Студопедия — Перетворення
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Перетворення






Перетворення - форма реорганізації, що передбачає зміну форми власності й (або) організаційно-правової форми підприємства без припинення його діяльності, у результаті чого до нової юридичної особи переходять все майно, усі права та обов'язки попередньої юридичної особи. Реорганізоване підприємство у випадку такого перетворення не ліквідується, а просто міняє свою організаційно-правову форму.

Найпоширенішими прикладами перетворення є:

ü товариство з обмеженою відповідальністю реорганізується в акціонерне товариство;

ü приватне товариство реорганізовується в товариство з обмеженою відповідальністю;

ü закрите акціонерне товариство перетворюється у відкрите.

 

 
 

 


Рис. 7.10. Схема перетворення

Мета перетворення— це приведення у відповідність правової форми організації господарської діяльності до внутрішніх та зовнішніх умов ведення бізнесу.

Можна виділити наступні відмінні риси перетворення як форми реорганізації юридичної особи:

1) у процедурі реорганізації у формі перетворення бере участь одна юридична особа, що припиняє своє існування по її завершенні;

2) на місці реорганізованої юридичної особи виникає нова юридична особа - правонаступник іншої організаційно-правової форми;

3) правонаступництво знову виникаючої юридичної особи стосовно реорганізованої оформляється окремим документом - передатним актом. Відповідно, перетворення можна вважати найпростішою формою реорганізації.

Зміна назви підприємства, а також внесення змін у його статут або затвердження статуту в новій редакції саме по собі не означає реорганізацію юридичної особи.

Реорганізація шляхом перетворення складається з таких етапів:

1) прийняття підприємством рішення про перетворення підприємства;

2) перереєстрація підприємства.

Перереєстрація підприємства у випадку зміни організаційно-правової форми суб'єкта підприємницької діяльності, а також форми власності суб'єкта підприємницької діяльності здійснюється в місячний строк.

Інформація про перереєстрацію підприємства підлягає опублікуванню в друкованих засобах масової інформації. При перереєстрації оригінали раніше виданого свідоцтва про державну реєстрацію й установчих документів повертаються в орган державної реєстрації, а в ЄДРПОУ вносяться зміни.

Приклад. Власники підприємства прийняли рішення про перетворення товариства з обмеженою відповідальністю «Корона» на акціонерне товариство «Корона Еліт» для залучення додаткових фінансових ресурсів з метою розширення виробництва. Учасники ТОВ здійснюють обмін своїх часток на акції за номінальною вартістю. Баланс ТОВ «Корона» перед реорганізацією має такий вигляд, тис. грн.:

Актив Пасив
1. Необоротні активи   1. Статутний капітал  
2. Оборотні активи   2. Додатковий капітал  
    3. Резервний капітал  
    4. Нерозподілений прибуток
    5. Зобов’язання  
Баланс 8 000 Баланс 8 000

Одночасно з перетворенням проводиться збільшення статутного капіталу на основі додаткової емісії акцій загальною номінальною вартістю 1,2 млн. грн. Курс емісії акцій — 130 %. Для поліпшення структури капіталу 40 % акцій додаткової емісії спрямовується на трансформацію заборгованості перед одним із кредиторів у власний капітал. Решта акцій планується розмістити на ринку капіталів. Накладні витрати, пов’язані з перетворенням та збільшенням статутного капіталу, становлять 80 тис. грн.

Знайти, як зазначені операції вплинуть окремі статті балансу реорганізованого підприємства.

Рішення. В результаті перетворення відбудуться такі зміни в балансі реорганізованого підприємства:

· статутний капітал реорганізованого підприємства буде сформовано в розмірі 5000 тис. грн., у т. ч. 3800 тис. грн. — статутний капітал підприємства-правопопередника та 1200 тис. грн. — збільшення статутного капіталу;

· додатковий капітал формується як сума залишку за цією статтею та емісійного доходу в розмірі 1200*1,3 – 1200 = 360 тис. грн.;

· за рахунок резервного капіталу відбудеться погашення витрат, пов’язаних з реорганізацією та збільшенням статутного капіталу, на суму 80 тис. грн.;

· зобов’язання зменшаться на 1200 *1,3 * 0,4 = 624 тис. грн., оскільки ця сума спрямовується кредитором на придбання 40 % акції нової емісії за курсом емісії;

· оборотні активи, з урахуванням трансформації боргу у власність та грошових витрат, пов’язаних з реорганізацією та збільшенням статутного капіталу, збільшаться на 1200 * 1,3 – 624 – 80 = 856 тис. грн..

Баланс підприємства після реорганізації буде виглядати наступним чином, тис. грн.:

Актив Пасив
1. Необоротні активи   1. Статутний капітал  
2. Оборотні активи   2. Додатковий капітал  
    3. Резервний капітал  
    4. Нерозподілений прибуток
    5. Зобов’язання 2 376
Баланс 8 856 Баланс 8 856

Узагальнено рух активів і власного капіталу підприємств у результаті різних форм їхньої реорганізації представлено на рис. 7.11.

