Відповідальність державних і муніципальних організацій, органів, посадових осіб за правопорушення у сфері публічного управління. Політична відповідальність

Політична відповідальність поширюється лише на деякі органи та посадових осіб держави та муніципальних утворень. Формою політичної відповідальності може стати розпуск парламенту, законодавчих зборів суб'єктів Федерації. Конституції деяких країн (Польщі, Україні та ін.) передбачають розпуск парламенту (однопалатного парламенту або нижньої палати), якщо він протягом встановленого строку не прийняв державний бюджет, не зміг сформувати уряд, не почав свою роботу після обрання.

Члени парламенту, законодавчих зборів, представницьких органів місцевого самоврядування (рад та ін.) в деяких країнах можуть бути достроково відкликані виборцями (у тому числі за погану роботу), позбавлені мандата відповідним представницьким органом (зазвичай більшістю в 2/3 голосів). Лише після цього парламентарії підлягають кримінальній відповідальності, якщо вчинили злочини (у ряді країн вони, однак, не мають депутатського імунітету, а імунітет на членів законодавчих зборів суб'єктів федерації, як правило, не поширюється і зазвичай зовсім не поширюється на депутатів муніципальних представницьких органів).

Політична відповідальність президента (монарх відповідальності не підлягає) можлива у формі імпічменту (Росія, США та ін.), дострокового відкликання виборцями (Австрія), зміщення з посади рішенням конституційного суду (Італія). Тільки після цього до колишнього президента можна застосовувати інші міри покарання (цивільно-правову відповідальність у ряді випадків може нести і чинний президент).

Найбільш суворим видом політичної відповідальності уряду і міністрів є звільнення в результаті вотуму недовіри (резолюції осуду) у відставку. Уряд може бути звільнено у відставку і на розсуд президента (Росія, Україна та ін.) Можлива також цивільна відповідальність уряду та міністрів, а щодо міністрів - крім того, і кримінальна (покарання), і дисциплінарна відповідальність (догана та ін.)

Особливі процедури встановлення відповідальності можуть застосовуватися щодо інших органів і посадових осіб (наприклад, суддів), але політичної відповідальності вони не підлягають (виняток становить відгук суддів виборцями в одиничних країнах).