4.1. Підготовка до досліджень складається з таких етапів:
– відбір об’єктів, що підлягають дослідженню (при наявності партії однакових виробів);
– вивчення нормативно-технічної документації (при наявності);
– підготовка приладів контролю та необхідних для їх роботи матеріалів.
4.2. Усі випробування об’єктів провадяться при нормальних кліматичних умовах:
4.3. Перед випробуваннями об’єкти (предмети та/або пристрої), матеріали та вимірювальні прилади витримуються щонайменше на протязі двох годин в нормальних кліматичних умовах.
4.4. Завдання досліджень.
Встановлення фактичних характеристик наданого на випробування предмета (пристрою) та їх порівняння з критеріями призначеності та придатності для ураження цілі.
4.5. Показник, що оцінюється.
Наявність сукупності криміналістичних ознак, на основі якої встановлюється належність випробуваного предмета (пристрою) до конкретного різновиду холодної зброї.
Відсутність сукупності необхідних визначальних ознак холодної зброї дозволяє віднести зразок до визначеної гру пи виробів господарсько-побутового призначення, які конструктивно схожі з такою зброєю.
4.6. Порядок проведення дослідження.
4.6.1. Огляд предмета (пристрою) та ознайомлення з супроводжувальною документацією.
На цьому етапі:
– проводиться огляд предметів (приладів) з метою визначення його загального стану;
– визначення правильності оформлення матеріалів, що надані на дослідження.
4.6.2. Визначення технічної забезпеченості для ураження цілі.
4.6.2.1. Визначення характерної сукупності конструктивних елементів.
На цьому етапі проводиться:
– фіксація зовнішнього вигляду предмету (пристрою);
– встановлення форми уражуючих та інших елементів (в т.ч. гостроти заточки леза та кута загострення вістря);
– вимірювання його загальних розмірів та розмірів елементів;
– встановлення способу з’єднання елементів;
– визначення способу дії уражуючих елементів;
– встановлення виду матеріалів, з яких виготовлено предмет (якщо він монолітний) або елементи предмету (пристрою), в т.ч. елементи кріплення складових частин.
4.6.2.2. Порівняння з аналогами, встановлення належності предмета (пристрою) до певного класу, виду та типу.
Перевірка відповідності розмірних та інших конструктивних особливостей предмета (пристрою) техніко-криміналістичним характеристикам, вміщеним у якості додатків до даної Методики, а при відсутності їх - визначальним техніко-криміналістичним характеристикам відомих найближчих аналогів конкретного різновиду холодної зброї.
На цьому етапі випробувань провадяться:
– порівняння форми, розмірів та конструкції предмету (пристрою) з
формами, розмірами та конструкцією відомих зразків холодної зброї та предметів господарсько-побутового призначення;
– порівняння основних технічних характеристик предмету (пристрою) з основними техніко-криміналістичними характеристиками відомих зразків холодної зброї та предметів господарсько-побутового призначення;
– визначення безпечності використання предмету (пристрою);
– визначення можливості ураження цілі.
При повному збігу або несуттєвих розбіжностях порівнювальних ознак досліджуваного предмету (пристрою) і ознак найближчого аналогу холодної зброї робиться висновок про наявність у досліджуваного предмета технічної забезпеченості для ураження цілі.
При суттєвих (таких, що перешкоджають ураженню цілі типовим для найближчого аналогу холодної зброї способом) розбіжностях, робиться висновок про відсутність у досліджуваного предмета технічної забезпеченості для ураження цілі.
Якщо предмет (пристрій) не має технічної забезпеченості для ураження цілі, він визнається таким, що не відноситься до холодної зброї (з зазначенням його групової належності до конкретного виду предметів господарського-побутового або іншого призначення) і подальші випробування не проводяться.
Примітка: Якщо предмет має всі ознаки військової (бойової) зброї (повністю відповідає визначенню, наданому в даній Методиці), промислового виготовлення і не має дефектів то подальше дослідження не провадиться, а предмет визнається холодною зброєю.
4.7. Визначення достатності уражуючих властивостей предметів (пристроїв) провадиться шляхом експериментальної перевірки міцнісних властивостей їх конструкції в цілому при статичних та/або динамічних випробуваннях.
4.7.1. Статичні випробування короткоклинкових предметів (пристроїв).
Міцність та пружність конструкції клинка визначається за схемою: ніж затискається за руків'я у місці крі плення клинка. До вістря прикладається зусилля 5 кг в на прямку, перпендикулярному площині клинка в обидві сторони. Клинок не повинен вигинатися більше 5% своєї довжини. Після випробування не повинно бути залишкової деформації більш ніж 1% від
довжини клинка. Випробування проводяться не менш трьох разів відносно кожного предмету (пристрою) (див. схему 1).
|
| Схема 1
|
Міцність конструкції вузла з'єднання клинка з руків'ям визначається за схемою: ніж затискається за клинок в 10 мм від місця з'єднання з руків'ям. До верхнього краю руків'я прикладається зусилля 5 кг в напрямку, перпендикулярному площині клинка в обидві сторони. Після випробування не повинно бути: залишкової деформації, виникнення люфтів, руйнування деталей та механізмів ножа. Випробування проводяться не менш трьох разів відносно кожного предмету (пристрою) (див. схему 2).
|
| Схема 2
|
Міцність конструкції вузла фіксатора в ножах скла даних та загальної конструкції ножів нескладаних визначається за схемою: ніж встановлюється на опори біля кінців клинка та руків’я. До місця з’єднання клинка з руків’ям прикладається зусилля 15 кг в на прямку, перпендикулярному вісі клинка вздовж його площини, в обидві сторони. Після випробування не повинно бути: залишкової деформації, виникнення люфтів, руйнування деталей та механізмів ножа, порушення надійності фіксації. Випробування провадяться не менш трьох разів відносно кожного предмету (пристрою) (див. схему 3).
|
| Схема 3
|
Якщо при проведенні всіх зазначених випробувань перераховані вище стосовно кожного виду випробувань пошкодження (дефекти) не виникли, предмет (пристрій) вважається таким, що має достатню для ураження цілі міцність. Якщо при проведенні одного із зазначених виду випробувань виникає хоча б один дефект (пошкодження, руйнування), предмет (пристрій) вважається таким, що не має достатньої для ураження цілі міцності.
Примітка: статичні випробування за вимогами цього пункту повинні проводитись відносно всіх короткоклинкових предметів (пристроїв) окрім, короткоклинкової метальної холодної зброї, та довгоклинкової холодної зброї..