Таким чином, злиття та приєднання розрізняються між собою лише юридичним статусом перетвореного в результаті реорганізації підприємства (у першому випадку воно одержує новий юридичний статус, а в другому - зберігає юридичний статус одного з поєднуваних підприємств). Майно (активи) і власний капітал при цих формах реорганізації в підприємств, що об'єдналися, залишаються однаковими по своїх розмірах. Отже, з позицій фінансового менеджменту ці дві форми реорганізації підприємств можна вважати ідентичними - розходження при їхньому об'єднанні носять тільки організаційно-правовий характер.

Аналогічним чином характеризуються й такі форми реорганізації підприємств, як поділ і виділення - новостворені підприємства розрізняються між собою лише юридичним статусом. У той же час сукупний обсяг майна (активів) і власного капіталу новостворених підприємств у результаті їхньої реорганізації в розглянутих формах залишається однаковим.


 

Це також дозволяє зробити висновок, що з позицій фінансового менеджменту розглянуті форми реорганізації підприємств можна вважати ідентичними - розходження складаються лише в організаційно-правовому механізмі здійснення реорганізації й кінцевому статусі юридичних осіб новостворених підприємств.

І нарешті, така форма реорганізації підприємства як перетворення взагалі не вносить ніяких змін ні в обсяг і структуру використовуваного майна (активів), ні в суму власного капіталу. Реорганізоване в цій формі підприємство (у новій організаційно-правовій формі або формі власності) одержує лише потенційну можливість підвищити ефективність своєї майбутньої господарської (у тому числі й фінансової) діяльності із приходом ефективних власників або нового складу менеджерів. Така можливість може бути реалізована лише в перспективі, а відповідно й санаційний ефект у цьому випадку носить відкладений характер. З огляду на те, що дана форма реорганізації підприємства не вносить змін у фінансову структуру підприємства безпосередньо після її здійснення й навіть не позначає характер цих змін, розгляд її в системі антикризового фінансового управління як самостійної представляється недоцільним. На реорганізоване в цій формі підприємство можуть бути поширені ті ж санаційні механізми внутрішньої фінансової стабілізації й реструктуризації заборгованості, що й на діючих підприємствах, що перебувають у стані фінансової кризи.

Запровадження і ступінь поширеності тих або інших форм реорганізації значною мірою визначається як специфікою конкретного підприємства, так і станом розвитку економіки країни в цілому. В Україні в даний час більш розповсюдженими залишаються корпоративні перетворення спрямовані на розукрупнення підприємств. Це зумовлене:

ü неефективністю функціонування в сучасних умовах господарювання створених раніше промислових гігантів у зв'язку з недостатньою ємністю ринку збуту;

ü негнучкістю організаційних структур управління;

ü наявністю надлишкових виробничих фондів.

Крім того значна частина підприємств усе ще містить об’єкти соціальної сфери, тобто фонди невиробничого призначення. Їх утримання важким фінансовим тягарем лягає на підприємства, погіршуючи їх і без того не бездоганний фінансовий стан.







Дата добавления: 2015-08-12; просмотров: 533. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Расчетные и графические задания Равновесный объем - это объем, определяемый равенством спроса и предложения...

Кардиналистский и ординалистский подходы Кардиналистский (количественный подход) к анализу полезности основан на представлении о возможности измерения различных благ в условных единицах полезности...

Обзор компонентов Multisim Компоненты – это основа любой схемы, это все элементы, из которых она состоит. Multisim оперирует с двумя категориями...

Композиция из абстрактных геометрических фигур Данная композиция состоит из линий, штриховки, абстрактных геометрических форм...

Выработка навыка зеркального письма (динамический стереотип) Цель работы: Проследить особенности образования любого навыка (динамического стереотипа) на примере выработки навыка зеркального письма...

Словарная работа в детском саду Словарная работа в детском саду — это планомерное расширение активного словаря детей за счет незнакомых или трудных слов, которое идет одновременно с ознакомлением с окружающей действительностью, воспитанием правильного отношения к окружающему...

Правила наложения мягкой бинтовой повязки 1. Во время наложения повязки больному (раненому) следует придать удобное положение: он должен удобно сидеть или лежать...

Влияние первой русской революции 1905-1907 гг. на Казахстан. Революция в России (1905-1907 гг.), дала первый толчок политическому пробуждению трудящихся Казахстана, развитию национально-освободительного рабочего движения против гнета. В Казахстане, находившемся далеко от политических центров Российской империи...

Виды сухожильных швов После выделения культи сухожилия и эвакуации гематомы приступают к восстановлению целостности сухожилия...

КОНСТРУКЦИЯ КОЛЕСНОЙ ПАРЫ ВАГОНА Тип колёсной пары определяется типом оси и диаметром колес. Согласно ГОСТ 4835-2006* устанавливаются типы колесных пар для грузовых вагонов с осями РУ1Ш и РВ2Ш и колесами диаметром по кругу катания 957 мм. Номинальный диаметр колеса – 950 мм...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.013 сек.) русская версия | украинская версия