Окоп для ручного протитанкового гранатомета.

На обладнання окопу піхотною лопатою необхідно 2,5 чол.-год., саперною лопатою – 1,5 чол.-год.

В процесі розвитку позиції, за наявністю часу, одиночні окопи за допомогою траншей з’єднуються в окоп на відділення.

Окоп на відділення включає в себе:

- рів,

- чарунки для стрільців,

- майданчики для ручних протитанкових гранатометів і кулеметів,

- перекриті щілини (бліндаж),

- перекриту ділянку траншеї для захисту від запалювальних речовин,

- ніші для боєприпасів, продовольства і води,

- тупики і розширення для забезпечення зустрічного руху,

- а також одяг крутості (якщо грунт слабкий).

Окоп на відділення займає по фронту до 100 м, а відстань від одної до другої чарунки в окопі приймається в межах 7-10 м. При цьому вони можуть бути примкнутими або винесеними. Чарунки робляться, як правило, для кулеметної обслуги, яка має завдання прикрити підходи до позиції фланговим або косоприцільним вогнем.

Примкнуті чарунки з майданчиками для кулеметів влаштовуються із поширеною бермою і бійницею для ведення вогню. Позаду чарунок для ручних протитанкових гранатометів бруствер влаштовується висотою до 25 см або не робиться зовсім.

Винесений майданчик для кулеметника устатковується глибиною 110 см. Майданчик устатковується таким чином, щоби було забезпечено розміщення зброї у взаємопротилежних напрямках.

Винесена чарунка для ручного протитанкового гранатомету влаштовується не ближче 3 м від рову.

У нестійких ґрунтах для надання схилам траншеї більшої міцності їх закріплюють за допомогою жердин (горбилю, дощок, хворосту). При обладнанні одягу крутостей вона робиться суцільною або розрідженою. До стінок окопу вона прикріпляється кілками діаметром 8-10 см. Відстань між колами з жердин –100 см, горбилю –75 см, з хворосту –40-45 см.