Підсвідома програма

- Як вона створюється?

- Хто її створює?

- Які функції вона виконує?

Коли дитина народжується, вона вже має у підсвідомості перший елемент програми – нейрофізіологічний апарат, за допомогою якого вона готова сприймати реальність.

Другий елемент програми – соціальний – визначається місцем народження (родина, країна…).

Третій елемент – індивідуальний – формується поступово у процесі навчання (про механізм навчання – набуття навички – дивись Н Л П). Дорослі описують дитині оточення за допомогою мови. Це стає безперервним потоком спілкування дитини та дорослих. Так непомітно для себе дитина присвоює собі цей опис світу, і у подальшому людина веде безперервний внутрішній діалог, який підтримує опис світу.

Внутрішній підсвідомий діалог у звичайної людини у звичайних умовах не припиняється ні на хвилину.

Зміст цього діалогу є ні що інше як перелік усього із чим людина зіштовхується у повсякденному житті. Він не може бути поганим або гарним, це просто список, який допомагає утримувати звичайний світ у його незмінності та стійкості. Але ж тоді ми почуваємо себе більш менш заспокійливо.

Ось вона, сама велика брехня!

Ми із дитинству вчимося приймати опис світу - за реальність.

Таким чином дорослі задають дитині напрямок, а далі вона сама вносить якісь зміни або щось нове у свою програму поведінки.

Це можуть бути:

Думки – які збагачують життєвий досвід і роблять життя цікавішим та насичинішим, або ж збіднюють та обмежують здатність діяти ефективніше (нас навчають батьки, їх у свій час навчали їхні батьки і таким чином цей процес відбувається і буде відбуватися нескінченно).

Наштовхує на думку, що життя людини є лише якимось елементом більш ємкої всесвітньої програми. Але ж як і усяка програма – підсвідома програма людини здійснює певні функції:

головна із них – створення та підтримання моделі реальності (жити у цьому світі та намагатися щоб модель відповідала самій реальності – це головний або генеральний намір кожної людини).

Підсвідома програма людини має свої структурні елементи:

- нейропсихологічний апарат,

- соціальні та

- особисті накази,

які складаються у особисту історію людини.

Мова програми – це людська мова, набір знаків і символів, що примушує працювати – наші наміри, наші думки – вони втілюються у слова, образи, звуки, почуття або рухи.

Думка – це специфічний універсальний інструмент. Саме за допомогою думок ми створюємо наш унікальний світ:

- гроші,

- будинки,

- відносини із людьми –

все це спочатку було думкою. Коли з’являється думка – вона формує певний способи поведінки людини, які пізніше втілюються у матеріальному світі.

Таким чином наш світ – е відбиттям наших особистих думок. Але перш ніж думка матеріалізується у щось конкретне, вона перетерпіває певні перетворення. Випадковість – це підсвідома закономірність (намір – спрацьовує на підсвідомому рівні).

Думки – сумніви (які породжуються певною програмою) заважають здійсненню намірів та бажань.

Віра у здійсненність – допомагає у втіленні мрії у і життя для кожної людини є головним.

Віра підсвідомо здійснює головну функцію і головну мету життя – жити у цьому світі та намагатися, щоб його модель реальності відповідала самій реальності.

· Наш світ (світ людини) є зовнішнім відбиттям наших власних думок. Усе, що ми маємо у своєму житті, ми створюємо самі.

· Щоб змінити щось у своєму житті необхідно звернутися у середину себе та змінити свою підсвідому програму поведінки, свої думки, тобто змінитися самому.

Так як же здійснити доступ до свята святих людини – до її підсвідомої програми, її внутрішнього розуму?

Люди вже це роблять, спілкуються із своїм внутрішнім розумом, це просто необхідно, і цьому потрібно вчити людей з дитинства так само як вмінню читати і писати.