ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДО ІСПИТУ

 

1. Технологія лікарських форм як наукова дисципліна, її завдання та напрямки розвитку. Визначення технологічних термінів: лікарський засіб, лікарська речовина, лікарська форма, лікарський препарат.

2. Класифікація лікарських форм: дисперсологічна (фізико-хімічна), за агрегатним станом, залежно від способу вживання та шляхів уведення.

3. Основні напрямки державного нормування виробництва лікарських препаратів. Науково-технічна документація, яка нормує якість, умови зберігання та відпуску лікарських засобів.

4. Визначення ДФ, її структура. Вкажіть, яким чином ДФ нормує якість, лікарських форм та окремих лікарських препаратів.

5. Рецепт, його структура та правила виписування згідно з наказом МОЗ України №360.

6. Види ваг, що використовуються в аптечній практиці, клас їх точності. Будова технічних тарирних (рецептурних) та ручних ваг.

7. Метрологічні характеристики ваг: точність (правильність), чутливість, стійкість, сталість показань.

8. Правила зважування на аптечних ручних і технічних терезах сипких, в'язких та рідких речовин. Вкажіть мінімальну наважку, яку можна зважити на ручних однограмових терезах речовин списків А, Б та загального списку.

9. Визначення порошків як лікарської форми; їх класифікація і а вимоги ДФ до них. Технологічні стадії приготування складних порошків та їх характеристика.

10. Способи прописування порошків. Приготування складних порошків, до складу яких входять лікарські речовини, що відрізняються щільністю, об'ємною (насипною) масою, будовою частинок.

11. Правила виписування рецептів на лікарські препарати, шо містять отруйні, наркотичні, одурманюючі речовини. Оформлення рецепту при прописуванні вищезазначених речовин у дозах, які перевищують одноразовий або добовий прийом. Нормативні документи, що нормують ці правила.

12. Правила роботи з отруйними, сильнодіючими та наркотичними лікарськими речовинами. Тритурації, їх призначення, зберігання та оформлення. Технологія тритурацій на прикладі 10,0 тритурації атропіну сульфату (1:100); використання тритурацій у порошках.

13. Приготування складних порошків з отруйними, наркотичними, сильнодіючими та іншими речовинами, прописаними в різних кількостях. Правила їх оформлення до відпуску.

14. Ступінь подрібнення лікарських речовин у порошках залежно під медичного застосування відповідно до вимог ДФ. Важкоподрібтовані лікарські речовини. Призначення допоміжних рідин та їх кількість у процесі подрібнення.

15. Приклади барвних і пахучих речовин та умови їх зберігання згідно з наказом МОЗ України №44. Особливості технології порошків з барвними та пахучими речовинами.

16. Класифікація екстрактів за агрегатним станом, умови їх зберігання. Технологія розчинів густих екстрактів, їх застосування. Способи введення різних екстрактів до складу порошків.

17. Види пакувального матеріалу, який використовується в технології порошків для речовин з різними фізико-хімічними властивостями. Оцінка якості порошків (розмір частинок, однорідність змішування, точність дозування та ін.).

18. Характеристика рідких лікарських форм, їх класифікація. Способи прописування та позначення концентрації розчинів; перевірка доз отруйних та сильнодіючих лікарських речовин в мікстурах.

19. Способи одержання води очищеної; апаратура, що застосовується для цього. Вимоги до якості води очищеної, види контролю та умови зберігання відповідно до МОЗ України №626, 275.

20. Правила приготування концентрованих розчинів для бюреткової системи згідно з інструкцією до наказу МОЗ України №197.

21. Будова бюреткової установки; правила догляду та користування нею. Контроль якості концентрованих розчинів, виправлення їх концентрацій; умови зберігання.

22. Стадії технологічного процесу приготування водних розчинів; засоби малої механізації, що використовуються на різних стадіях. Приготування мікстур об'ємним способом з використанням концентрованих розчинів, настойок, екстрактів, сиропів відповідно до наказу МОЗ України №197.

