Принцип міжнародного співробітництва

Принцип міжнародного співробітництва зобов'язує держави співробітничати одна з одною незалежно від розходжень їх політичних, економічних і соціальних систем.

Ідея міжнародного співробітництва держав, незалеж­но від розходжень у їх політичному, економічному і соціальному ладі, у різноманітних сферах міжнародних відносин із метою підтримки міжнародного миру і без­пеки є основним положенням у системі норм, що міс­тяться в Статуті ООН. Як принцип вона була сформу­льована в Декларації про принципи міжнародного права 1970 року.

Після прийняття Статуту ООН принцип співробіт­ництва був зафіксований у статутах багатьох міжнарод­них організацій, у міжнародних договорах, численних резолюціях і деклараціях.

З прийняттям Статуту ООН принцип співробітниц­тва посів своє місце в ряді інших принципів, обов'язко­вих для дотримання відповідно до сучасного міжнарод­ного права. Так, відповідно до Статуту держави зобо­в'язані здійснювати міжнародне співробітництво у ви­рішенні міжнародних проблем економічного, соціаль­ного, культурного і гуманітарного характеру, а також зобов'язані підтримувати міжнародний мир і безпеку і з цією метою приймати ефективні колективні заходи.

Конкретні форми співробітництва і його обсяги зале­жать від самих держав, їхніх потреб і матеріальних ре­сурсів, внутрішнього законодавства і прийнятих на себе міжнародних зобов'язань. Аналіз політико-правових до­кументів, що відбивають наміри держав (Декларація про принципи міжнародного права 1970 року і Декларація принципів Заключного акта НБСЄ 1975 року), показує прагнення держав надати принципові співробітництва універсальний характер.

Обов'язок держав співробітничати одна з одною, зви­чайно, припускає сумлінне дотримання державами норм міжнародного права і Статуту ООН. Якщо ж якась держава ігнорує свої зобов'язання, що витіка­ють із загальновизнаних принципів і норм міжнарод­ного права, то тим самим ця держава підриває основу співробітництва.

Основними напрямками співробітництва є:

— підтримка миру і безпеки;

— загальна повага прав людини;

— здійснення міжнародних відносин в економіч­
ній, соціальній, культурній, технічній і торговій галу­
зях відповідно до принципів суверенної рівності і не­
втручання;

— співробітництво з ООН і вживання заходів, перед­
бачених її Статутом;

— сприяння економічному зростанню у всьому світі.