Студопедия — Технiко-криміналістичні вимоги.
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Технiко-криміналістичні вимоги.






5.1. Цiєю Методикою встановлюються граничнi мiнiмальнi розмiри для бойових метальних ножiв (якщо інше не передбачено офіційно затвердженими нормативними та технічними документами, діючими в Україні):
– загальна довжина ножа не менша як 200 мм;
– товщина клинка не менша за 2,6 мм;
– вага ножа не менша за 100 г;

6. Визначення достатності уражуючих властивостей ножів провадиться шляхом експериментальної перевірки мiцносних властивостей їх конструкцій в цiлому при динамічних випробуваннях, які передбачені п.п. 4.7.3.; 4.7.3.1. цієї Методики.
6.1. Пiд час аналiзу встановлених при дослiдженні кримiналiстичних ознак метальних ножiв визначальними є ознаки, вказанi у п.п. 2; 4.1; 4.3; 5 цього Додатку, а відсутність техніки кидання метальних ножів під час випробувань є суб’єктивним фактором, який не є впливовим при віднесенні бойового метального ножа до холодної клинкової зброї.

Додаток № 14. ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ

1.1. Типи холодної зброї
1.1.1. Клинкова холодна зброя.
1.1.1.1. Кинджал – контактна клинкова холодна зброя колюче-ріжучої дії, що має короткий або середній, прямий або вигнутий, дволезний клинок.
1.1.1.2. Стилет - контактна клинкова холодна зброя колючої дії, що має короткий або середній, прямий, з гранями чи круглий у перерізі клинок.
1.1.1.3. Кортик - контактна клинкова холодна зброя колючої дії, що має короткий або середній, прямий, вузький, ромбічний у перерізі клинок.
1.1.1.4. Шабля - контактна клинкова холодна зброя колюче-ріжучої та рублячої дії, що має довгий, вигнутий, однолезний клинок.
1.1.1.5. Шашка - контактна клинкова холодна зброя ріжучої та рублячої дії, що має довгий, слабко вигнутий, однолезний клинок.
1.1.1.6. Палаш - контактна клинкова холодна зброя колюче-ріжучої та рублячої дії, що має довгий, прямий, однолезний клинок.
1.1.1.7. Шпага - контактна клинкова холодна зброя колюче-ріжучої та рублячої дії, що має довгий прямий однолезний, дволезний, тригранний чи чотиригранний клинок та розвинений ефес.
1.1.1.8. Рапіра - контактна клинкова холодна зброя колючої дії, що має довгий прямий пружний клинок та, найчастіше, гарду з чашкою.
1.1.1.9. Меч - контактна клинкова холодна зброя колючої та рублячої дії, що має довгий прямий, дволезний, масивний клинок.
1.1.1.10. Тесак - контактна клинкова холодна зброя колюче-ріжучої та рублячої дії, що має широкий середній однолезний клинок.
1.1.1.11. Ятаган - контактна клинкова холодна зброя колюче-ріжучої та рублячої дії, що має довгий однолезний клинок з подвійним вигином.
1.1.1.12. Ніж - контактна клинкова холодна зброя колюче-ріжучої дії, що має короткий однолезний клинок.
1.1.1.13. Ніж мисливський загального призначення – контактна клинкова зброя колюче-ріжучої дії, що складається з короткого клинка, руків'я, утику або обмежувача, призначена для добивання звіра та захисту при його нападі.
1.1.1.14. Ніж мисливський спеціального подвійного призначення – контактна клинкова зброя колюче-ріжучої дії, що складається з короткого клинка, руків'я, утику або обмежувача, призначена для добивання звіра, захисту при його нападі та виконання допоміжних операцій (зняття шкури, обробка туш, ін.).
1.1.1.15. Ніж бойовий – контактна клинкова зброя колюче-ріжучої дії, що складається з короткого клинка, руків'я, утику або обмежувача, призначена для смертельного ураження людини.
1.1.1.16. Ніж військовий – контактна клинкова зброя колюче-ріжучої дії, що складається з короткого клинка, руків'я, утику або обмежувача, призначена для смертельного ураження людини та знаходиться або знаходилася на озброєнні військових або воєнізованих формувань.
1.1.1.17. Ніж для виживання – контактна клинкова зброя колюче-ріжучої дії, що складається з короткого клинка, руків'я, утику або обмежувача, призначена для враження звіра і виконання побутових операцій в тяжких похідних умовах.
1.1.1.18 Ніж мисливський спеціального призначення – інструмент колюче-ріжучої дії, що складається з клинка та руків'я, призначений для виконання допоміжних операцій в умовах полювання (зняття шкури, обробка туш, ін.).
1.1.1.19 Ніж туристичний - інструмент колюче-ріжучої дії, що складається з клинка, руків'я, може мати утик або обмежувач, призначений для виконання господарсько-побутових операцій у похідних умовах.
1.1.1.20. Багнет – короткоклинкова холодна зброя колючої чи колючо-ріжучої дії, що кріпиться до дульної частини стволу ручної вогнепальної зброї.
1.1.1.21. Багнет-ніж: – короткоклинкова холодна зброя колючо-ріжучої дії, що кріпиться до дульної частини стволу ручної вогнепальної зброї.
1.1.1.22. Багнет-тесак – середньоклинкова холодна зброя колючої чи колючо-рублячої дії, що кріпиться до дульної частини стволу ручної вогнепальної зброї.
1.1.1.23. Багнет-шпага – середньоклинкова холодна зброя колючої дії, що кріпиться до дульної частини стволу ручної вогнепальної зброї.