23. Технологія мікстур, до складу яких входять сухі лікарські речовини в кількостях до 3% та більше відповідно до вимог наказу МОЗ України №197. Оцінка якості, оформлення до відпуску, умови зберігання рідких лікарських препаратів згідно з ДФ та наказом МОЗ №626.

24. Визначення стандартного краплеміру. Фактори, що впливають на точність дозування. Правила користування краплеміром: калібрування нестандартного краплеміру.

25. Особливості технології водних розчинів повільно та важкорозчинних речовин (етакридину лактату, міді сульфату, фурациліну, кислоти борної та ін.).

26. Номенклатура стандартних фармакопейних рідин, способи прописування їх в рецептах та умови зберігання. Приготування розчинів аміаку та кислоти оцтової. Наведіть відповідні розрахунки.

27. Особливості приготування розчинів хлористоводневої кислоти для внутрішнього та зовнішнього застосування (наведіть приклади).

28. Приготування розчинів перекису водню, формальдегіду, алюмінію ацетату основного, калію ацетату. Наведіть необхідні розрахунки на конкретних прикладах.

29. Особливості розведення формаліну, рідини Бурова, пергідролю, рідини калію ацетату.

30. Асортимент та характеристика неводних розчинників. Якої концентрації етиловий спирт використовується для приготування розчинів борної та саліцилової кислот, йоду згідно з наказом МОЗ України №197? Упакування та зберігання неводних розчинів. Техніка безпеки при роботі з ЛЗР.

31. Особливості технології та розрахунки з розведення етилового спирту з використанням формули розбавлення та алкоголемегричних таблиць ДФ. Правила оформлення рецептів, в яких прописаний етиловий спирт, та оформлення спиртових розчинів до відпуску.

32. Технологія олійних та гліцеринових розчинів (наведіть приклади).

33. Характеристика крапель як лікарської форми. їх класифікація. Перевірка доз отруйних та сильнодіючих лікарських речовин у краплях. Правила приготування крапель з використанням концентрованих розчинів та шляхом розчинення сухих речовин.

34. Приготування розчинів легкоокислюючих речовин (срібла нітрату, калію перманганату, йоду). Укажіть концентрацію йоду в розчинах та Люголя для внутрішнього та зовнішнього вживання.

35. Характеристика та класифікація високомолекулярних сполук (ВМС). Вплив структури молекули ВМС на процес розчинення обмежено та необмежено набухаючих речовин.

36. Застосування ВМС у фармації. Приготування розчинів необмежено набухаючих речовин на прикладі пепсину.

37. Особливості технології розчинів обмежено набухаючих ВМС: желатину, крохмалю, метилцелюлози.

38. Характеристика та особливості колоїдних розчинів. Фактори, що обумовлюють їх стійкість. Суть колоїдного захисту. Назвіть препарати захищених колоїдів.

39. Особливості технології розчину іхтіолу. Правила введення лікарських речовин в розчини ВМС та колоїдні розчини.

40. Технологія розчинів протарголу та коларголу залежно від їх фізико-хімічних властивостей.

41. Визначення суспензій як лікарської форми та як дисперсної системи. Випадки утворення суспензій. Фактори, що впливають на стійкість суспензій. Оцінка якості суспензій та оформлення їх до відпуску згідно з вимогами ДФ.

42. Дисперсійний метод одержання суспензій з гідрофільних речовіга. Використання правила Б.В. Дерягіна та ефекту П.А. Ребіндера в технології суспензій.

43. Способи приготування суспензій. Суть прийому скаламучування. Для яких лікарських речовин він використовується?

44. Приготування суспензій з лікарських речовин з різко та нерізко вираженими гідрофобними властивостями. Стабілізатори, їх кількісний підбір. Технологія суспензій сірки.

45. Конденсаційний спосіб приготування суспензій. Мікстури опалесціюючі та каламутні, умови їх утворення. Особливості технології мікстур з нашатирно-анісовими краплями, екстрактами різної консистенції.

