Генетичні засади нейрогуморальної регуляції поведінки комах.

Ендокринні залози та нейросекреція активно впливають на процеси росту й розвитку комах. Діяльність всіх залоз внутрішньої секреції, з моменту їх виникнення регулювалась центральною нервовою системою по нервових провідних шляхах, за участю продуктів нейросекреції або за допомогою гормонів інших ендокринних залоз, виведення яких у кров відбувається під дією нервових імпульсів. Тому гормональна та нервова регуляції утворюють єдиний регуляторний механізм.

У всіх багатоклітинних тварин, починаючи з пласких хробаків, регуляцію й інтеграцію всіх функцій організму здійснює центральна нервова система. Саме вона забезпечує відповідні реакції цілісного організму на всі впливи зовнішнього або внутрішнього середовища, які викликають подразнення рецепторів. Вплив центральної нервової системи на ефектори може здійснюватись двома шляхами: шляхом передачі імпульсів збудження еферентними нервами (нервово-провідниковий шлях) і шляхом уведення в кров або лімфу гормонів і інших фізіологічно активних речовин (гуморальний шлях).

Гуморальний шлях реалізується за допомогою залоз внутрішньої секреції, які утворені скупченнями залозистого епітелію, пронизаного великою кількістю кровоносних і лімфатичних судин, а також нервових закінчень. Виділювані ними гормони впливають на певні тканини або органи. Для здійснення дії гормону необхідне виконання наступних умов: синтез гормону, його активація (дозрівання), доставка до місця «роботи» і наявність в органах або тканинах, на які здійснюється вплив, клітин-мішеней зі специфічними рецепторами даного гормону.

Діяльність залоз внутрішньої секреції піддається ритмічним коливанням, як добовим, так і сезонним. Наприклад, коливання активності статевих залоз у зв'язку із циклами розмноження. Періодичність у наростанні рівня тих або інших гормонів сприяє формуванню в ЦНС вогнищ збудження - домінант, що «запускають» інстинктивну поведінку.

Гормони можуть впливати на всі відділи нервової системи, деякі безумовні рефлекси можуть здійснюватися тільки при достатньому вмісті певних гормонів.

Вплив нервової системи на функціонування залоз внутрішньої секреції може здійснюватися як опосередковано, через зміну концентрації певних речовин, що впливають на ці залози, так і безпосередньо, шляхом нервової регуляції. Наприклад, у самиць тарганів особливі ендокринні залози, corpora allata, виробляють гонадотропний гормон, що стимулює ріст ооцитів у яєчниках. Однак нервові імпульси, що йдуть із мозку, гальмують функцію corpora allata і секрецію цього гормону. Перенос сперматофору до копулятивної камери самиці під час парування рефлекторно припиняє гальмівну дію нервових імпульсів на corpora allata, що призводить до виведення до гемолімфи гормону, який викликає ріст ооцитів і надходження у них жовтку.