1.2.2. Ратищна холодна зброя.
1.2.2.1. Сокира бойова – контактна короткоратищна холодна зброя рубляче-ріжучої дії із залізком, що має форму трикутника, трапеції чи асиметричну і кріпиться до ратища проушиною.
1.2.2.2. Алебарда – контактна середньовічна ратищна зброя колючої і
рубляче-ріжучої дії, що має бойову частину, яка кріпиться насадом до ратища. Бойова частина складається з наконечника, довгого і широкого залізка (часто має форму напівмісяця) та, інколи, гака.
1.2.2.3. Глефа – контактна середньовічна ратищна зброя колючої і рубляче-ріжучої дії, що має бойову частину, яка кріпиться насадом до ратища. Бойова частина складається з наконечника, довгого і широкого залізка (часто має форму напівмісяця) та, інколи, гака.
1.2.2.4. Клевець – контактна короткоратищна холодна зброя колючої та ударно-дробильної дії з бойовою частиною, що складається з бійка та дзьоба і кріпиться до ратища проушиною.
1.2.2.5. Спис – контактна та (або) метальна довгоратищна чи середньоратищна холодна зброя колючої або колючо-ріжучої дії з бойовою частиною у вигляді наконечника, що кріпиться до ратища насадом. Різновидами спису є пика, рогатина, протазан, еспантон і ін.
1.2.2.6. Секира – контактна короткоратищна холодна зброя рубляче-ріжучої дії, що має бойову частину з широким полотном у формі напівмісяця і яка кріпиться до ратища проушиною.
1.2.2.7. Бердиш – контактна середньоратищна холодна зброя рубляче-ріжучої дії, що має бойову частину з широким полотном у формі напівмісяця і яка кріпиться до ратища проушиною.
1.2.2.8. Тризуб – контактна ратищна холодна зброя колючої дії, що має бойову частину у вигляді наконечника з трьома виступними зубцями і яка кріпиться до ратища насадом.