46. Визначення емульсій як лікарської форми та дисперсної системи. Класифікація емульсій, вимоги до них. Емульгатори, їх стисла характеристика.

47. Типи олійних емульсій та методи їх визначення. Стадії технології емульсій. Розрахунки олії, емульгатора, води. Визначення готовності первинної емульсії.

48. Механізм стабілізації емульсій та принципи підбору емульгаторів. Причини нестійкості емульсій.

49. Уведення лікарських речовин з різними фізико-хімічннми властивостями в олійні емульсії. Оцінка якості емульсій, їх зберігання та оформлення до відпуску.

50. Характеристика настоїв та відварів як дисперсних систем та лікарської форми; вимоги, що висуваються до них ДФ. Технологія відварів із сировини, що містить дубильні речовини, антраглікозиди, сапоніни.

51. Теоретичні основи процесу екстракції з лікарської рослинної сировини (діаліз, дифузія, розчинення, осмос та ін.). Вплив ступеню подрібнення, стандартності сировини та її гістологічної будови на якість водних витяжок.

52. Значення співвідношення кількості лікарської рослинної сировини та екстрагенту, коефіцієнту водопоглинання, температури, тривалості настоювання та охолодження при приготуванні настоїв та відварів.

53. Значення рН середовища в технології водних витяжок. Вплив матеріалу інфундирки на якість водних витяжок. Особливості технології настоїв та відварів з сировини, що містить алкалоїди, серцеві глікозиди, ефірні олії.

54. Слизи як лікарська форма, їх застосування в медичній практиці. Особливості приготування настоїв алтейного кореню з сировини та екстракту-концентрату (навести відповідні розрахунки).

55. Характеристика екстрактів-концентратів промислового виробництва, що застосовуються в аптеках замість лікарської сировини; їх асортимент та класифікація за агрегатним станом. Переваги приготування настоїв з використанням стандартизованих екстрактів-концентратів.

56. Відмінності в технології та правилах уведення лікарських речовин у настої та відвари з лікарської сировини та стандартизованих екстрактів-концентратів. Шляхи вдосконалення технології водних витяжок. Оцінка якості, зберігання та відпуск водних витяжок. Значення ферментів та мікрофлори в технології настоїв та відварів.

57. Характеристика лініментів як лікарської форми та їх класифікація залежно від природи застосовуваної основи, медичного призначення та фізико-хімічних властивостей інгредієнтів. Оцінка якості лініментів та оформлення їх до відпуску.

58. Технологія гомогенних та суспензійних лініментів (навести приклади).

59. Приготування емульсійних та комбінованих лініментів (навести приклали стандартних прописів лініментів за ДФ).

60. Характеристика мазей як лікарської форми та дисперсних систем. Особливості приготування дерматологічних мазей з резорцином, цинку сульфатом, кислотою саліциловою. Вплив основ на біологічну доступність лікарських речовин із мазей.

61. Класифікація мазей за медичним призначенням, місцем застосування, консистенцією та фізико-хімічними властивостями лікарських речовин. Пасти, їх класифікація; особливості приготування дерматологічних паст.

62. Класифікація мазевих основ та вимоги до них. Характеристика гідрофобних мазевих основ (вуглеводні, жири, силікони).

63. Характеристика гідрофільних основ (гелі білків, полісахаридів, поліетиленоксиди та ін.). Характеристика захисних паст та їх технологія.

64. Характеристика дифільних (емульсійних) основ, що містять ланолін та його похідні, пентол, сорбітанолеат, високомолекулярні спирти та ін.

65. Гомогенні мазі та їх характеристика. Основні технологічні стадії приготування та правила введення лікарських речовин у гомогенні мазі.

66. Суспензійні (тритураційні) мазі; їх класифікація та технологія залежно від процентного вмісту лікарських речовин. Офіцинальні прописи суспензійних мазей.

67. Емульсійні мазі; їх характеристика та технологія. Приготування мазей з протарголом, коларголом, таніном, сухими та густими екстрактами.

