Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Оформлення списку використаних джерел





Список використаних джерел є необхідним елементом курсової роботи і відображає ступінь ознайомлення студента з наявною літературою з теми курсової роботи.

До списку включаються лише ті джерела, які дійсно використовувалися студентом при написанні курсової роботи.

Використані джерела вказуються у списку в такому порядку. Спочатку перераховуються правові акти за їх юридичною силою (наприклад: починаючи з Конституції України та закінчуючи локальними правовими актами), потім зазначаються інші джерела (підручники, монографії, наукові статті тощо) в алфавітному порядку за прізвищами перших авторів або заголовків джерел. Джерела нумерують в порядку зростання єдиним списком. Назви джерел подаються на мові оригіналу.

Список використаних джерел обов’язково повинен містити прізвище та ініціали автора, повну назва джерела (при необхідності - номер тому та номер зібрання творів), місто видавництва, видавництво та рік видання, кількість сторінок чи посилання на сторінки.

Список використаних джерел повинен містити не менше 20 джерел.

Зразок оформлення списку використаних джерел зображено у додатку Д.

3.3. Оформлення додатків

Додатки оформляються після списку використаних джерел як продовження курсової роботи на наступних її сторінках у порядку появи у роботі посилань на них.

Кожний додаток повинен починатися з нової сторінки і мати заголовок, надрукований угорі малими літерами з першої великої симетрично до тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово „Додаток __” і велика літера, що позначає додаток.

Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Г, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, додаток А, додаток Б і т.д. Один додаток позначається як додаток А.

Якщо у якості додатків використовуються юридичні документи (рішення суду, протокол тощо) замість підпису вказуються прізвище посадової особи. Додатки, розміри яких більше формату А4, враховують як одну сторінку і згортають за форматом аркушів курсової роботи.

 

 

4. ПІДГОТОВКА ТА ЗАХИСТ КУРСОВОЇ РОБОТИ. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ КУРСОВИХ РОБІТ

У визначений кафедрою термін повністю закінчена курсова робота належним чином оформлена та підшита курсова робота подається студентом на кафедру для перевірки керівником. Керівник курсової роботи відмічає у рецензії позитивні сторони і недоліки роботи (якщо вони мають місце), дає рекомендації для їх усунення та захисту роботи, а також оцінює роботу. При необхідності доопрацювання, робота разом з рецензією повертається студенту на доопрацювання для усунення недоліків.

Курсова робота після допуску роботи до захисту керівником захищається студентом при комісії, до складу якої входять викладачі кафедри.

Курсові роботи оцінюються за 100-бальною шкалою, при цьому керівник оцінює курсову роботу в діапазоні від 0 до 60 балів, а комісія по захисту курсових робіт – в діапазоні від 0 до 40 балів. До захисту не допускається робота студента, яка оцінена керівником менше як на 30 балів.

При оцінюванні курсової роботи науковий керівник розподіляє загальну кількість балів, за якою оцінюється робота, між відповідними об’єктами контролю:

1. зміст курсової роботи (якість теоретичного матеріалу, його зв'язок з практичним, вміння представляти матеріал в логічній послідовності, наявність висновків та пропозицій) – оцінюється в діапазоні в діапазоні від 0 до 35 балів;

2. дотримання вимог щодо оформлення роботи – оцінюється в діапазоні від 0 до 15 балів.

3. вчасне виконання роботи на всіх етапах у встановленні кафедрою відповідно до графіку підготовки курсової роботи терміни - оцінюється в діапазоні від 0 до 10 балів.

У рецензії керівник проставляє не тільки загальну кількість балів, але і вказує їх розподіл між відповідними об’єктами контролю.

При оцінюванні курсової роботи комісія по захисту розподіляє загальну кількість балів, за якою оцінюється робота, між відповідними об’єктами контролю:

1. зміст курсової роботи та якість практичного матеріалу - оцінюється в діапазоні від 0 до 10 балів;

2. дотримання вимог щодо оформлення роботи - оцінюється в діапазоні від 0 до 5 балів;

3. знання теоретичного та практичного матеріалу, вміння відповідати на поставлені питання - оцінюється в діапазоні від 0 до 25 балів.

При підведенні підсумків в роботі комісія проставляє не тільки загальну кількість балів, але і вказує їх розподіл між відповідними об’єктами контролю.

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ







Дата добавления: 2015-08-12; просмотров: 436. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!




Вычисление основной дактилоскопической формулы Вычислением основной дактоформулы обычно занимается следователь. Для этого все десять пальцев разбиваются на пять пар...


Расчетные и графические задания Равновесный объем - это объем, определяемый равенством спроса и предложения...


Кардиналистский и ординалистский подходы Кардиналистский (количественный подход) к анализу полезности основан на представлении о возможности измерения различных благ в условных единицах полезности...


Обзор компонентов Multisim Компоненты – это основа любой схемы, это все элементы, из которых она состоит. Multisim оперирует с двумя категориями...

ИГРЫ НА ТАКТИЛЬНОЕ ВЗАИМОДЕЙСТВИЕ Методические рекомендации по проведению игр на тактильное взаимодействие...

Реформы П.А.Столыпина Сегодня уже никто не сомневается в том, что экономическая политика П...

Виды нарушений опорно-двигательного аппарата у детей В общеупотребительном значении нарушение опорно-двигательного аппарата (ОДА) идентифицируется с нарушениями двигательных функций и определенными органическими поражениями (дефектами)...

Метод Фольгарда (роданометрия или тиоцианатометрия) Метод Фольгарда основан на применении в качестве осадителя титрованного раствора, содержащего роданид-ионы SCN...

Потенциометрия. Потенциометрическое определение рН растворов Потенциометрия - это электрохимический метод иссле­дования и анализа веществ, основанный на зависимости равновесного электродного потенциала Е от активности (концентрации) определяемого вещества в исследуемом рас­творе...

Гальванического элемента При контакте двух любых фаз на границе их раздела возникает двойной электрический слой (ДЭС), состоящий из равных по величине, но противоположных по знаку электрических зарядов...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2025 год . (0.013 сек.) русская версия | украинская версия