Поняття та ознаки психології відтворення обстановки та обставин події. Психологія обшуку. Психологічні основи слідчого експерименту. Структура слідчого експерименту

Відтворення обстановки та обставин події - потужний засіб психологічного впливу на всіх його учасників завдяки наочності та значущості його результатів, спростувати які підозрюваному чи обвинуваченому доволі складно.

Більшість видів відтворення за змістом становить собою дослідження й оцінювання тих чи інших психофізіологічних можливостей людини, наприклад, можливість сприйняття певної події, факту за певних умов.

Принципово неможливо повністю змоделювати всі психічні стани людини, психофізичний механізм її дій. У звичних умовах численні психічні процеси в людському організмі відбуваються по-іншому, ніж за умов, спеціально підготовлених для відтворення обстановки та обставин події, коли від "піддослідного" очікують певних дій.

У таких випадках у нього виникають психічна напруженість, хвилювання, активізується увага, підвищується зосередженість, що, зрештою, впливає на його результативність. Адже людина робить вольові зусилля, щоби краще побачити чи почути, запам'ятати.

Часто у незвичній ситуації злочину, відчуваючи сильне душевне хвилювання, страх, біль, людина у стані вчинити такі дії, які в умовах слідчої дії - відтворення вона повторити не може (наприклад, перестрибнути широкий рів, перелізти через високу огорожу тощо). Все це потрібно враховувати слідчому.

Можливість проведення окремих видів відтворення обстановки та обставин події залежить від бажання, заінтересованості, волі його учасників, особливо підозрюваного (обвинуваченого).

Тому проводити цю слідчу дію попри їхнє бажання не завжди виправдано, особливо коли вони повинні демонструвати свої дії, і ця демонстрація наперед і з очевидністю може бути не на їхню користь.

У таких випадках необхідно обрати правильну тактику спонукання особи до участі у відтворенні або взагалі відмовитися від цього.

З іншого боку, обстановка цієї слідчої дії, результати дослідних дій часто чинять сильний психологічний вплив на заінтересованих учасників відтворення, що може привести до корегування ними, передовсім обвинуваченим (підозрюваним), своєї позиції в позитивному (бажаному) для слідства напрямі.

У таких випадках із психологічних і тактичних міркувань участь указаних осіб у відтворенні також може бути недоцільною.

Якщо є можливість, слідчу дію виправдано проводити без них, а отримані результати використати в подальшому розслідуванні іншим способом, наприклад, пред'явленням цих матеріалів у ході допитів, очних ставок тощо.

2. У психологічному аспекті обшук є і специфічним слідчим дією, однією з домінуючих елементів якого є примус стосовно обшукуваного.

В ході обшуку слідчий і інші що у ньому посадові особи оглядають і досліджують житло, різноманітні будівлі, ділянки місцевості, одяг і навіть тіло людини з метою виявлення інформації, необхідної для розслідування злочину.

Для обшуку характерна протилежність цілей слідчого та інших учасників обшуку, з одного боку, і обшукуваного - з іншого.

Примусовий характер обшуку і протиріччя цілей у осіб, які беруть у ньому участь, зумовлюють конфліктну ситуацію.
Обшук як слідча дія носить яскраво виражений пошуковий характер.

Слідчому, працівникам міліції необхідно знайти знаряддя злочину, предмети і цінності, зазвичай заховані, заховані обвинувачуваним.

Слідчий під час проведення обшуку має зазвичай дуже обмеженими, неповними даними умови його виробництва, об'єктах, які підлягають вилученню, місцях їх знаходження.

Ці фактори мають негативний вплив на отримання слідчим інформації про місцезнаходження захованих предметів.
Проведення обшуку передбачає прояв слідчим різноманітних психологічних якостей, властивостей, професійних знань, умінь і навичок.

Він може і повинен використовувати фактори, які сприяють успіху обшуку.

До них відносяться: підготовка до виробництва обшуку; цілеспрямоване спостереження і правильний аналіз обстановки на місці проведення обшуку, спостереження за поведінкою обшукуваного.

Позитивні або негативні результати обшуку дуже часто залежать від належної підготовки до цього слідчому дії.

Гарна підготовка обшуку забезпечує своєчасне з цього дії, планомірність його проведення, упевненість в успіху, яка виникає у його учасників.

Погана підготовка може привести до випадкових, безсистемним пошукам, нескоординированности дій обшукували і в кінцевому підсумку почуття невпевненість в успіху.

