути» забуте в іншому місці; - кількість демонстративного матеріалу має бути нормованою (до 5 зразків). 2. Техніка підготовки:
- склади план доповіді, який повинен відповідати плану науково- - випиши на окремі картки матеріал кожної частини, який ти вважаєш за потрібне включити до доповіді, та розклади їх за порядком; - проведи попередній хронометраж свого виступу і доведи його до потрібного часу; - підготуй чітку та яскраву наочність; - потренуйся виступати перед дзеркалом, батьками, друзями, науковим керівником. 3. Рекомендації виступаючому:
- розпочни свій виступ з привітання журі та аудиторії; - назви своє ім'я та прізвище, навчальний заклад, клас або гурток, де навчаєшся, назву роботи, прізвище, ім'я та по батькові наукового керівника; - будь ввічливим до аудиторії протягом усього виступу, не повертайся до слухачів спиною, доповідай голосно та чітко, ввічливо відповідай на запитання та зауваження; - закінчивши доповідь, подякуй аудиторії за увагу.
4. Як привернути увагу (заінтригувати) слухачів? На самому початку доповіді ставиться цікаве питання, відповідь на яке буде отримано тільки в кінці. Це викликає зацікавленість у слухачів. Наприклад: «Чи існує зв'язок між історико-культурною та ботанічною цінністю курганів Прилуччини?». Ілюстрації під час доповіді використовують для того, щоб: - продемонструвати обсяг своїх матеріалів (кількість об'єктів, місця проведення дослідження) (таблиця, рисунок); - надати аудиторії можливість для обговорення теми (діаграми і таблиці); - перетворити слухачів у глядачів, допомогти їм сформувати уявлення про предмет дослідження. Рисунок чи картосхеми, які використовуються під час доповіді, мають бути авторськими і виконані в кольорі. Для демонстрації місцезнаходження того чи іншого географічного пункту щодо інших територій області чи України можна використовувати друковані карти. У таблицях цифри і літери повинні бути великими (2 х 2), яскравими і чіткими. Кращі кольори для шрифту чорний, червоний або синій (але не рожевий блакитний, жовтий). Слід наводити як українські, так і латинські назви біологічних об’єктів. Діаграма (гістограма, графік) дає змогу сконцентрувати увагу на найважливіших закономірностях. Осі варто позначати одиницями вимірів і розмічати трьома - п'ятьма мітками, проте тільки 2-3 мітки мають округлені числові позначення. Поле діаграми повинно містити невелику кількість елементів зображення. На графіку позначають 3-5 простих ліній, або 2-3 лінії з розмахами коливань у ключових точках, або хмару точок і 1-2 прямі лінії (регресії). Показова гістограма має складатися з 3-9 окремих стовпчиків, 2-5 парних або 2-3 строєних. Стовпчик гістограми можна вирізати з кольорового паперу і наклеїти на ватман. У гербарії, який використовується для демонстрації, висушені рослини монтують шляхом пришивання до аркуша щільного паперу розміром 42 х 30 (стандартні аркуші з папок для креслення). На кожен аркуш монтують лише один вид рослин таким чином, щоб вони, якщо це можливо, займали весь аркуш, а товсті частини прикріплюють ближче до краю. Якщо рослина дрібних розмірів, монтують кілька екземплярів, рівномірно розподіливши їх по всій поверхні аркуша. Рослини фіксують так, щоб вони не «їздили» по аркушеві і не виходили за його краї, а також не накладалися одна на одну. У правому нижньому кутку наклеюють етикетку. Комах, зібраних під час дослідження, демонструють в ентомологічних коробках, наколотими на шпильки. Комаха повинна бути на шпильці не вище 4/5 і не нижче 3/4 довжини шпильки від її гострого кінця. Шпилька має бути встромлена перпендикулярно до поверхні тіла комахи. Кожну групу комах (жуки, клопи, прямокрилі, лускокрилі та ін.) наколюють за спеціальними правилами. Кожна тварина в колекції повинна мати маленьку (20 х 10) друковану етикетку. Під час представлення дослідницької роботи доцільно використовувати власні фотографії, мікрофотографії, відео-матеріали у межах виділеного часу. Найкращий варіант, коли їх виконано у слайдах чи на «прозірках», що дає можливість побачити їх одночасно усім слухачам. 5. Поради психологів:
- оратор-початківець повинен запам'ятати текст виступу після кількаразового його повторення; - бережи голос за кілька днів перед виступом; уникай холодних напоїв, розмов на морозі, голосних криків тощо; - якщо ти сумлінно підготуєш виступ, то впевнишся у своїх силах і таким чином відвернеш одну з причин хвилювання; - за кафедрою займи зручну позу, оглянь слухачів, але говорити не поспішай - глибоко вдихни і повільно починай виступ;
- будь впевненим у собі, але впевненість не повинна переходити у самовпевненість; - не виставляй напоказ особисті хвилювання; - не став під сумнів значущість виступу, не знижуй свого престижу вибаченнями з приводу того, що не зовсім готовий, не вмієш говорити або маєш мало часу; - коли потрібно заглянути в рукопис виступу, опусти очі, але голову не нахиляй; будь-які рухи, пози, жести, міміка виправдані лише тоді, коли вони не притягують надмірної уваги слухачів; - не бійся робити паузи, проте намагайся не заповнювати їх різними звуками («е-е-е», «ну» тощо); - не говори, коли пишеш на дошці, тобто коли стоїш до слухачів спиною; - силу голосу пристосовуй до акустики і розмірів приміщення; - не затягуй промови, бо пік уваги слухачів припадає на середину відрізку часу, який відведено для виступу не порушуй регламенту: це може викликати протест аудиторії; - найкращий темп усного виступу - 75-85 слів за хвилину, але потрібно час від часу змінювати темп мовлення як засіб активізації уваги слухачів; - чергуй довгі речення з короткими; довгі речення важко сприймати й розуміти, а нагромадження коротких речень одне за одним робить мову монотонною; - основна думка повинна завжди висловлюватися головним реченням, а не підрядним; - зовнішній вигляд, поведінка та манери спілкування повинні відповідати конкретній ситуації; - ставлення людей до тебе ніби віддзеркалює твоє ставлення до них: усміхайся - і вони усміхатимуться у відповідь;. - не забувай, що порівняння, приклади й малюнки допомагають краще зрозуміти суть справи. Структура доповіді члена МАН
УМОВИ ПРОВЕДЕННЯ І - ІІІ ЕТАПІВ ВСЕУКРАЇНСЬКОГО КОНКУРСУ-ЗАХИСТУ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЦЬКИХ РОБІТ УЧНІВ-ЧЛЕНІВ МАЛОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ
|