1.3.3. Ударно-дробильна холодна зброя.
1.3.3.1. Булава – контактна короткоратищна неклинкова холодна зброя ударно-дробильної дії, що має бойову частину у вигляді бияка кулеподібної форми, яка кріпиться до ратища проушиною чи насадом.
1.3.3.2. Молот бойовий – контактна короткоратищна холодна зброя ударно-дробильної дії, що має масивну бойову частину з пласкою ударною поверхнею яка насаджена на ратище проушиною.
1.3.3.3. Кистень – контактна неклинкова холодна зброя ударно-дробильної дії яка складається з бойової частини у вигляді ударної ваги, підвісу таруків 'я з темляком чи петлі.
1.3.3.4. Палиця – контактна неклинкова холодна зброя ударно-дробильної дії, що складається з держака та потовщеної бойової частини у вигляді бияка з виступаючими шипами чи накладками.
1.3.3.5. Кастет – контактна неклинкова холодна зброя ударно-дробильної дії, що надягається на пальці рук чи затискається між ними або затискається кистю руки, виготовлена з твердого матеріалу і має бойову частину (частини) з шипами або без них.
1.3.3.6. Нунчаку – контактна неклинкова холодна зброя ударно-дробильної дії, що складається з двох або більше стрижнів з твердого матеріалу, які послідовно гнучко з’єднані між собою і рівною мірою можуть виконувати функції як руків’я, так і бойової частини.
1.3.3.7. Тонфа – контактна неклинкова холодна зброя ударно-дробильної дії у вигляді прямого стрижня, виготовленого з твердого матеріалу, який має поперечне руків’я.

1.4. Метальна холодна зброя.
1.4.1. Проста метальна холодна зброя – метальна зброя, призначена для ураження цілі за рахунок отримання направленого руху внаслідок безпосереднього прикладання до неї м’язового зусилля людини.
1.4.1.1. Бумеранг – метальна неклинкова холодна зброя ударно-дробильної дії, що виготовляється з твердого матеріалу і має вигнуту форму, яка забезпечує політ за відомою траекторією.
1.4.1.2. Чакра – метальна клинкова холодна зброя ріжуче-рублячої дії у вигляді плаского металевого кільця з лезом по зовнішньому краю.
1.4.1.3. Сюрикен – метальна зброя у вигляді металевої пластини з лезом і (або) вістрями по зовнішньому краю, або короткому стрижні з вістрями на кінцях і складається з бази та різної кількості пелюстків різноманітної форми.
1.4.1.4. Пластина метальна – метальна клинкова холодна зброя колючої, ріжучої чи колючо-ріжучої дії у вигляді металевої пластини з лезом та (або) вістрями по зовнішньому краю.
1.4.1.5. Стрілка метальна – метальна клинкова холодна зброя колючої дії у вигляді металевого стрижня з одним або двома вістрями.
1.4.1.6. Ніж метальний – метальна клинкова холодна зброя колюче-ріжучої дії, що має короткий однолезний (обо дволезний) клинок, центр ваги якого знаходиться посередині ножа чи зміщений до вістря.
1.4.1.7. Механічна метальна холодна зброя – холодна зброя, призначена для ураження цілі метальним снарядом направлений рух якому надається механічним пристроєм внаслідок прикладання до нього м'язового зусилля людини.
1.4.2.1. Арбалет – метальна зброя, що призначена для метання стріл, болтів та куль, яка складається із корпусу з спусковим механізмом та луку.
1.4.2.2. Лук – метальна зброя, що призначена для метання стріл, яка складається із кибіті та тятиви.


1.5 Види виробів господарсько-побутового, виробничого та спортивного призначення, які схожі з холодною зброєю за зовнішнім виглядом та / або конструктивно.
1.5.1. Знаряддя спортивне – предмет, який не є холодною зброєю, призначений для проведення спортивних змагань та тренувань, параметри і характеристики якого зафіксовані в Правилах змагань.
1.5.2. Бутафорія холодної зброї – предмет сценічного реквізиту, що призначений для імітації зовнішнього вигляду та застосування холодної зброї.
1.5.3. Макет холодної зброї – модель холодної зброї, що має пропорційно змінені розміри.
1.5.4. Муляж холодної зброї – предмет, що точно відтворює лише зовнішній вигляд холодної зброї.
1.5.5. Заготовка холодної зброї – предмет, який відповідає загальним техніко – криміналістичним вимогам до холодної зброї, але для застосування в такій якості потребує значної доробки.
1.5.6. Напівфабрикат холодної зброї – предмет, який відповідає загальним техніко – криміналістичним вимогам до холодної зброї, але не відповідає в повній мірі криміналістичним критеріям і потребує остаточної обробки.
1.5.7. Ніж господарсько-побутовий – інструмент колюче-ріжучої та рублячої дії, призначений для виконання господарсько-побутових або виробничих робіт.
1.5.8. Сокира господарсько-побутова – інструмент рублячої дії, призначений для виконання господарсько-побутових або виробничих робіт.
1.5.9. Молот господарсько-побутовий – інструмент ударної дії, призначений для виконання господарсько-побутових або виробничих робіт.

