Послідовність та зміст роботи командира взводу по організації оборони

Послідовність та зміст роботи командира взводу щодо організації оборони залежить від конкретних умов бойової обстановки. До основних факторів, які впливають на послідовність та зміст роботи командира взводу щодо організації оборони, як правило, відносяться умови переходу взводу до оборони, місце взводу в побудові бойового порядку роти, батальйону, положення, склад та характер дій проти стоячого противника, його можливості щодо проти водії організованому переходу взводу до оборони; зміст отриманого бойового завдання та ступінь укомплектованості взводу особовим складом, озброєнням, бойовою технікою, матеріально-технічними засобами; рівень професійної підготовки командного складу, морально-психологічного стану особового складу; кількість темного та світлого часу, який відводиться умовами обстановки на організацію оборони; зміст завдань, які вирішуються силами та засобами старшого командира в інтересах взводу в період підготовки та в ході оборонного бою, умови місцевості, пора року, доби та інші. Ефективність роботи командира взводу під час організації оборони буде, в багатьох випадках залежить від здатності усіх командирів своєчасно враховувати позитивний або негативний вплив перелічених факторів, обґрунтовувати висновки і враховувати їх під час прийняття рішень, постановки бойових завдань підпорядкованим та приданим підрозділам, організації взаємодії, управління, бойового, тилового, технічного забезпечення.

Як відомо, в сучасних умовах підготовки загальновійськового бою перехід взводу до оборони може здійснюватися в умовах відсутності зіткнення з противником або в умовах безпосереднього зіткнення з противником.

При переході механізованого (танкового) взводу до оборони в умовах відсутності безпосереднього зіткнення з противником командир взводу одержавши бойове завдання, усвідомлює його, дає вказівки щодо підготовки взводу до його виконання, оцінює обстановку, приймає рішення по карті, оголошує його командирам відділень (танків) і доданих підрозділів, виводить взвод у зазначений опорний пункт або в укрите місце на підступах до нього, приховано розташовує його і організовує безпосередню охорону. Після цього він спільно з командирами відділень (танків) і доданих засобів проводить рекогносцировку, віддає бойовий наказ (бойове розпорядження), організовує взаємодію і систему вогню, зв’язок із підлеглими підрозділами, забезпечення дій та управління. Потім командир взводу відповідно до прийнятого рішення організовує зайняття опорного пункту, будує систему вогню, організовує безпосередню охорону та інженерне обладнання опорного пункту і складає схему опорного пункту.

При переході до оборони в умовах безпосереднього зіткнення з противником командир механізованого (танкового) взводу одержавши наказ на перехід до оборони після захоплення і закріплення на вказаному (вихідному) рубежі повинен: усвідомити завдання, оцінити обстановку і прийняти рішення, поставити завдання відділенням (танкам) на зайняття позицій в зазначеному взводу опорному пункті, організувати кругове спостереження, взаємодію, систему вогню, бойове забезпечення дій і управління та інженерне обладнання опорного пункту. В подальшому він вивчає місцевість, уточнює завдання відділенням (танкам) і порядок взаємодії, складає схему опорного пункту, а в разі необхідності вирішує й інші питання.