Роль виробництва у забезпеченні функціонування товарного ринку

НЕ 2.3. Виробнича та транспортно-експедиційна діяльність на

Товарному ринку

· Роль виробництва у забезпеченні функціонування товарного ринку.

· Устаткування для зберігання товарів.

· Технологічний процес.з розміщення, зберігання і відбору товарів на складі.

· Транспортна система та її структурні елементи.

· Порівняльна характеристика різних видів транспорту.

Роль виробництва у забезпеченні функціонування товарного ринку

Надання виробничих вимагає різних за характером витрат праці та матеріальних ресурсів. За цією ознакою послуги підпри­ємств оптової торгівлі можна розподілити на нематеріальні та матеріальні.

До нематеріальних послуг належать ті, які надає персонал оп­тового підприємства у вигляді корисних дій, але які не втілюють­ся в конкретні види товарної продукції. Це комерційні, інформа­ційно-консультативні, розрахунково-кредитні, орендні та прокатні послуги.

Матеріальні послуги — це послуги з певних перетворень то­вару, виконання яких збільшує його споживчу цінність. Надання цих послуг є продовженням технологічного процесу виробництва в сфері товарного обігу.

Матеріальні послуги передбачають надання виробничих і транспортно-експедиторських послуг, що пов'язане зі значними фінансовими та матеріальними витратами оптових підприємств, тому вимагає глибоких розрахунків їхньої вартості, оптимально­го обсягу й очікуваного прибутку.

Найтрудомісткіші виробничі послуги пов'язані із попере­дньою підготовкою товарів виробничо-технічного призначення до споживання або професійного використання, із перетворенням виробничого асортименту продукції на споживчий.

Обсяг і видовий склад таких послуг залежить від виду товар­ної продукції, яка реалізується споживачам.

Так, на оптових підприємствах з торгівлі металопродукцією здійснюють розмотування, вирівнювання та мірне розрізання сталі в бунтах, розрізання листового та сортового прокату, а також труб на технологічні заготовки заданих розмірів; нарі­зання різьби та згинання труб, перероблення (облагороджу­вання) некондиційного листового й сортового металопрокату та металовідходів; виготовлення різноманітних деталей, відно­влення споживчих якостей вживаної продукції машинобуду­вання та зміцнення інструментів. Це дає змогу повніше і з меншими витратами забезпечити ремонтно-експлуатаційні, виробничі та інші потреби споживачів, раціональніше викори­стовувати матеріальні ресурси.

Оптові підприємства з торгівлі хімічною продукцією здійс­нюють відрізання, розкроювання хімічних та гумовотехнічних матеріалів; розливання в дрібну тару лакофарбової та рідинної хімічної продукції, розфасування в меншу тару хлорного вапна, каустичної соди та іншої сипучої хімічної продукції, приготуван­ня шпатлівок, ґрунтовок та колерів; підготовку до виробничого споживання поліетиленових та інших плівок, труб та прутків із поліетилену; збирання й відновлення лакофарбової продукції.

Оптовики, які торгують кабельно-провідниковою продукцією, забезпечують відрізання, нарізання та розкроювання всіх видів цієї продукції; підбирання та маркування кабелів та дротів; в'язання ка­бельно-дротової продукції із одночасним маркуванням її.

Для оптової торгівлі паперовою продукцією та лісоматеріалами характерним є надання послуг з розрізання рулонного паперу на за­дані формати; розрізання листового паперу на промислові та спо­живчі формати; розрізання широкоформатних рулонів паперу; нарі­зування рулонного паперу на поздовжні смуги із подальшим намотуванням його на різноманітні бобіни; розрізання рулонного та листового картону на аркуші заданого формату; пакування й паке­тування порізаної продукції; пакетування й утилізація відходів. При торгівлі лісоматеріалами надають послуги з розрізання деревини; виготовлення клеєних дерев'яних конструкцій, заготовок.

