Морфофункциональная организация клетки.

 

Нашу місцевість відвідували у старі часи: князі Олег, Ольга, Святослав, Володимир Великий, гетьмани Б.Хмельницький, І.Мазепа, Д.Апостол та ін..

У старому Катеринославі бували письменники: Т.Шевченко, О.Пушкін, Леся Українка, А.Чехов, К.Паустовський, О.Толстой, В.Винниченко та ін., артисти: Айседора Дункан, Ф.Шаляпін, Віра Холодна, О.Вертинський та ін., композитори: С.Рахманінов, О.Скрябін, П.Сокальський, М.Лисенко та ін., художники: І.Айвазовський, І.Рєпін, І.Їжакевич, Ю.Михайлів та ін.

В місті працював Дмитро Яворницький – історик, академік, директор Історичного музею, тут викладали Д.Дорошенко, А.Синявський, П.Єфремов, проживали видатний співак І.Паторжинський, вчений –хімік Писаржевський, народилась засновниця Теософського товариства Олена Петрівна Блаватська.

Місто проектували видатні архітектори — Клод Геруа, Іван Старов, А Захаров (автор першого собору у Катеринославі – Преображенського).

Будинки зводили за проектами В. Гесте і М. Козакова, Дмитра Скоробогатова (Будинок Міської думи на центральному проспекті. 1903 р. у стилі віденського ренесансу, Будинок Феодосійських казарм, нині на території ДДУВС), Олександра Красносельського (Будинок комерційного училища, нині Облрада, Театр ім. М. Горького).

Старий будинок залізничного вокзалу побудував архітектор і інженер О.Верховцев, 1884 р. Будинок купця В.Хріннікова побудував П.Фетисов у 1913 р., клуб громадського зібрання (нині будинок філармонії) – перший міський “хмарочос” є твором архітектора О.Гінзбурга (1912 р.). Радянський Дніпропетровськ представлений площею ім. Г.Петровського, площею ім. Леніна, будинком Універмагу (архітектор О. Красносельський), парками.

З розрахунку на одного мешканця міста площа зелених масивів і насаджень складає 134 м² — один з найвищих показників в Україні. В межах міста знаходяться ботанічний сад, природні та штучні лісопарки, з яких 2 парки — пам'ятники садово-паркового мистецтва 18 століття.

Нині у місті 2 29-поверхових будинки і два 25-типоверхових, побудовані сучасні споруди цирку (арх. П.Ніренберг), храм Іоанна Хрестителя (архітектор Олександр Плосконіс) та ін. Новітня архітектура представлена також іменами архітекторів: Вадим Козлов, М.Дольник, С.Аліпов, А.Шковира та ін. Сучасну скульптуру створили М.Курильов (пам’ятник Лазарю Глобі), Володимир Наконечний (пам’ятник Д.Яворницькому).

 

Видатні письменники, що пов'язані з Дніпропетровськом, це:

 

Олена Ган

Іван Манжура

А.Кащенко

Валеріан Підмогильний

Галя Мазуренко (Лондон)

Д.Кедрін

М.Свєтлов

І.Труба

М.Чхан

Олесь Гончар

П.Загребельний

І.Сокульський

 

Сучасні письменники Дніпропетровська:

Леся Степовичка

С.Бурлаков

Л.Голота

О.Зайвий

О.Завгородній

Ф.Залата

В.Заремба

В.Корж

 

Ю.Кібець

Н.Нікуліна

В.Савченко

Г.Світлична

В.Старченко

Н.Тубальцева

А.Шкляр

З дніпропетровським заводом «Південмаш» пов’язані імена видатних конструкторів ракетобудування: М.Янгель, М.Решетньов, Макаров та ін. Родом з Дніпропетровська – видатні художники: скульптори Євген Вучетич та Вадим Сидур, Іван та Валентин Зноба, Василь та Олександр Бородаї, художник Олег Голосій, олімпійська чемпіонка, фігуристка Оксана Баюл. Прославили місто своєю творчістю: художники Яків Калашник (уродженець Кіровограда), Феодосій Гуменюк (уродженець Вінничини), Олександр Галич (Гінзбург) — радянський бард, актори: А.Хорошун, З.Хрукалова, А.Верменич, Ж.Мельников, Л.Вершиніна, Л.Кушкова, В.Баєнко, Л.Бондаренко, Мих. Мельник (народний артист, лауреат шевченківської премії, засновник театру одного актора “Крик”).

Політичні діячі, пов’язані з Дніпропетровськом: Білахів Віталій Семенович — сотник Армії УНР, Нестор Махно, отаман народної армії, Леонід Брежнєв – перший секретар КПРС, Володимир Щербицький – перший секретар КПУ, Леонід Кучма — президент України, прем'єр-міністр України, Павло Лазаренко — прем'єр-міністр України, Валерій Пустовойтенко — прем'єр-міністр України, Юлія Тимошенко — прем'єр-міністр України та ін.

