quot;Подолання мінно-вибухових загороджень та різних перешкод".

При підході до мінного поля по команді командира відділення «Відділення, за мною, в колону по одному (по два), в прохід в мінному полі, бігом — марш» кулеметник першим висувається до проходу, вогнем прикриває рух відділення, а решта солдатів перебудовується в колону і стрімким кидком вслід за танком по його коліях або по виконаному проходу під прикриттям вогню бойової машини піхоти (бронетранспортера) долають мінне поле (мал. 7). Залежно від обстановки подолання мінного поля може здійснюватися по черзі бойовими групами під вогневим прикриттям один одного або іншими способами.

Подолавши мінне поле, солдат по команді командира відділення «Відділення, до бою — вперед» знов займає своє місце в ланцюзі відділення (бойовій групі), ведучи вогонь по противнику на ходу, стрімко просувається до об'єкту атаки.

Мал. 7. Подолання змішаного мінного поля вслід за танком

Дротяні загородження у вигляді «їжаків», «рогаток» і т. п., поставлені противником в траншеї або ходу повідомлення, викидаються вгору багнетом або підриваються гранатою. Якщо це зробити неможливо, слід скрито обійти таку ділянку зверху.

Просуваючись по траншеї противника, потрібно уважно оглянути, чи немає в ній мін-сюрпризів, розтяжок і інших вибухових пристроїв. При виявленні мінно-вибухових загороджень їх необхідно знешкоджувати, а при неможливості знешкоджувати — поставити ясно видимий попереджувальний знак.

Знищувати противника в цих умовах дуже складно, солдат в основному повинен розраховувати на власну майстерність ведення рукопашного бою, на свою зброю і свої сили, застосовуючи при цьому укол багнетом, удари прикладом, магазином або піхотною лопатою, гранати і вогонь впритул.