Чисельні послуги надаються підприємствами з оптової торгів­лі будівельними матеріалами. Видовий склад їх включає відрі­зання, розкроювання лінолеуму, скла, покрівельних та інших бу­дівельних матеріалів; розфасування в меншу тару цементу, гіпсу, алебастру, крейди та інших сипучих матеріалів; обрізання й під-комплектування шпалер.

Доцільність надання певних послуг визначається обсягами продажу окремих видів матеріальних ресурсів, особливостями використання їх організованими споживачами та обсягами і ви­дами матеріалів, які потребують попередньої підготовки до виро­бничого споживання.

Вихідними даними під час визначення потреб у послугах ви­робничого характеру є: перелік узагальнених товарних груп та кількість споживачів, яких обслуговує оптове підприємство; за­мовлення споживачів на необхідний обсяг та вид послуг з проду­кції у специфікованому вигляді на кожен місяць, квартал.

Якість товару, його дизайн, привабливість тощо значно зале­жать від його упаковки.

Упаковка — виріб, що зберігає товар від якісних і кількісних втрат у процесі його збереження та транспортування. Видами упа­ковки є: шухляди, коробки, короби, мішки, пакети, фляги, пляшки, сулії, флакони, банки, бочки, балони, котушки, барабани, палети.

Основними функціями упаковки є:

зберігання товару;

забезпечення його привабливості;

реклама.

Крім свого основного призначення, упаковка потрібна для:

створення зручностей, підвищення продуктивності вантаж­но-розвантажувальних робіт;

полегшення транспортування товарів;

поліпшення укладання в стелажі, піддони, контейнери ма­теріалів і виробів;

раціонального використання складів;

правильного обліку матеріалів, виробів на складах;

і вантажно-розвантажувальних машин і механізмів;

полегшення умов праці складських працівників;

запобігання забрудненню довкілля матеріалами, що легко розпилюються, отрутними випарами.

Сучасна упаковка поділяється за призначенням і характером продукту на такі основні види (Калинина, 2003):

виробнича (складська), що застосовується при упакуванні товарної продукції, формуванні місць збереження, організації процесу збереження, доставці матеріалів і виробів у місця експе-дування і відпуску, тобто призначена для внутрішньоцехових, внутрішньозаводських і міжзаводських перевезень і нагрома­дження сировини, матеріалів, напівфабрикатів, заготовок, гото­вих виробів і відходів;

транспортна, яка є самостійною транспортною одиницею та призначена для перевезення, складування і збереження проду­кції. Застосовується у процесі транспортування матеріалів і ви­робів;

споживча, що призначена для продажу товару населенню, входить у вартість покупки та після реалізації переходить з по­міщеним у неї матеріалом або виробом у власність споживача. Має обмежену масу, місткість і розміри і, як правило, не призна­чена для самостійного транспортування і перевозиться в додат­ковому упакуванні;

суспільна призначена для продуктів, що використовуються у лікарнях, школах, державних установах;

військова призначена для продукції для збройних сил або уря­ду. Специфічні вимоги до цього типу упаковки визначаються не стільки умовами споживання, скільки необхідністю дотримуватися особливих правил транспортування і збереження продукту.

Розрізняють також види упаковки залежно від ступеня спеціа­лізації (Ибрагимов, 2001):

товарознеособлену, яка не має специфічних особливостей і властивостей (використовується для різних видів матеріалів і ви­робів);

♦ спеціалізовану — використовується для упакування окре­мих типів матеріалів і виробів.

Залежно від застосовуваного матеріалу упаковку поділяють на скляну, дерев'яну, металеву, полімерну, паперову, картонну то­що.

Залежно від твердості її поділяють на:

тверду, яка не втрачає своєї форми при збереженні, переве­зенні, завантажувально-розвантажувальних роботах (металева, дерев'яна, фанерна, скляна, пластмасова, керамічна);

напівтверду — може дещо деформуватися під навантажен­ням і при поштовхах під час збереження, навантаження, розван­таження, транспортування матеріалів і виробів, але має достатню стійкість, охороняє від ушкоджень поміщену в неї товарну про­дукцію (картонна, плетена);

м'яку — не зберігає поміщений у неї матеріал і вироби від механічного впливу, але досить зручна при зберіганні й транспо­ртуванні сипучих і інших матеріалів (мішки і пакети із льону, джуту, бавовни, паперу, капрону, поліетилену).

