Підсвідомий розум і свідомість

Свідомість і підсвідомість. Моделі світу

Свідомість – має справу не із світом безпосередньо, а із моделлю світу. У той час, як підсвідомість сприймає реальність такою, яка вона є.

Підсвідомий розум вибудовує перед нами велику ілюзію, він створює «наш світок», захищає нас від хаосу Всесвіту, відбирає для нашого сприйняття лише те, що вважає потрібним та небезпечним. Але виконуючи, створюючи цю захисну функцію, він перетворюється у тюремника. Адже саме розум не дозволяє нам вийти за межі створеного ним світу. Використовуючи жах та інші хитрощі він переконує нас утому, що саме та, створена ним ілюзія і є сама реальність.

Життєвий досвід кожної людини – індивідуальний та неповторний. Кожна людина мешкає у своєму неповторному, створеному нею, світі. Кожен із нас із самого народження під впливом батьків, дорослих, вчителів, оточуючого середовища – конструює свою реальність, свій світ ізрізних описів світу, які вони надають, пояснень,що є погане, а що є гарне, що можливо робити, а що неможливо – із всього цього складається наш опис світу у чомусь схожий на їхній, а у чомусь такий, що відрізняється від їхнього. І не можливо сказати чи добре це, чи погано, що нас навчали сприймати реальність якимось особливим людським способом. Такий спосіб є необхідним тому, що завдяки ньому ми відчуваємо себе спокійно та у безпеці. Ми настільки захоплюємося цим заняттям, що забуваємо, що між реальністю та нашим світом існує велика різниця.

Ми із дитинства створюємо модель світу, модель реальності у якій живемо усе життя, намагаючись цю модель покращити. Немає поганих і добрих моделей. Питання у тому наскільки модель життєздатна та корисна.

Із одного боку – наша модель допомагає нам користуватися усіма благами, які накопичило людство за багато століть, а із іншого боку – вона створює обмеження, укріпивши у нас віру у тому, що наша далеко не ідеальна модель і є сама реальність.

І цей самообман уводить нас далеко від реальності та породжує стан незадоволеності.

Парадокс у тому, що ми дійсно живемо у реальності та підсвідомо сприймаємо її такою, яка вона є – як дещо чудове, неосяжне, непізнаваєме, але ж усвідомлюємо – лише модель цієї реальності, на створення якої витрачаємо усе наше життя та енергію.

Наш підсвідомий розум створює модель світу у якому живе наша свідомість, іншими словами наша свідомість знаходиться у ролі спостерігача та оцінщика тих подій, які нам представляє наш підсвідомий розум.

Свідомість завжди запізнюється від нашого підсвідомого розуму лише на мить. Але саме цей механізм дозволяє людині бути творцем, чарівником.