 

3. Слідчий експеримент проводиться з метою перевірки фактичної можливості та особливостей здійснення певної дії, події або явища в певних умовах.

Моделюючи, відтворюючи відповідні умови, слідчий встановлює:

- чи була можливість бачити, розрізняти і впізнавати певні предмети, їх форму, колір, розміри, приватні ознаки за даних умов, їх віддаленості, освітленості, куті зору;

- чи можливо вчинити певні дії за даних умов; чи можливо провести дану дію за певний час; була чи можливість чути і розрізняти певні слова, звуки;

- чи володіє дане особа перевіряються здібностями, навичками й уміннями.

Зміст слідчого експерименту - проведення дослідів, організація безпосереднього спостереження за реальними явищами, діями і процесами.

Основні вимоги, пропоновані до слідчого експерименту:

проведення досвідчених дій в умовах, максимально наближених до умов, в яких відбувалося перевіряється дія чи подія, проведення слідчого експерименту в тому ж місці, де відбулася подія;

в той же час доби і року; при однорідних фізичних умовах;

при тих неї погодних і кліматичних умовах (сонце, спека, мороз, дощ, сніг, бруд, заледеніння і т. п.);

проведення експерименту з використанням всіх первинних засобів дії (механізмів, знарядь, пристосувань, матеріалів);

при тій же величині і напрямку докладання зусиль; при тих же темпі і тривалості дій.

Слід також враховувати, що ефективність діяльності людини, особливості його поведінки значною мірою залежать від його психічного стану.Відтворення цих станів у багатьох випадках неможливо.

Так, у стані афекту людина здатна багаторазово збільшувати свої фізичні можливості. Експериментальна перевірка таких дій нездійсненна.

Моделювання суб'єктивних чинників - основна складність у проведенні слідчого експерименту. Присутність багатьох людей також може вплинути на "чистоту" експерименту: неминуче виникнення ефекту соціальної інгібіції - придушення активності індивіда.

Поряд з цим повторні дії несуть в собі ефект навчання. Повторно можна зробити те, що відразу не виходило. Повторні дії можуть здійснюватися значно швидше або повільніше, ніж в первинних умовах.

Уповільнення дій може бути пов'язано з тим, що при перевірці його дій людина бере під свідомий контроль і все те, що спочатку могло здійснюватися на підсвідомому, стереотипному рівні, тобто більше прискорено. Все це обумовлює необваріативності проведених дослідів, нівелювання різних привхідних обставин.

Виробництво попереднього слідства закінчується складанням обвинувального висновку або постанови про направлення справи до суду для розгляду питання про застосування примусових заходів медичного характеру, або постанови про припинення справи.

Попереднє слідство закінчується лише після повного з'ясування і дослідження слідчим всіх обставин, що підлягають доказуванню по кримінальній справі.

Якщо кримінальну справу порушено обгрунтовано і проведено відповідно до вимог закону, на основі науково розробленої методики і тактики розслідування, то справу, як правило, закінчується складанням обвинувального висновку.

Слідчий оголошує обвинуваченому, що слідство у його справі закінчено і що він має право на ознайомлення з усіма матеріалами справи як особисто, так і з допомогою захисника, на заяву клопотання про доповнення попереднього слідства.

При ознайомленні з матеріалами справи обвинувачений має право робити необхідні виписки.

Закон не обмежує обвинуваченого яким строком для ознайомлення з матеріалами справи. (Проте в разі зловживання обвинуваченим цим правом слідчий спеціальною постановою визначає термін завершення його ознайомлення зі справою.)

Клопотання обвинуваченого і його захисника можуть стосуватися не тільки питання про додаткові докази, але і про зміну запобіжного заходу, зміну кваліфікації складу злочину, зняття арешту на майно і т. п.

Обвинувальний висновок складається з описатель-Ной та резолютивної частин. В описовій частині викладаються місце і час вчинення злочину, його способи і мотиви, наслідки та інші істотні обставини, докази, які підтверджують наявність злочину і винність обвинуваченого, доводи, наведені обвинуваченим у свій захист, і результати їх перевірки.

У резолютивній частині наводяться відомості про обвинуваченого і викладається формулювання пред'яв-ленного обвинувачення із зазначенням статті закону, яка передбачає даний злочин.

Після підписання обвинувальний висновок передається прокурору. На підставі обвинувального висновку обвинувачений віддається до суду.