 

ВИСНОВКИ З ТРЕТЬОГО ПИТАННЯ:

На даний момент, Дніпропетровськ та Дніпропетровщина мають розвинену структуру культурних та освітніх закладів, які забезпечують потреби громади у культурному відпочинку та підготовці кадрів. Вищі навчальні заклади міста формують потужну науково-освітню базу, що є конкурентоспроможною не лише на рівні держави, а і на рівні світу. Багато вихованців місцевих вишів входять до наукової еліти держави та світу, а також займають чільне місце в політичній еліті України.

ВИСНОВКИ З ТЕМИ:

 

Дніпропетровськ – осередок культури, давніх традицій та духовності.

Він має цікаву історію і до кінця не визначену дату свого заснування. У своїй історії він пройшов декілька етапів: давньоруський, козацький, російський, радянський та сучасний.

Дніпропетровськ – один з найбільших міст України, обласний центр, що може пишатися своєю культурою та мистецтвом. У ньому зосереджені десятки культурно-мистецьких установ, зокрема закладів науки та освіти.

Славу місту принесли такі діячі, як Олена Блаватська, Дмитро Яворницький та Олександр Поль, Валеріан Підмогильний та Іван Сокульський, Дмитро Скоробогатов та Олександр Красносельський, Л.Брежнєв та Л.Кучма, Мих. Янгель та Мих. Решетньов, Олесь Гончар та Павло Загребельний, Євген Вучетич та Вадим Сидур, Василь Бородай та Феодосій Гуменюк, Жан Мельников та Лідія Кушкова, Володимир Наконечний та Михайло Мельник.

 

 

МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ ЩОДО ПІДГОТОВКИ ДАНОЇ ТЕМИ:

 

Для успішного засвоєння даної теми, курсантам необхідно звернути увагу на такі ключові питання:

1. Основні етапи розвитку культури Дніпропетровщини.

2. Козацька культура Придніпров’я.

3. Катеринослав як центр «Новоросії».

4. Дослідники історії та культури краю.

5. Сучасний стан культури регіону.

У процесі підготовки теми варто звернути увагу на рекомендовану літературу, а також, що особливістю, цілком можливо використовувати як власний життєвий досвід, так і досвід своєї родини.

Морфофункциональная организация клетки.

Прокариотические клетки. Это организмы с неоформленным ядром, представленные бактериями и сине-зелеными водоросля­ми. Большинство из них имеют малые размеры (до 10 мкм) и ок­руглую, овальную или удлиненную формы клеток. Генетический материал (ДНК) единственной кольцевой хромосомы находится в цитоплазме и не отделен от нее оболочкой. Этот аналог ядра называют нуклеоидом.

Прокариотические клетки защищены клеточной стенкой (обо­лочкой), наружная часть которой образована гликопептидом муреином. Снаружи от клеточной стенки может быть капсула. Внут­ренняя часть клеточной стенки представлена плазматической мем­браной, выпячивания которой в цитоплазму образуют мезосомы, участвующие в построении клеточных перегородок, репродукции, и служат местом прикрепления ДНК. В цитоплазме органелл мало, но присутствуют многочисленные мелкие рибосомы. Микротру­бочки отсутствуют, движения цитоплазмы не происходит.

Многие бактерии имеют жгутики более простого строения, чем эукариоты. Кроме жгутиков у бактерий могут присутствовать фимбрии, или пили. Они короче жгутиков и представлены нитями длиной до 5 мкм, которые располагаются по периферии клетки в количестве 100 — 250. Полагают, что фимбрии участвуют в при­креплении бактерий к клеткам млекопитающих.

Дыхание у бактерий осуществляется в мезосомах, у сине-зеле­ных водорослей — в цитоплазматических мембранах. Хлоропластов и других клеточных органелл, окруженных мембраной, нет.

В цитоплазме прокариотических клеток могут присутствовать раз­личные включения: полисахариды, липиды, сера, гликоген и др. Размножаются прокариоты очень быстро путем бинарного де­ления. Например, бактерия ки­шечная палочка каждые 20 мин удваивает свою численность.

Эукариотические клетки. Клетка — это основная структурная, функциональная и генетическая единица организации живого, элементарная живая система. Клетка может существовать как от­дельный организм (бактерии, простейшие, некоторые водоросли и грибы) или в составе тканей многоклеточных животных, расте­ний, грибов.

Термин «клетка» был предложен английским исследователем Робертом Гуком в 1665 г. Впервые используя микроскоп для изу­чения срезов пробки, он заметил множество мелких образова­ний, похожих на ячейки пчелиных сот, и дал им название «ячей­ки, или клетки».

Работы Р. Гука вызвали интерес и способствовали дальнейшим микроскопическим исследованиям организмов. Возможности све­тового микроскопа в XVII —XVIII вв. были ограничены. Накопле­ние материала о клеточном строениирастений и животных, о струк­туре самих клеток шло медленно. Только в 30-х гг. XIX в. были сделаны фундаментальные обобщения о клеточной организации живого.