1.6. Частини холодної зброї
1.6.1. Бойова частина холодної зброї – частина холодної зброї, яка безпосередньо уражує ціль.
1.6.2. Ребро – суцільна лінія опуклого сполучення двох поверхонь.
1.6.3. Ребро жорсткості – поздовжнє ребро на бойовій частині холодної зброї, що підвищує його міцність на злам.
1.6.1.1. Лезо – заточене ребро на бойовій частині холодної зброї.
1.6.1.4. Заточка – надання визначеної геометричної форми поверхням, що утворюють лезо.
1.6.1.5. Заточка ножова – лезо, отримане шляхом сполучення двох площин, що утворюють гострокутний клин.
1.6.1.6. Заточка шабельна - заточка, отримана шляхом сполучення двох площин, що утворюють гострокутний клин, з фасками для створення тупого кута загострення леза.
1.6.1.7. Заточка спеціальна - заточка, отримана шляхом сполучення двох поверхонь, що утворюють лезо криволінійної форми.
1.6.1.8. Грань – пласка ділянка поверхні на бойовій частині холодної зброї.
1.6.1.9. Вістря – кінець бойової частини холодної зброї, що наближується до точки, коротке лезо або грань розміром до 3 мм.

1.7. Частини клинкової холодної зброї
1.7.1. Клинок – бойова частина холодної зброї колючої, колюче-ріжучої та колюче-рублячої дії, що має вістря, та, можливо, одне чи два леза.
1.7.1.1. Центр удару – місце на лезі клинка, при нанесенні рублячого удару яким досягається найбільший уражуючий ефект.
1.7.1.2. Бойовий кінець клинка – частина клинка від центру удару до вістря.
1.7.1.3. П’ята – не заточена частина клинка, що розташовується між лезом та руків’ям.
1.7.1.4. Обух – протилежний лезу не заточений край клинка.
1.7.1.5. Скіс обуху – передня частина обуха, нахилена у бік леза, що створює з ним вістря клинка.
1.7.1.6. Пилка обуху – низка заточених зубців на обусі клинка.
1.7.1.7. Голомінь – бокова сторона клинка, що знаходиться між лезом та обухом чи міх двома лезами.
1.7.1.8. Дол – поздовжній вижолобок на голоміні.
1.7.1.9. Єлмань – розширений у бік обуха бойовий кінець однолезного клинка середньо- та довгоклинкової холодної зброї.
1.7.1.10. Штаба – (рус. Полоса) - основа холодної клинкової зброї, що складається з клинка та хвостовика.
1.7.1.11. Хвостовик – частина штаби, що слугує для кріплення руків’я.
1.7.2.1. Держак – (рус. Черен) основна частина руків’я, за яку безпосередньо здійснюється захоп рукою (руками).
1.7.2.2. Руків’я плащате - руків’я, держак якого утворений плашками.
1.7.2.3. Плашки – деталі руків’я, у вигляді накладок.
1.7.2.4. Руків’я насадне – руків’я, в якому хвостовик кріпиться у поздовжньому отворі.
1.7.2.5. Втулок руків’я - (рус. Втулка рукояти) металева деталь руків’я, дотульна до держака спереду, ззаду, або з обох кінців.
1.7.2.6. Навершшя – деталь руків’я, дотульна до держака ззаду, що відрізняється від нього за формою.
1.7.2.7. Набалдашник – масивне навершшя.
1.5.3.2.8. Гайка руків’я – металева деталь на кінці хвостовика, що скріплює деталі руків’я між собою і зі штабою.
1.7.2.9. Канал руків’я – поздовжній отвір в руків’ї, через який проходить хвостовик.
1.7.2.10. Порожнина руків’я – порожній об’єм в руків’ї, призначений для зберігання в ньому приладдя.
1.7.2.11. Спинка руків’я – бік руків’я, що знаходиться зі сторони обуху (зверху).
1.7.2.12. Виїмки підпальцеві – поперечні поглиблення, конформні пальцям руки, які слугують більш міцному і зручному утриманню зброї та запобігають зісковзуванню руки на клинок при її застосуванні.
1.7.2.13. Темляк – петля, що закріплена на задній частині руків’я і слугує для закріплення на зап’ястку руки, що утримує зброю.
1.7.3.3. Захисний пристрій – частина холодної зброї, призначена для захисту руки, що утримує зброю.
1.7.3.3.1. Утик – (рус. Упор) виступ на руків’ї, який запобігає зісковзуванню руки на клинок при застосуванні зброї.
