ДНК: хімічний склад і структура.
а) Молекула ДНК складається із двох полінуклеотидних ланцюгів спірально закручених вправо один відносно другого, так що утворюється подвійна спіраль. • Структурними компонентами (мономерами) кожного такого ланцюга служать нуклеотиди. До складу нуклеотидів молекули ДНК входять нітратні основи: аденін (А), гуанін (Г), тимін (Т), цитозин (Ц), вуглевод дезоксирибоза і залишок фосфатної кислоти. • Нуклеотидний склад ДНК відрізняється в різних видів живих організмів, але він стабільний для кожного виду. б) Американський вчений Е. Чаргафф у 1950 р. виявив такі закономірності кількісного вмісту залишків нітратних основ у молекулі ДНК: число аденілових залишків у будь-якій молекулі ДНК дорівнює числу тимінових (А = Т), гуанінових - числу цитозинових (Г = Ц), а сума аденілових і гуанінових залишків дорівнює сумі тимінових і цитозинових (А + Г = Т + Ц). Дана закономірність одержала назву "правило Чаргаффа". Або I. Молярна частка пуринів (аденіну - А і гуаніну - Г) дорівнює молярній частці піримідинів (цитозину - Ц і тиміну - Т): А+Г=Ц+Т,або А+Г/Ц+Т=1 II. Кількість аденіну і цитозину дорівнює кількості гуаніну і тиміну: А+Ц=Г+Т,або А+Ц/Г+Т=1 III. Кількість аденіну дорівнює кількості тиміну, а кількість гуаніну дорівнює кількості цитозину: А=Т, або А/Т=1,Г=Ц, або Г/Ц=1 в) У 1952 році Р. Франклін (США), вивчаючи структуру ДНК за допомогою рентгенографії, виявила, що молекула ДНК закручена у спіраль, причому нітратні основи розташовані перпендикулярно до осі спіралі. Вуглеводнево-фосфатний кістяк молекули створює зовнішню частину спіралі, а основи знаходяться усередині. г) Відкриття Є. Чаргаффа і Р. Франклін сприяли з'ясуванню просторової структури ДНК, яку встановили в 1953 році американський біолог Д. Уотсон і англійський фізик Ф. Крик. • Діаметр спіралі молекули близько 2 нм, відстань між сусідніми нітратними основами (розмір одного нуклеотиду) - 0,34 нм,
|