Залежно від кількості обігів у процесі використання упаковку поділяють на (Ибрагимов, 2001):

разову (обслуговує тільки один обіг товару від виробника до споживача);

багатообігову (здійснює кілька обігів і підлягає повернен­ню постачальнику або тарозбираючим організаціям). Таку упако­вку звичайно називають тарою.

Для підприємств, що нерегулярно займаються товаро-постачаннями, недоцільно створювати власні транспортні служ­би, що займалися б усією транспортною роботою:

розробкою транспортних умов контракту в частині вибору оптимального маршруту перевезення і транспортних засобів;

вивченням кон'юнктури світового транспортного ринку;

контролем за збереженням і перевалкою вантажів у портах і на митних переходах.

Уся ця робота вимагає спеціальних знань, практичного до­свіду та значних фінансових витрат. Тому часто більш доціль­но звертатися до послуг спеціалізованих транспортних підпри­ємств.

2. Устаткування цієї групи підрозділяють на наступні підгрупи:

• для укладання і зберігання тарно-штучних товарів;
• для зберігання навалювальних і насипних товарів;
• для зберігання наливних товарів.

Для укладання і зберігання тарно-штучних вантажів широко застосовуються стелажі і піддони.

Піддони є пристроями, призначеними для формування вантажних пакетів, штабелюваннями і транспортуваннями товарів. По своєму використовуванню вони універсальні. Виготовляються в основному з дерева. По конструкції розрізняють плоскі, стійкові і піддони ящиків. Плоскі піддони застосовують для пакетування товарів в ящиках, мішках і іншій тарі. Стійкові піддони мають чотири стійки, що дозволяють виробляти багатоярусне їх укладання з вантажами, які не, забезпечують стійкість штабелю (товари в картонних коробках і ін.). Піддони ящиків мають знімні або незнімні стінки. У них укладають товари в коробках, зв'язках, згортках і легкопошкоджувані вантажі.

Використовування піддонів на складах створює необхідні умови для комплексної механізації навантажувально-розвантажувальних і внутрішньоскладських робіт, скорочення трудових витрат, ефективнішого використовування площі і місткості складських приміщень. При цьому в 3-4 рази зростає продуктивність праці, в 2-3 рази скорочується простій транспортних засобів.

Зберігання навалювальних і насипних вантажів (куховарської солі, макухи, будівельних матеріалів, зерна і т.д.) здійснюють в бункерних пристроях і засіках.

Бункерні пристрої є спеціально обладнаними вмістищами для тимчасового зберігання навалювальних і сипких вантажів.

Вони бувають прямокутної, круглої або конічної форми. Зверху мають завантажувальні пристрої, знизу - люк із затвором. За матеріалом виготовлення діляться на дерев'яні, залізобетонні і металеві. Можуть мати місткість від 20 до 100 куб. м і більш.

Засіки – відгороджені вертикальною перегородкою місця для насипання навалювальних вантажів. Можуть мати осередки, утворювані внутрішніми перегородками. Найчастіше зустрічаються залізобетонні і дерев'яні засіки.

Наливні вантажі (рослинні масла, нафтопродукти і т. п.) зберігають в резервуарах (баках), а також в бочках, бідонах і т.п.

Резервуари частіше виготовляють із сталі. Можуть мати місткість 5, 10, 25, 50, 75, 100 куб. м. Забезпечені люками для вимірів, чищення і ремонту, а також пристосуваннями для зливу і наливання нафтопродуктів і для випуску повітря.

Для зберігання і перевезення наливних вантажів можуть використовуватися спеціалізовані контейнери масою брутто 30, 20, 10, 5 і 1,25 т. Їх застосування є економічно вигідним, оскільки дозволяє максимально механізувати і спростити операції, пов'язані із зберіганням і перевезеннями наливних вантажів.