1.7.3.3.2. Обмежувач – (рус. Ограничитель) деталь у вигляді металевої пластини, розташованої між клинком та руків’ям, що виступає за межі руків’я. Він запобігає зісковзуванню руки на клинок при застосуванні зброї та перешкоджає проникненню руків’я у перепону.
1.7.3.3.3. Хрестовина – захисний пристрій, розташований у передній частині руків’я, що виступає над обухом та лезом.
1.7.3.3.4. Перехрестя - захисний пристрій, розташований у передній частині руків’я, що виступає над голоменню клинка.
1.7.3.3.5. Гарда - захисний пристрій складної об’ємної форми.
1.7.3.3.6. Дужка захисна – деталь гарди, що йде від хрестовини до навершшя.
1.7.3.3.7. Кільця захисні – деталі гарди, що кріпляться до захисних дужок і знаходяться в площині, перпендикулярній площині клинка.
1.7.3.3.8. Галузка з’єднувальна – (рус. Ветвь соединительная) деталь гарди у вигляді дуги, що йде від кільця захисного до дуги ефесу.
1.7.3.3.9. Контргарда – частина гарди, розташована з внутрішнього боку ефесу.
1.7.3.3.10. Чашка – деталь гарди, що має форму, близьку до напівсферичної, яка обернена опуклою стороною до клинка.
1.7.3.3.11. Щиток – деталь гарди, що має форму пластини, яка слугує для посилення хрестовини і до якої припасовані дуги ефесу.
1.7.3.3.12. Дуга ефесу – деталь гарди, що має вигляд дуги, яка йде від щитка в бік клинка.
1.7.3.3.13. Цуба – захисний пристрій японської клинкової холодної зброї у вигляді металевої пластини.
1.7.3.4. Ефес – руків’я із захисним пристроєм довгоклинкової зброї.
1.7.3.4.1. Внутрішня сторона ефесу – сторона ефесу, що при носінні обернута в бік стегна.
1.7.3.4.2. Зовнішня сторона ефесу – сторона ефесу, що при носінні обернута від стегна.
1.7.3.4.3. Відкритий ефес – ефес із захисним пристроєм, що складається з хрестовини, або перехрестя, або хрестовини з перехрестям.
1.7.3.4.4. Напіввідкритий ефес – ефес із захисною дужкою, що не з’єднана з навершшям.
1.7.3.4.5. Закритий ефес – ефес із захисною дужкою, що з’єднана з навершшям.
1.7.3.4.6. Розвинений ефес – ефес з гардою.
1.7.3.4.7. Рапірний ефес – ефес з гардою у вигляді чашки.
1.7.3.5. Піхви – (рус. Ножны) футляр для клинка.
1.7.3.5.1. Прибор піхв – металева оправа піхв, що складається з горла,
наконечника з гребенем та обіймиці з кільцями для ременів портупеї.
1.7.3.5.2. Горло – (рус. Устье) деталь у верхній частині піхв, що утворює вхідний отвір для клинка.
1.7.3.5.3. Наконечник – деталь у нижній частині піхв, що призначена для з’єднання частин та запобігання їх пошкодження.
1.7.3.5.4. Гак – (рус. Крюк) деталь, що призначена для кріплення піхв у лопаті портупеї.
1.7.3.5.5. Кільце – деталь, що призначена для з’єднання піхв з ременями портупеї.
1.7.3.5.6. Гребінь – деталь, що кріпиться знизу до наконечника і призначена для запобігання пошкодження піхв.
1.7.3.5.7. Обіймиця – деталь у середній частині піхв, до якої кріпиться кільце.
1.7.3.5.8. Ремінець запобіжний – ремінець із застібкою, що розташований на горлі, для запобігання випадання зброї з піхв.
1.7.4. Частини ратищної холодної зброї
1.7.4.1. Ратище – (рус. Древко) руків’я холодної зброї, що являє собою стрижень з деревини чи іншого міцного матеріалу, призначений для кріплення на ньому бойової частини.
1.7.4.1.1. Втик – обковка низу ратища для втикання в землю чи кріплення на стремені.
1.7.4.1.2. Пожилини – металеві смуги, що з’єднані із залізком чи наконечником, проходять вздовж ратища і призначені для покращення їх кріплення до ратища та збільшення його міцності.
1.7.4.1.3. Сокирище – (рус. Топорище) ратище сокири, верхня частина якого вміщена у вушко залізка.
