Оцінка радіаційної обстановки

Радіаційна обстановка – це сукупність наслідків р/а зараження. Вона може бути виявлена і оцінена за даними прогнозу і розвідки.

Для прогнозування радіаційного забруднення місцевості необхідні такі вихідні дані: розміщення атомної станції, вид і потужність реактора, координати, потужність і вид ядерного вибуху, час аварії чи вибуху, напрямок і швидкість середнього вітру.

Середнім вітром називається вітер, який є середнім за швидкістю і напрямком для всіх шарів атмосфери від поверхні землі до висоти піднімання верхньої кромки хмари вибуху. Напрямок середнього вітру вказується азимутом в º

Азимут середнього вітру – це кут у горизонтальній площині між напрямком, звідки дме вітер, і напрямком на північ.

Процес випадання р/а речовин може тривати кілька годин або діб і це дає можливість штабам ЦО використати дані прогнозувань для проведення заходів по захисту населення.

Прогнозування обов’язково уточнюють радіаційною розвідкою.

Оцінка проводиться у такій послідовності: визначають розміри зон радіоактивного забруднення; наносять на карту зони р/а забруднення; розраховують час випадання р/а речовин.

Спочатку наносять центр ядерного вибуху. Зверху зліва наносять: у чисельнику вид вибуху і потужність, у знаменнику час і дату вибуху.

Вид вибуху можна визначити візуально по вигляду грибовидної хмари, яку безпечно можна спостерігати неозброєним оком після закінчення свічення. Так, якщо ніжка грибу з моменту утворення з’єднана з хмарою (шляпкою), то вибух наземний. При повітряному вибуху ніжка не з’єднана з хмарою, потім вона може з’єднатися або ні.

Найбільш важко визначити потужність вибуху. Її визначають за допомогою приладів: стереотруб, теодолітів і т. д. Орієнтовно потужність можна визначити за відношенням

,

де:

h – максимальна висота підйому верхньої кромки хмари від поверхні землі

d – max d хмари на max висоті

 

h/d 5 2.5 1.5 1.0 0.9

q, тис. m 1 10 100 1000 10000

(h і d можуть бути до 20 км)

Розміри зони р/а забруднення на сліді хмари при наземному ядерному вибуху можна орієнтовно визначити по формулам:

Довжина зон км

q – тис. т

L_В = 2.5

L_Б = 5

L_А = 16

Ширина зон: 0.1 L при швидкості середнього вітру V= 100 км/год

0.2 L – при V= 50-75 км/год і

0.4 L при V= 25 км/год.

На карту наносять центр ядерного вибуху.

Далі наносять від центру пряму лінію – вісь сліду, що відповідає напрямку середнього вітру. Відкладають ширину і довжину зон забруднення (орієнтовно або таблицям, орієнтовно від V вітру).

Зони наносять різними кольорами:

А – синя А- помірне зараження

Б – зелена Б - сильне

В – коричнева В - небезпечне

Г – чорна Г - надзвичайно небезпечне

Другий етап – це виявлення фактичної обстановки, її оцінка, розв’язання завдань формувань ЦО, а також визначення можливості діяльності підприємств в умовах р/а забруднення

Кінцевий етап оцінки р/а обстановки – висновки начальника ЦО об’єкту про вплив р/а забруднення на діяльність об’єкту, ведення невідкладних рятувальних робіт, заходи захисту населення, розпорядження щодо дії формувань.

 

3.2. Оцінка хімічної обстановки

Хімічна обстановка – це сукупність наслідків хімічного зараження території отруйними речовинами чи сильнодіючими отруйними речовинами, які впливають на діяльність об’єктів н/г, формування ЦО і населення.

Хімічна обстановка може скластись при використанні хімічної зброї або в результаті аварійного розливу чи викиду СДОР і утворенні осередків хімічного ураження.

Проводять оцінку хімічної обстановки методом прогнозування або за даними розвідки.

Вихідні дані для оцінки хімічної обстановки:

· район і час застосування хімічної зброї або попадання в навколишнє середовище СДОР

· тип і кількість ОР

· ступінь захищеності людей, тварин, продовольства

· умови і характер зберігання і характер попадання в навколишнє середовище ОР

· топографічні умови місцевості

· метеоумови: швидкість і напрямок вітру у приземному шарі, t повітря, ґрунту, ступеню вертикальної стійкості повітря.

 

 

Є три ступеня вертикальної стійкості повітря: інверсія, ізотермія, конвекція.

Інверсія виникає приблизно у вечірні години ≈ за 1 год. до заходу сонця і руйнується протягом години після сходу сонця. При інверсії нижні шари повітря холодніші за верхні, що заважає його розсіюванню по висоті і створює найбільш сприятливі умови для збереження високих концентрацій зараженого повітря.

Ізотермія характеризується стабільною рівновагою повітря в межах 20-30 м від землі. Сприяє застою парів ОР на місцевості, в лісі, населених пунктах, характерна для хмарної погоди: або в ранкові, або вечірні години.

Конвекція виникає при ясній погоді (через 2 год. після сходу сонця і руйнується приблизно за 2-2.5 год. до заходу сонця). При конвекції нижні шари повітря нагріваються сильніше, ніж верхні і це сприяє швидкому розсіюванні хмари.

Ступінь вертикальної стійкості приземного шару повітря може бути визначений за даними прогнозу погоди і за допомогою графіка.

 

Глибина небезпечного поширення зараженого повітря (при ізотермії, км)

Тип ОР	Стійкий вітер V
Ві-ікс	5-8	8-12
Зарин
Іприт

 

При конвекції глибина поширення хмари зараженого повітря зменшується в 2 р., при інверсії – збільшується в 2 р. У населених пунктах і лісових масивах глибина поширення зменшується в 3.5 р.

 

ЗАДАЧА: Район зараження внаслідок застосування зарину знаходиться за 15 км від села А, швидкість вітру 2 м/с, ізотермія від району зараження до села – мс.

За таблицею мах глибина = 50 км.

З урахуванням лісу 50:3,5 = 15 км

15 км = 15000 м, Vв – 2 м/с