Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

ВЖИВАННЯ ЗАЙМЕННИКІВ У ДІЛОВИХ ТЕКСТАХ




 

1. У діловому мовленні переважна більшість документів пишеться від імені установи, організації, тобто від 1-ї особи множини. Проте займенник МИтут, як правило, пропускається. Наприклад: Просимо.... Надсилаємо... Паралельно вживається форма 3-ї особи однини. Наприклад: Дирекція просить... Завод надсилає...

2. Займенник ВАМ у конструкціях типу „Надсилаємо Вам для ознайомлення” теж опускається, що створює враження строгої об′єктивності викладу, типової для ділового стилю.

 

3. Вживання займенника Я також обмежується. Розпорядження, накази розпочинаються звичайно дієсловом у 1-й особі однини „Пропоную... Наказую...”.

 

4. При вживанні займенників 3-ї особи (він, вона, вони) може виникнути змістова неясність, якщо займенник співвідноситься за родом і числом з кількома уменниками. Наприклад: Ми дуже вдячні за можливість ознайомитися з рекламою продукції вашої фірми. Вона (реклама, продукція, фірма) справила на нас приємне враження.

5. Стилістично розрізняються конструкції з присвійними займенниками їхній, їхня, їхнє, їхні і конструкції, в яких у присвійній функції вистапає форма родового відмінка займенника вони – їх: їх проблема, їх машина. Стилістично нейтральна форма ЇХуживається в офіційно-діловому та науковому стилях.

6. Не слід зловживати займенником СВІЙ, бо він, як правило, дублює вже наявне в тексті слово. Наприклад: У своєму атестаті я не маю жодної трійки. Свої зобов′язання перед замовником завод виконав.


 

Дієслово– це частина мови, яка називає дію або стан предмета і відповідає на питання що робить предмет? що з ним робиться?

Дієслівні форми– це морфологічні особливості дієслова, виявляються вони в п′яти основних формах:

1. Неозначена форма дієслова – інфінитив. Відповідає на питання що робити? що зробити?

2. Особові форми, або способові форми – дійсний, умовний, наказовий способи. Теперешній, минулий, майбутній час дійсного способу.

3. Безособові дієслова – на -НО, -ТО. Вони називають дію або стан, що проходять незалежно від особи. Наприклад: зроблено, написано, здійснено.

4. Дієприкметник - це змінна дієслівна форма, яка називає ознаку предмета за дією: виконане завдання, написаний лист.

5. Дієприслівник – це незмінювана дієслівна форма, яка пояснюючи головне дієслово називає додаткову дію: незважаючи на обставини, беручи до уваги.







Дата добавления: 2015-08-10; просмотров: 444. Нарушение авторских прав


Рекомендуемые страницы:


Studopedia.info - Студопедия - 2014-2020 год . (0.001 сек.) русская версия | украинская версия