68. Мазі комбінованою типу, їх технологія. Навести приклади. Приготування мазей з використанням внутрішньоаптечних заготовок (концентратів та напівфабрикатів). Оцінка якості мазей та оформлення їх до відпуску згідно з ДФ та наказом МОЗ №626.

69. Характеристика супозиторіїв як лікарської форми та дисперсних систем; їх класифікація залежно від призначення. Супозиторні основи, їх класифікація. Характеристика гідрофільних основ.

70. Вимоги ДФ до супозиторіїв, значення їх геометричної форми. Прописування супозиторіїв та перевірка доз отруйних та сильнодіючих лікарських речовин у них. Склад та приготування желатино-гліцеринової основи для супозиторіїв. Уведення розчинних та нерозчинних лікарських речовин у водорозчинні основи.

71. Характеристика гідрофобних супозиторних основ. Приготування супозиторіїв з лікарськими речовинами, розчинними та нерозчинними у жирових супозиторних основах.

72. Стадії технологічного процесу супозиторіїв методом викачування. Уведення до складу супозиторних мас лікарських речовин, розчинних у воді та інших індиферентних рідинах залежно від прописаної кількості.

73. Приготування супозиторіїв з протарголом, коларголом, таніном, іхтіолом, екстрактами різної консистенції. Упакування, оформлення до відпуску, правила зберігання супозиторіїв.

74. Стадії технологічної о процесу супозиторіїв метолом виливання. Що являють собою прямий та обернений коефіцієнти заміщення лікарських речовин та в якігх випадках їх застосовують?

75. Характеристика пілюль як лікарської фоми та дисперсної системи; вимоги ДФ до пілюль. Допоміжні речовини, які застосовуються для приготування пілюль; їх класифікація та принцип підбору залежно віл фізико-хімічних властивостей лікарських речовин.

76. Характеристика рідких, в'язких та твердих допоміжних речовин, шо застосовуються для одержання пілюльних мас. Технологія пілюль з розчинними у воді та нерозчинними лікарськими речовинами.

77. Технологічні стадії приготування пілюль. Застосування рослинних екстрактів та порошків для одержання пілюльних мас, розрахунки їх кількості (навести приклади).

78. Особливості приготування пілюль з солями алкалоїдів та окислювачами. Обсипка пілюль та покриття оболонками.

79. Приготування пілюль з екстрактами різної консистенції. Оцінка якості пілюль відповідно до вимог ДФ та наказу МОЗ 626. Упакування, зберігання та оформлення пілюль до відпуску,

80. Визначення лікарських форм для ін'єкцій та вимоги ДФ до них. Шляхи введення ін'єкційних розчинів. Перерахуйте стадії технологічного процесу приготування розчинів для ін'єкцій та дайте їх стислу характеристику.

81. Асептика, її значення для забезпечення стерильності та апірогенності розчинів для ін'єкцій. Створення асептичних умов у аптеці згідно з наказом МОЗ України №626, 275. Поняття про пірогенні речовини та перевірка апірогенності препаратів для ін'єкцій відповідно до вимог ДФ.

82. Характеристика розчинників, що використовуються для приготування ін'єкційних розчинів та вимоги до них. Умови одержання та зберігання води для ін'єкцій згідно з ФС, наказами МОЗ України №275, 626.

83. Класифікація та характеристика способів стерилізації розчинів для ін'єкцій та допоміжних матеріалів. Фізичні методи стерилізації, застосовувана апаратура.

84. Поняття про стабілізацію розчинів для ін'єкцій. Механізм стабілізації розчинів солей слабких основ та сильних кислот, солей слабких кислот та сильних основ (на конкретних прикладах).

85. Антиоксиданти; суть механізму їх дії при стабілізації розчинів легкоокислюваних речовин (наведіть приклади).

86. Матеріали і апаратура, що використовуються для фільтрування ін'єкційних розчинів. Особливості технології розчинні термолабільних речовин та суспензій для ін'єкцій (наведіть приклади).

