Теоретичне обґрунтування системи цільового інформаційного забезпечення управління загальноосвітнім навчальним закладом

Особливості функціонування закладів освіти вимагають наскрізної узгодженості дій по всій вертикалі (від школи до обласного управління освіти і науки відповідно до мети освіти регіону); поєднання зусиль управлінців і виконавців у досягненні спільно окресленої мети шляхом уключення більшості виконавців в управлінській процес на рівні створення моделей власної діяльності, використання інтуїтивно-емоційної сфери для коригування діяльності управлінського апарату, оптимізації діяльності під час отримання узгодженої настановчої інформації від управлінської підструктури; чіткого аналітично-моніторингового обґрунтування більшості управлінських рішень (прозорість і усвідомлене сприймання управлінських дій по всій вертикалі загальної середньої освіти регіону); оперативного й об’єктивного відстеження позитивних і негативних тенденцій розвитку загальної середньої освіти й оптимального рівня реакції на них, поточного регулювання (саморегулювання) діяльності всіх суб’єктів управлінського процесу, переключення зусиль самих учасників із адміністративно-бюрократичної, пов’язаної з формально-документальним кругообігом поточної інформації, на корекційну, адресну, індивідуально-орієнтовану інформацію щодо регулювання своєї діяльності; активізації процесів рефлексивного саморозвитку і самоорганізації всіх суб’єктів діяльності.

Для здійснення наукового дослідження у визначеному нами аспекті має бути осмислено теоретичні засади побудови системи цільового інформаційного забезпечення на основі диференціації інформаційних потоків, які функціонують в педагогічних системах.

Головним інструментом у побудові системи цільового інформаційного забезпечення розглядається цілеспрямоване формування інформаційних потоків, які є основним видом системоутворюючих зв‘язків процесу управління і дозволяють побачити специфіку закономірностей управлінської діяльності як інформаційної системи.

З огляду на відсутність у науковій та довідковій літературі тлумачення поняття “інформаційні потоки в педагогічних системах”, ми даємо йому таке визначення: ”Інформаційні потоки – це організований рух інформації, структурованої на підставі змістовно-цільового взаємозв‘язку та впорядкованості, спрямованої від джерела до суб‘єкта-користувача”.

Основними компонентами розробленої системи диференціації інформаційних потоків є задачі управління (управління навчально-виховним процесом, педагогічне керівництво вихованням громадян України, адміністративно-управлінська діяльність, керівництво професійно-творчим розвитком вчителів, господарсько – фінансова сфера), які визначають зміст необхідної прямої й зворотної інформації, та субєкти управління (керівники, педагоги, учні), які є основними джерелами та користувачами внутрішньошкільної інформації.

Сутність даної системи полягає у формуванні інформаційних потоків на підставі змістовно-цільового взаємозвязку даних, спрямованих від субєкта-джерела до субєкта-користувача. Запропонований підхід до диференціації інформаційних потоків дає підставу говорити, що їх типізація носить трьохмірний характер: задача – суб‘єкт–джерело – суб‘єкт-користувач.

Показниками ефективного використання системи диференціації інформаційних потоків визначено: максимально можливе залучення учасників навчально-виховного процесу до збору, обробки, передачі інформації щодо реалізації цілей та завдань педагогічної системи, що, в свою чергу, забезпечить підвищення рівня управління; своєчасне надходження обробленої інформації на відповідний рівень управління; мінімізація витрат часу керівником на одержання необхідної інформації.

Розроблена диференціація інформаційних потоків за змістом даних відповідно до цілей та суб‘єктів управління є основою для побудови системи цільового інформаційного забезпечення управління загальноосвітнім навчальним закладом, що в теоретичному плані забезпечує регламентацію інформаційних потоків не лише за спрямуванням, а й за об‘ємом, періодичністю, терміном надходження тощо, а в практичному плані – дозволяє зрозуміти оптимальні умови використання кожного виду інформації, її максимальні можливості, цінність для управління.

У дослідженні система цільового інформаційного забезпечення представлена у вигляді моделі. Завдання моделі полягає у забезпеченні суб‘єктів управління необхідною інформацією для реалізації визначених задач.

