Завдання цивільної оборони

КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

З курсу

«ЦИВІЛЬНА ОБОРОНА»

Київ - 2015

Вступ.

Стихійні лиха, аварії,катастрофи, терористичні акти порушують систему життєдіяльності населення, призводять до великих матеріальних втрат, забирають життя людей, діють на їх психологічний стан, впливають негативно на екологію навколишнього середовища.

На території України знаходиться значна кількість потенційно-небезпечних об'єктів. До них відносяться підприємства хімічної, харчової,нафтової, газової промисловості, підприємства, які застосовують сильнодіючі отруйні, пожежо- і вибухонебезпечні речовини, газопроводи і нафтопроводи. В Україні створена система цивільної облорони для захисту населення від наслідків стихійних лих, аварій, катастроф.

Держава виступає як гарант права людини на захист свого життя і здоров'я в умовах надзвичайних ситуацій м ирного і воєнного характеру.

Тема 1. «Цивільна оборона у сучасних умовах»

Цивільна оборона України – державна система органів управління, сил і засобів для організації і забезпечення захисту населення від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного, економічного, природного і воєнного характеру.

Техногенне, екологічне та природне становище України рік від року стає складнішим, тому з набуттям незалежності, враховуючи досвід економічно розвинутих країн, було розпочато законодавче оформлення Цивільної оборони.

У лютому 1993 р. Верховна Рада України прийняла закон „Про цивільну оборону України”, який проголошує, що громадяни України мають право на захист свого життя і здоров’я від наслідків аварій, катастроф, пожеж, стихійного лиха і вимагати від уряду та інших органів державної виконавчої влади, адміністрацій підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності гарантій забезпечення його реалізації.

Держава як гарант цього права створила систему цивільної оборони, яка організується за територіально – виборчим принципом та за такою схемою.

Загальне керівництво цивільною обороною України покладається на Кабінет Міністрів України, центральні та місцеві органи державної влади, адміністративні органи підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності і господарювання.

Начальником ЦО України є прем’єр – міністр. У органах державного управління функції начальників ЦО виконують керівники відповідних органів виконавчої влади.

Безпосереднє керівництво виконанням завдань ЦО під час надзвичайних ситуацій, а також відповідальність за їх виконання покладається на штаб ЦО, спеціальні підрозділи міністерств і відомств.

Територіальні штаби ЦО відповідно до законодавства України входять до складу місцевих державних адміністрацій.

 

 

Завдання цивільної оборони

· Запобігання виникненню надзвичайних ситуацій техногенного походження й вжиття заходів для зменшення збитків, допомога під час аварій, катастроф, стихійного лиха.

· Оповіщення населення про загрозу і виникнення надзвичайних ситуацій у мирний і воєнний час та постійне інформування про наявну обстановку.

· Захист населення від наслідків аварій, катастроф.

· Організація життєзабезпечення під час аварій, катастроф і у воєнний час.

· Проведення рятувальних і інших невідкладних робіт у районах лиха та в осередках ураження.

· Створення систем аналізу, прогнозування, оповіщення, зв’язку, спостереження і контролю за радіоактивним забрудненням, хімічним і бактеріологічним зараженням.

· Підготовка і перепідготовка керівного складу ЦО.

 

Епізоотія – масове розповсюдження якоїсь інфекційної хвороби серед тварин та худоби.

Епіфітотія – масове розповсюдження інфекційної хвороби рослин, що охоплює район, область або країну (масовий фітофтороз картоплі). Епі - (від грецького) – над, фіто - рослина.

Війська ЦО підпорядковуються КМУ, а керівництво ними здійснює начальник штабу ЦО, який призначається КМУ з числа військовослужбовців.