Текст як форма реалізації мовнопрофесійної діяльностіОдиницею писемного мовлення, тобто реальним проявом його, є текст (це “ланцюг” речень, які дають в результаті певну якісно нову цілість). Основні особливості писемного мовлення: - писемне мовлення є вторинним стосовно усного мовлення; - писемне мовлення фіксується графічними знаками й сприймається зором; - писемна форма дає нам можливість фіксувати кимось вимовлене, а це забезпечує збереження й відтворення чийогось мовлення у просторі й часі; - писемна мова у діловому та науковому стилях, як правило, монологічна; - користуючись писемною формою мовлення, людина має можливість перечитати написане, виправити, поліпшити текст, тому писемне мовлення відзначається загалом більшою регламентацією мовних засобів, ніж мовлення усне; - традиційність і певний писемний “консерватизм”, проявляється в ділових паперах особливо чітко й послідовно. Загальнообов’язкові норми графіки, орфографії та пунктуації, що діють у писемних текстах усіх стилів української мови; - у писемній формі особливо чітко проявляється диференціація текстів за сферами спілкування; - значну роль в житті суспільства відіграє й така особливість писемної форми мовлення, як потенційно необмежена кількість відтворення й дублювання в тотожній писемній формі певного документа, що необмежено збільшує можливості його впливу.
|