З метою розкриття головних рис, тенденцій і специфіки функціонування моделі цільового інформаційного забезпечення перш за все має бути визначено й обґрунтовано основні принципи, які розглядаються у тісному зв‘язку з загальними принципами соціального управління та освітнього менеджменту. Ці принципи умовно поділено на дві групи: методологічні та організаційні. На методологічному рівні модель інформаційного забезпечення управління характеризується принципами соціально-економічної детермінованості, системності, науковості, відкритості, конкретності, комплексності; на організаційному рівні – принципами відповідності цілям управління, правової пріоритетності і законності, міри, повноти та інтегрального аналізу інформації, інформаційної достатності, зворотного зв‘язку, диференційованості інформаційних потоків.

Зазначені принципи передбачають: врахування об‘єктивних закономірностей розвитку загальноосвітніх навчальних закладів, об‘єктивізацію управлінської інформації; необхідність виявлення взаємозалежності компонентів, особливостей інформаційного обміну між частинами в цілісному утворенні, бачення поряд із взаємозв‘язками елементів у самій системі характер її зв‘язків із зовнішнім середовищем; виділення найсуттєвіших складових у комплексі основних інформаційних потоків; узгодженість інформаційних даних з чинним законодавством України і нормативними відомчими документами; необхідність наповнення інформаційних блоків даними для забезпечення та реалізації тактичних і стратегічних цілей; можливість удосконалення моделі, елективність та динамічність щодо її корекції.

Теоретичною основою моделі є системний підхід до управління, а головним системоутворюючим чинником – задачі, оскільки саме вони визначають зміст та раціональний варіант відбору необхідної зовнішньої та внутрішньошкільної інформації.

Модель цільового інформаційного забезпечення управління загальноосвітнім закладом враховує структуру управління, сукупність наявних між її елементами взаємозв‘язків і взаємозалежностей, спрямованих на реалізацію цілей та завдань педагогічної системи.

Основними структурними компонентами моделі визначено: задач, суб‘єкти управління, зміст інформації, об‘єкти зворотних зв‘язків, строки та форми збору, виходу і збереження інформації. Приведений комплекс елементів ми розглядаємо як систему, тому що його характеризує: наявність певної сукупності елементів, які відкривають шлях до пізнання суті моделі; внутрішня організація елементів, кожен з яких актуалізує свої субстратні властивості у взаємодії з іншими складовими; цілісність та єдність елементів, оскільки взяті самі по собі без зв‘язку і залежності один від одного, вони не мають сенсу або володіють лише потенційними можливостями; особливий взаємозв‘язок, що забезпечує динамічну рівновагу; зв‘язок з середовищем.

Системний характер інформаційного забезпечення визначає, таким чином, чітку методологічну основу побудови всієї роботи керівника з інформацією, що відображає сутність загальноосвітнього навчального закладу та використовується в управлінні.

Модель носить інтегрально-диференціальний характер. У ній враховано рух прямої та зворотної інформації як між керівниками, педагогічним колективом та колективом учнів, що породжує інтегральні інформаційні можливості системи, так і за багаточисельними диференціальними лініями по вертикалі (керівник, педагог, учень).

При розробці моделі має бути виокреслено зміст інформації, яка згрупована в п‘ять блоків відповідно до цілей управління. Визначено відповідальних за збір та обробку даних, строки збору за місяцями, форми виходу прийнятого управлінського рішення, в які закладено дії щодо збору та аналізу інформації. Сама інформація збирається за допомогою ряду форм і методів, що забезпечують об‘єктивне відображення існуючого різноманіття в цьому процесі. Збір даних здійснюється так, щоб регулярно наповнювати блоки необхідною інформацією.

Умовою ефективного використання моделі цільового інформаційного забезпечення управління загальноосвітнім закладом є послідовне виконання таких дій: визначення цілей; виокреслення змісту управлінської інформації; визначення джерел інформації; формування інформаційних потоків; призначення відповідальних за збір, обробку, збереження та передачу інформації; класифікація даних; визначення строків та форм виходу інформації.

Таким чином, окреслені засади побудови системи цільового інформаційного забезпечення дають можливість оптимально систематизувати всю необхідну для управління і про управління школою інформацію, уникнувши труднощів у впорядкуванні даних, пов‘язаних не лише з багатоструктурністю інформаційних потоків, але і динамічністю та швидкою плинністю інформації про результати навчання, виховання, розвитку школярів. Зміст інформації поступово перетворюється на логічні структури інформаційних потоків, виключається їх повторюваність чи нестача.