Лекція 2. Дидактика – теорія освіти і навчання (2 год.).

Поняття про дидактику як галузь педагогічної науки. Основні дидактичні категорії: навчання, освіта, викладання, учіння, зміст освіти, методи, форми організації, засоби, результати навчання. Взаємозв’язок дидактики і окремих методик.

Поняття про процес навчання. Структурні компоненти процесу навчання: цільовий, стимулюючо-мотиваційний, змістовий, операційно-діяльнісний, контрольно–регулюючий і оціночно-результативний. Двосторонній характер процесу навчання. Викладання як діяльність вчителя, його структура: планування роботи, організація навчальної діяльності учнів, врахування темпів індивідуального психічного розвитку учнів, їхніх пізнавальних можливостей, стимулювання навчальної діяльності, контроль за виконанням навчальних дій, аналіз результатів. Учіння: пізнавальний процес, що здійснюється учнями під керівництвом учителя. Психологічний та педагогічний аспекти засвоєння учнями знань.

Основні функції процесу навчання:освітня, розвиваюча, виховна та їх взаємозв’язок.

Суперечності та рушійні сили процесу навчання. Їх вплив на динаміку, діалектику, характер оволодіння знаннями, інтенсифікацію процесу навчання.

Основні закономірності процесу навчання: обумовленість навчання суспільними потребами, залежність від умов, в яких воно відбувається, взаємозалежність процесів навчання, освіти, виховання, розвитку особистості; взаємозв’язок навчальних і реальних пізнавальних можливостей учня; єдність процесів викладання й учіння; взаємозалежність завдань, змісту, методів і форм навчання.

Принципи навчання: вихідні положення, що визначають зміст, організаційні форми і методи навчального процесу відповідно до цілей і закономірностей навчання. Характеристика принципів навчання: принцип спрямованості навчання на вирішення завдань освіти, розвитку й виховання; принципи науковості, систематичності і послідовності, доступності, свідомості й активності, наочності, міцності знань, умінь і навичок, індивідуального підходу до учнів та інші. Умови застосування принципів навчання, їх взаємозв’язок.

Основні етапи оволодіння знаннями (ланки процесу навчання): сприймання, усвідомлення, осмислення, запам’ятовування, закріплення, застосування знань і умінь в практичній діяльності.

Потреби та інтереси як основа мотивації учіння. Мотивація учіння школярів: види мотивів, їх формування та розвиток, вивчення їх учителем; формування навчальних інтересів; пізнавальні інтереси у навчанні; пізнавальна активність, самостійність і творча ініціатива учнів.

Поняття змісту освіти. Історичний характер змісту освіти. Пріоритетні напрями реформування змісту освіти в сучасній школі України відповідно до Джерела і фактори формування змісту освіти. Критерії відбору змісту загальної середньої освіти. Профільне навчання в старшій школі.

Стандарти освіти, проблеми їх розробки. Структура державного стандарту загальної середньої освіти в Україні. Інваріантна та варіативна складові змісту загальної середньої освіти. Базовий навчальний план для різних типів шкіл; навчальні програми, принципи їх побудови, вимоги до їх структури. Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів.

Підручники і навчальні посібники. Педагогічні, психологічні, методичні, художні та інші вимоги до них. Навчально-методичні комплекси з біології для середньої школи. Зростаюча роль навчальної літератури в організації самостійної роботи учнів.

Поняття про загальні методи навчання. Сутність, основні функції методів навчання. Прийом як складова частина методу навчання і як самостійна дидактична категорія.

Класифікація методів навчання. Різні підходи до класифікації методів та прийомів навчання: відповідно до логіки суспільно–історичного пізнання (чуттєве сприйняття, абстрактне мислення, практика); за джерелами знань; за характером пізнавальної діяльності учнів; за особливостями діяльності учителя і учнів; логічно-структурний підхід тощо.

Характеристика окремих груп методів:

а) Методи організації навчально-пізнавальної діяльності учнів: словесні, наочні, практичні; індуктивні та дедуктивні; репродуктивні; проблемно-пошукові; методи роботи під керівництвом вчителя та методи самостійної роботи учнів.

б) Методи стимулювання й мотивації навчально-пізнавальної діяльності учнів: пізнавальні ігри, навчальні дискусії, емоційний вплив педагога, заохочення, покарання.

в) Методи контролю та самоконтролю у навчанні: опитування, письмові, контрольні, лабораторні роботи, тестова, графічна перевірка знань, програмований контроль, самоконтроль і самооцінка.

Поняття про засоби навчання: їх характеристика та застосування у навчальному процесі.

Умови оптимального вибору методів і засобів навчання: врахування навчально-виховної мети, завдань, змісту навчального матеріалу, рівня підготовленості учнів, сформованості навчальних умінь і навичок, віку учнів, рівня підготовки вчителя тощо.

Види організації діяльності вчителів та учнів:догматичний, пояснювально-ілюстративний, проблемний, програмований, модульний. Характеристика їхніх структурних елементів.

Поняття про форми організації навчання в школі. Генезис організаційних форм навчання. Характеристика класно-урочної системи. Урок як провідна форма організації навчання, основні вимоги до сучасного уроку.

Типи і структура уроків у загальноосвітній школі:урок засвоєння нових знань; урок формування навичок і умінь; урок застосування знань, умінь, навичок; комбінований урок; контрольний урок; урок перевірки, оцінки й корекції знань, навичок і вмінь.

Нестандартні уроки: уроки-ділові ігри, уроки-рольові ігри, уроки-консультації, комп’ютерні уроки, уроки-заліки, уроки-творчі звіти, уроки-змагання, уроки, які ведуть учні, тощо.

Допоміжні форми організації навчальної діяльності: семінари, практикуми, лекції, навчальні екскурсії, предметні гуртки, факультативні заняття, індивідуальні співбесіди, тестування, індивідуальні та групові консультації.

Домашня самостійна робота учнів. Шляхи оптимізації домашньої навчальної роботи. Індивідуалізація домашніх завдань залежно від здібностей, інтересів, рівня знань учнів. Взаємозв’язок усіх форм навчання в школі.