1.7.4.2. Залізко – (рус. Железко) масивна сплощена бойова частина холодної зброї з одним чи двома прямими або дугоподібними лезами, що кріпиться до ратища за допомогою насаду чи вушка.
1.7.4.2.1. Дзьоб – (рус. Клюв) частина залізка у вигляді виступу з вістрям.
1.7.4.2.2. Гак – (рус. Крюк) частина залізка, що має форму вигнутого виступу з вістрям.
1.7.4.2.3. Вушко – (рус. Проушина) отвір в залізку, що призначений для кріпленні його на ратищі.
1.7.4.2.4. Обух – протилежна лезу частина залізка, що може мати гладку поверхню або завершуватися клюпою, дзьобом.
1.7.4.2.5. Штаба – (рус. Полотно) частина залізка від леза до вушка.
1.7.4.2.6. Шийка – частина штаби, що звужена в місці її переходу до вушка.
1.7.4.2.7. Носок – верхня частина штаби біля леза.
1.7.4.2.8. Борода – нижня частина штаби, відтягнута донизу з метою подовження леза.
1.7.4.2.9. Косиця – борода, відтягнута до ратища.
1.7.4.3. Наконечник – бойова частина холодної зброї, що має виступний зубець або зубці і кріпиться на кінці ратища насадом.
1.7.4.3.1. Зубець – верхня частина наконечника з вістрям, що має переріз у вигляді кола, овалу, багатокутника тощо.
1.7.4.3.2. Перо – плаский зуб наконечника, що має трикутну, ланцетоподібну чи листоподібну форму.
1.7.4.3.3. Насад - нижня частина залізка чи наконечника, що призначена для кріпленні його до верхнього кінця ратища.
1.7.5. Частини холодної зброї ударно – дробильної дії.
1.7.5.1. Концентрована маса – масивна бойова частина холодної зброї, що виготовлена з твердого та міцного матеріалу, з шипами, опуклостями чи без них.
1.7.5.2. Ударний тягар – концентрована маса кулеподібної чи іншої форми, з елементами кріплення до руків’я.
1.7.5.3. Клюпа молоту – (рус. Боёк молота) елемент концентрованої маси від вушка до торця.
1.7.5.4. Основа кастету — частина кастету, що разом з утиком та стійкою затискається кистю руки і має отвори (отвір) для пальців руки.
1.7.5.5. Утик кастету - частина кастету, яка при утриманні в кисті руки упирається в долоню і у сукупності з основою і стійкою виконує функцію руків 'я.
1.7.5.6. Стійка кастету - частина кастету, що з’єднує утик з основою.
1.7.5.7. Підвіс – гнучка частина зброї, що з’єднує концентровану масу з руків’ям.
1.7.6. Частини метальної холодної зброї.
1.7.6.1. Кибіть луку – (рос. Древко лука, Основа лука) частина луку дугоподібної форми, що згинається під дією натягнутої тятиви.
1.7.6.2. Роги луку – кінцеві (найчастіше вигнуті) частини кибіті, до яких кріпиться тятива.
1.7.6.3. Тятива – замикаючий елемент луку у вигляді мотузки, струни чи тросу, за рахунок натягування якого лук набуває енергію, що передається стрілі під час пострілу.
1.7.6.4. Стріла – протяжний снаряд, що метається за допомогою лука.
1.5.6.5. Оперення хвостове – пристосування на задній частині стріли, призначене для стабілізації її руху у повітрі.
1.7.6.6. Корпус арбалету – основна несуча частина арбалету, до якої кріпляться його інші деталі.
1.7.6.7. Ців’є – передня частина корпусу арбалету.
1.7.6.8. Приклад – задня частина корпусу арбалету, призначена для утикання у плече при стрільбі.
1.7.6.9. Скоба – деталь у передній частині арбалету, призначена для утикання ногою при натягуванні тятиви вручну.
1.7.6.10. Натяжний механізм – частина арбалету, призначена для натягування тятиви за допомогою механічної передачі.
1.7.6.11. Ствол – частина або деталь арбалету, в якій снаряду надається рух в необхідному напрямку.
1.7.6.12. Приціл – пристосування, яке призначено для визначення позиції каналу стволу арбалету відносно точки прицілювання.
1.7.6.13. Спусковий механізм – пристрій арбалету, за допомогою якого здійснюється спуск тятиви.
1.7.6.14. Болт – коротка важка стріла, призначена для стрільби з арбалету.

