Лабораторна робота №1. Основні вимоги до джерел водопостачання
Основні вимоги до джерел водопостачання Год. Мета роботи: 1. Ознайомитися з нормативними матеріалами щодо визначення придатності водних джерел для цілей водопостачання 2. Отримати навички щодо здійснення контролю за станом джерел водопостачання Теоретичне обґрунтування Придатність того або іншого джерела водопостачання визначається на підставі санітарного обстеження з урахуванням результатів гідрогеологічних, гідрологічних і топографічних вишукувань. 1-го січня 2012 року набув чинності затверджений ще у 2007 році ДСТУ 4808:2007 «Джерела централізованого питного водопостачання. Гігієнічні та екологічні вимоги щодо якості води і правила вибирання», який регламентує гігієнічні, екологічні та технологічні вимоги до оцінювання стану наявних джерел централізованого водопостачання. Тобто це стандарт не для питної водопровідної води, а для води з джерел водопостачання – поверхневих і підземних. Контроль за станом водойм і якістю води підземних джерел полягає в періодичних обстеженнях зони санітарної охорони, технічного стану свердловин, трубопроводів і аналізу якості води. Вода джерел водопостачання не повинна містити небажаних домішок, які не можуть бути вилучені сучасними методами очищення. До органолептичних показників якості води відносяться присмак, каламутність, забарвленість. Останні два показники визначають фізичними методами. Відповідно діючих ДСТУ 4808:2007 і ДСанПіН 2.2.4-171-10 вода джерел водопостачання і питна вода нормуються показниками, наведеними в табл.1.1. Таблиця 1.1- Порівняння основних нормативних показників для питної води (ДСанПіН 2.2.4-171-10) і води поверхневих джерел (ДСТУ 4808:2007)
Примітка: інші показники слід використовувати згідно вимог ДСТУ 4808:2007 Загальна жорсткість води не повинна перевищувати 7 мг-екв/дм3. У воді джерел водопостачання для людини нормується вміст токсичних речовин. Припустимий колі-індекс води джерел водопостачання залежить від способу її очищення. Якщо намічається тільки хлорування, колі-індекс повинен бути не більше 1000, а при повному очищенні води — не більше 10000. Невідповідність хоча б одного із цих нормативів вимогам діючого ДСТУ дає підставу для визнання непридатності води для питних цілей. Інтенсивність специфічних присмаків і запахів, що з'являються після хлорування або будь-якої іншої реаґентної обробки води, повинна бути не більше 1 бала. Якщо у воді одночасно виявлено кілька речовин, нормованих по органолептичному або санітарно-токсикологічному показнику, сумарна їх концентрація, виражена в частках від кожної речовини, не повинна перевищувати одиниці, тобто
де С – концентрація речовин, мг/л; С'– ГДК для тих же речовин, мг/дм3. Санітарно-епідеміологічна безпека води із джерел водопостачання гарантується за умови дотримання вимог діючого ДСанПіН 2.2.4-171-10 на питну воду.
|