ПИТАННЯ ДО МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ
1. Предмет і завдання герменевтики. 2. Раціональне і ірраціональне в методології гуманітарного знання. 3. Закономірності змін естетичних мод. 4. Антична герменевтика. 5. Християнська герменевтика. 6. Феномен Європи. 7. Прогресивна модель історичного розвитку. 8. Інтерпретація і влада. 9. Виникнення історичної самосвідомості. 10. Еволюційна гіпотеза та її переваги та недоліки. 11. Філософія історії Г.В.Ф. Гегеля. 12. Центристська модель історичного розвитку. 13. Матеріальне розуміння історії. 14. Принцип об’єктивності у вивченні історії. 15. Мусульманський інтелектуалізм. 16. Неокантианське розуміння природи наук про природу наук і дух. 17. Психоаналіз. 18. Постмодернізм і постструктуалізм. 19. Есеїзм.. 20. Ідея «лінгвістичного повороту» в історичній герменевтиціі. 21. Принципи історичного дослідження у «школі Анналів». 22. Статус гуманітарного знаня в теоріях логічного позитивізму. 23. Космос і хаос, «свій» і «чужий» світ. 24. Основні параметри природного і соціального середовища. 25. Проблема історичного часу. 26. Еволюція уявлень про час. 27. Індивідуальний і груповий суб’єкт історичної свідомості і дія. 28. Функція загальних законів в історії за Гемплем. Дискусії щодо визначення закономірностей і історії. 29. Поняття історії та історіографії. 30. Засади гегелівської філософії історії. Зв’язок історії і філософЇі. 31. Герменевтико-феноменологічний та екзистенціалістський підхід до історичного. 32. Основні ідеї методології Коллінгвуда. 33. Естетика історії. 34. Феноменологічне поняття сенсу. 35. Антиісторизм Гуссерля. 36. Історичне джерело як текст. Герменевтика історії. 37. Смисл як головне поняття герменевтики. Часова віддаленість як умова розуміння. 38. Дійово-історична свідомість.Принцип самостійного значення(істини) тексту. 39. Гуманітарне знання як функція комунікації. 40. Онтологія мови і онтологія суспільства.
|