 







Дата добавления: 2015-06-29; просмотров: 420. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Аальтернативная стоимость. Кривая производственных возможностей В экономике Буридании есть 100 ед. труда с производительностью 4 м ткани или 2 кг мяса...

Вычисление основной дактилоскопической формулы Вычислением основной дактоформулы обычно занимается следователь. Для этого все десять пальцев разбиваются на пять пар...

Расчетные и графические задания Равновесный объем - это объем, определяемый равенством спроса и предложения...

Кардиналистский и ординалистский подходы Кардиналистский (количественный подход) к анализу полезности основан на представлении о возможности измерения различных благ в условных единицах полезности...

Общая и профессиональная культура педагога: сущность, специфика, взаимосвязь Педагогическая культура- часть общечеловеческих культуры, в которой запечатлил духовные и материальные ценности образования и воспитания, осуществляя образовательно-воспитательный процесс...

Устройство рабочих органов мясорубки Независимо от марки мясорубки и её технических характеристик, все они имеют принципиально одинаковые устройства...

Ведение учета результатов боевой подготовки в роте и во взводе Содержание журнала учета боевой подготовки во взводе. Учет результатов боевой подготовки - есть отражение количественных и качественных показателей выполнения планов подготовки соединений...

Билет №7 (1 вопрос) Язык как средство общения и форма существования национальной культуры. Русский литературный язык как нормированная и обработанная форма общенародного языка Важнейшая функция языка - коммуникативная функция, т.е. функция общения Язык представлен в двух своих разновидностях...

Патристика и схоластика как этап в средневековой философии Основной задачей теологии является толкование Священного писания, доказательство существования Бога и формулировка догматов Церкви...

Основные симптомы при заболеваниях органов кровообращения При болезнях органов кровообращения больные могут предъявлять различные жалобы: боли в области сердца и за грудиной, одышка, сердцебиение, перебои в сердце, удушье, отеки, цианоз головная боль, увеличение печени, слабость...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.013 сек.) русская версия | украинская версия