Приклади виконання

Вправа 1. У пробі води, узятої з водоносного горизонту, в результаті аналізів отримано наступні результати: запах 1 бал, каламутність 1,2 мг/дм³, забарвленість 8град ПКШ, активна реакція (рН) 7,6, жорсткість загальна 3,4 мг-екв/дм³, вміст кальцію 36,8 мг/дм³, міді 19,8 мг/дм³; залізо загальне 0,22 мг/дм³, хлориди 70 мг/дм³, сульфати 150 мг/дм³, сухий залишок 540 мг/дм³. Чи можна використовувати цю воду для водопостачання і чи достатній обсяг виконаного аналізу для такої оцінки?

Згідно наведених показників якість води джерела задовольняє вимогам ДСТУ 4808:2007. Однак на підставі цих даних висновок щодо придатності води для питних цілей зробити не можна, тому що не виконувалися бактеріологічні аналізи; не визначена концентрація фтору, наявність якого у воді обов'язково й строго нормовано; відсутні санітарно-токсикологічні показники.

 

Вправа 2. Визначити, чи придатна вода для питних цілей, якщо вона задовольняє вимогам ДСТУ 4808:2007 по органолептичному й бактеріологічному показниках, а в речовинах, нормованих санітарно-токсикологічними показниками шкідливості, виявлені іони свинцю [Pb²⁺] 0,05мг/дм³, стронцію [Sr²⁺] 1,82 мг/дм³, молібдену [Мо²⁺] 0,1 мг/дм³?

Концентрація свинцю, стронцію й молібдену не перевищує норм, установлених ДСТУ 4808:2007. Однак для обліку кумулятивної (спільної) дії перерахованих елементів потрібно провести розрахунки за формулою 1.1

.

Сума відношення концентрації кожного з виявлених інгредієнтів до гранично припустимої їх концентрації більше 1, тому така вода непридатна для питних цілей.

 

Вправа 3. Проби води відібрали в чотирьох місцях за течією ріки вище водозабору. Найбільш віддалена від водозабору точка – пункт 4 (табл. 1.2).

У пункті 3, розташованому нижче за течією річки від пункту 4, змінилася якість води: збільшився щільний залишок, відбулися зміни в іонному складі води, у три рази збільшилася перманганатна окисність води й більш ніж у чотири рази зросло мікробне число. Зміна в іонному складі води особливо яскраво проявилася в збільшенні хлоридів, концентрація яких зросла більш ніж у десять разів. Кількість сульфатів у воді збільшилася з 9,6 до 48 мг/дм³. Значно зросла концентрація амонійного азоту.

 

Таблиця 1.2 - Результати обстеження річки

Показник	Концентрація (мг/дм3) речовин у пунктах відбору проб
Сухий залишок
Іони:
-карбонати
-сульфати SO42-	49,4	46,2		9,6
- хлориди С1		70,8	72,2	7,1
-кальцій Ca2+
-магній Mg2+
-натрій Na+		16,8	18,4
-нітрат натрію NH4+	0,2	1,2	4,5	0,2
Окисність	6,2
Мікробне число
Колі-індекс	2,2×102	3×102	4,5×102	5×102

 

Ці результати говорять про те, що в річку між пунктами 3 і 4 скидаються виробничі стічні води, про що свідчать зміни в концентрації хлоридів і сульфатів. Те, що скинуті в річку забруднення мають промислове походження, підтверджується результатами колі-індексу. Число бактерій кишкової палички не збільшилося, отже у водойму побутові стоки не скидаються.

Стічні води містять значну кількість органічних речовин, внаслідок чого в пункті 3 зросла перманганатна окисність (наявність у воді органічних і неорганічних відновників). Про органічну природу внесених забруднень говорить зміна величини мікробного числа в пункті 3. Різке збільшення кількості сапрофітів може бути викликане надходженням до водойми органічних речовин, які використовуються сапрофітами в процесі енергетичного й конструктивного метаболізму.

Порівняння результатів аналізу води в пунктах 3, 2 і 1 дозволяє говорити про інтенсивний процес самоочищення на цій ділянці річки. Окисність від пункту 3 до пункту 1 зменшується приблизно в три рази в результаті бактеріального окиснення органічних речовин.

На обстеженій ділянці ріки проходить процес бактеріального самоочищення, про що свідчить зниження колі-індексу з 5 10² (у пункті 4) до 2,2×10² (у пункті 1). Оцінюючи результати процесу самоочищення, слід зазначити, що окисність, мікробне число виявилися на колишньому рівні, тобто такими ж, як у пункті 4 до скидання стічних вод у водойму. Однак ці результати не дозволяють говорити про повне відновлення якості води в результаті самоочищення. У цьому легко переконатися, зрівнявши іонний склад води і загальний вміст солі у воді всіх пунктів. У пункті 3 кількість сухого залишку збільшилася в 1,5 рази в порівнянні з пунктом 4 і залишилася на цьому рівні в пункті 1. У цьому пункті не змінився зміст сульфатів і хлоридів у порівнянні з пунктом 3.

Таким чином, здатність водотоку до самоочищення позволила ліквідувати йому лише частину внесених зі стічними водами забруднень, але не забезпечила початкового іонного складу.

 

Контрольні питання

1. На підставі чого визначають придатність того або іншого джерела для водопостачання?

2. У чому полягає контроль за станом водойм і якістю води підземних джерел?

3. За якими показниками нормують органолептичні властивості води?

4. Як визначити сумарну концентрацію інгредієнтів, якщо у воді одночасно виявлено кілька речовин, нормованих по органолептичному або санітарно-токсикологічному показнику?

 

Рекомендована література

1. ДСТУ 4808:2007. Джерела централізованого питного водопостачання. Гігієнічні та екологічні вимоги щодо якості води і правила вибирання.

2. ДСанПіН 2.2.4-171-10. Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною.

3. Журба М.Г., Соколов Л.И., Говорова Ж.М. Водоснабжение. Проектирование систем и сооружений. Том 1. -2003. - 288 с., Том 2. Очистка и кондиционирование природных вод. -2004. - 496 с., Том 3. Системы распределения и подачи воды. - М.: Издательство АСВ, 2004 - 256 с.