87. Особливості технології розчинів глюкози для ін'єкцій. Як здійснюється контроль стерильності розчинів для ін'єкцій згідно з вимогами ДФ?

88. Особливості технології розчинів натрію гідрокарбонату для ін'єкцій. Оцінка якості розчинів для ін'єкцій.

89. Особливості технології розчинів кислоти аскорбінової для ін'єкцій. Постадійний контроль якості лікарських препаратів для ін'єкцій згідно з наказом МОЗ №626.

90. Значення ізотонічності ін'єкційних розчинів. Способи розрахунку ізотонічної концентрації лікарських речовин. Наведіть приклади розрахунків за законом Рауля (кріоскопічний метод) та з використанням ізотонічного еквіваленту за натрію хлоридом.

91. Поняття про інфузійні (фізіологічні розчини); їх класифіація, призначення. Вимоги ізотонії, ізоіонії, ізогідрії до даних розчинів.

92. Особливості технології плазмозамінних розчинів на прикладі розчинів Рінгера, Рінгера-Локка та ін. Розрахунки ізотонічності ін'єкційних розчинів за законом Вант-Гоффа та рівнянням Менделєєва-Клапейрона.

93. Характеристика лікарських форм, що використовуються в офтальмології (краплі, примочки, промивання, емульсії, суспензії, мазі, присипки). Вимоги до очних лікарських форм; їх обгрунтування та реалізація.

94. Забезпечення стабільності очних крапель та примочок у процесі приготування, використання та зберігання. Класифікація стабілізаторів.

95. Обґрунтування необхідності пролонгування дії очних крапель та способи його досягнення згідно з вимогами ДФ.

96. Забезпечення стерильності очних крапель та примочок до і після розкриття упаковки. Номенклатура консервантів, їх класифікація.

97. Особливості технології очних крапель залежно від розчинності інгредієнтів, які входять до їх складу, та розрахунки ізотонічності крапель.

98. Вимоги до очних мазей. Технологія очних мазей; особливості введення до них цинку сульфату та резорцину.

99. Характеристика основ, які використовуються для приготування очних мазей, та вимоги до них. Оцінка якості очних лікарських форм, оформлення до відпуску, правила зберігання відповідно до вимог ДФ та наказу МОЗ №626.

100. Вимоги ДФ до лікарських форм з антибіотиками. Умови їх приготування. Особливості введення антибіотиків до твердих лікарських форм.

101. Особливості введення антибіотиків у рідкі лікарські форми (примочки, промивання, полоскання, очні та вушні краплі). Якими методами досягається їх стабільність?

102. Характеристика основ для приготування мазей з антибіотиками, умови їх стерилізації. Особливості введення антибіотиків у мазі та супозиторії.

103. Утруднені прописи; їх класифікація та способи подолання (зміна порядку розчинення, додавання допоміжних речовин, подрібнення, нагрівання та ін.)

104. Визначення фармацевтичних несумісностей та їх класифікація. Права та обов'язки провізора-технолога по відношенню до таких рецептів згідно з наказом МОЗ України №360. Поняття про фармакологічні несумісності.

105. Фізичні (фізико-хімічні) несумісності; причини їх виникнення та шляхи подолання (навести приклади).

106. Хімічні несумісності; причини їх утворення та шляхи подолання (навести приклади).

107. Класифікація та приклади хімічних несумісностей, що протікають з утворенням осадів. Реакції нейтралізації та омилення в різних лікарських формах (навести приклади).

108. Несумісності лікарських препаратів, які містять алкалоїди, серцеві глікозиди, антибіотики, вітаміни. Можливі шляхи подолання несумісностей в рідких та м'яких лікарських формах.

109. Причини хімічних несумісностей, що протікають із зміною забарвлення та виділенням газів. Реакції, які протікають без видимих зовнішніх проявів.

110. Фізичні та хімічні несумісності в порошках та пілюлях; можливі шляхи їх подолання.

Список рекомендованої літератури