Студопедия — Органи зовнішніх зносин держави
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Органи зовнішніх зносин держави






Для здійснення зовнішніх зв'язків з іншими держа­вами й іншими суб'єктами міжнародного права держа­ви створюють систему органів зовнішніх зносин.

Під органом зовнішніх зносин держави розуміють посадову особу, організацію, установу, на яку покладене відправлення зовнішніх справ суб'єкта міжнародного права в межах установленої компетенції і яке визнано в цій якості міжнародним правом. Компетенція орга­ну зовнішніх зносин визначається внутрішнім правом суб'єкта міжнародного права (держави). Отже, органи зовнішніх зносин держави — це органи, за допомогою яких здійснюються зв'язки з іншими державами, між­народними організаціями й іншими суб'єктами міжна­родного права.

Слід зазначити те, що будь-яка держава, створюючи свій орган зовнішніх зносин, повинна повідомити ін­шим державам та іншим суб'єктам міжнародного


права про це, зі вказівкою, що саме їй доручена реаліза­ція визначеної сфери зовнішніх зносин держави. Органи зовнішніх зносин поділяться на:

внутрішньодержавні органи, що постійно знахо­
дяться на території даної держави;

закордонні органи зовнішніх зносин, що перебува­
ють за межами даної держави.

У свою чергу, внутрішньодержавні органи зовнішніх зносин діляться на дві групи органів: 1) загальної ком­петенції і 2) спеціальної компетенції.

До першої групи належать органи, що представля­ють державу у всіх питаннях зовнішніх зносин, так звані органи політичного керівництва (глава держави, пар­ламент, уряд, глава уряду і відомство зовнішніх зносин (частіше усього воно іменується Міністерством закор­донних справ), глава відомства зовнішніх зносин).

До другої групи належать органи, що представляють державу тільки в одній більш-менш великій галузі її зовнішніх зносин. Звичайно прийнято вважати, що до них належать всі міністерства (крім Міністерства за­кордонних справ) і центральні відомства, тому що у від­повідності зі своєю профільною компетенцією вони здій­снюють визначені зовнішні функції, для чого в них ство­рюються відділи (управління) зовнішніх зв'язків.

Внутрішньодержавні органи зовнішніх зносин загаль­ної компетенції визначають основи зовнішньої політи­ки держави, розробляють її тактичні і стратегічні цілі і задачі, формують мережу органів зовнішніх зносин держави за кордоном, здійснюють підготовку кадрово­го складу для цих органів.

Правовий стан органів зовнішніх зносин в середині держави закріплюється в конституції, профільних за­конах, положеннях про міністерства і відомства, розроб-лювальних урядом і підтверджуваних ним же або главою держави. Формування внутрішньої і зовніш­ньої політики об'єктивно пов'язане із формою держа­ви. Воно повинно проходити не тільки з урахуванням внутрішніх чинників, але і з урахуванням об'єктивних процесів міжнародного розвитку.


В Україні був розроблений і прийнятий парламен­том — Верховною Радою України — документ, що ви­значає зовнішньополітичйу стратегію держави на три­валу перспективу. Це Основні напрямки зовнішньої політики України, прийняті в 1993 році. У цьому доку­менті закріплена система пріоритетів зовнішньої полі­тики України. Ці пріоритети виявляються у виді задач із указівкою тимчасової перспективи. Слід зазначити, що основні цілі, поставлені в цьому документі і пов'я­зані з першочерговими задачами входження незалеж­ної України у світове співтовариство і його інституції, налагодженням двостороннього і багатостороннього співробітництва із суміжними і географічно близьки­ми державами, із державами — членами СНД, РЄ, ЄС, НАТО і т.п., реалізовані. Тому в даний час Президен­том України дане завдання Міністерству закордонних справ доробити комплекс пропозицій із внесення в ньо­го відповідних коректив.

У структуру внутрішньодержавних органів зовніш­ніх зносин України входить:

парламент — Верховна Рада України;

глава державиПрезидент України;

— уряд — Кабінет Міністрів України;

— відомство іноземних справ — Міністерство закор­
донних справ України;

— міністерства та відомства України.
Відповідно до положень Конституції України Вер­
ховна Рада України:
визначає основи внутрішньої і зов­
нішньої політики; заслуховує позачергові і щорічні
послання Президента України про внутрішнє і зовніш­
нє становище України; оголошує по представленню Пре­
зидента України стан війни і укладання миру; схвалює
рішення Президента України про використання Зброй­
них Сил України й інших військових формувань у ви­
падку збройної агресії проти України; здійснює конт­
роль за діяльністю Кабінету Міністрів України; під­
тверджує рішення про надання Україною позик і еконо­
мічної допомоги іноземним державам і міжнародним
організаціям, а також про одержання Україною від іно-


Земних держав, банків і міжнародних фінансових орга­нізацій позик, не передбачених Державним бюджетом України; здійснює парламентський контроль у межах Конституції України; дає у встановлений законом тер­мін згоду на обов'язковість міжнародних договорів України і денонсацію міжнародних договорів України. Верховна Рада України здійснює інші повноваження, що відповідно до Конституції України віднесені до її ве­дення (стаття 85 Конституції України).

Президент України: є гарантом державного суве­ренітету, територіальної цілісності України, дотриман­ня Конституції України (стаття 102 Конституції Укра­їни); він забезпечує державну незалежність, національ­ну безпеку і правонаступництво держави; звертається з посланнями до народу, щорічними і позачерговими посланнями до Верховної Раді України про внутрішнє і зовнішнє становище України; представляє державу в міжнародних зносинах; здійснює керівництво зовніш­ньополітичною діяльністю держави; веде переговори й укладає міжнародні договори України; приймає рішен­ня про визнання іноземних держав; призначає і звіль­няє глав дипломатичних представництв України в ін­ших державах і при міжнародних організаціях; при­ймає вірчі й відзивні грамоти дипломатичних представ­ників іноземних держав; надає вищі дипломатичні ра -ги; очолює Раду національної безпеки й оборони; вно­сить у Верховну Раду України представлення про ого­лошення стану війни і приймає рішення про викорис­тання Збройних Сил України у випадку збройної агре­сії проти неї; приймає рішення про прийняття в грома­дянство і припинення громадянства України; про на­дання притулку в Україні. Президент України здійс­нює інші повноваження, визначені Конституцією Укра­їни (стаття 106 Конституції України).

Кабінет Міністрів України відповідно до Конститу­ції України: забезпечує державний суверенітет і еконо­мічну самостійність України; здійснює внутрішню і зов­нішню політику держави, виконує Конституцію і закони України, акти Президента України; вживає заходів із


 


забезпечення прав і свобод людини і громадянина; здій­снює заходи із забезпечення обороноздатності і національ­ної безпеки України; організує і забезпечує здійснення зовнішньоекономічної діяльності України; спрямовує і координує роботу міністерств, інших органів виконавчої влади. Кабінет Міністрів виконує інші функції, визначе­ні Конституцією і законами України, актами Президен­та України (стаття 116 Конституції України).

Практичне здійснення зовнішньої політичної діяль­ності держави й організація її дипломатичної діяльно­сті покладена на Міністерство закордонних справ України (МЗС України). МЗС України діє на основі Положення про Міністерство закордонних справ Укра­їни, затвердженого Кабінетом Міністрів України 18 лютого 1993 року. МЗС забезпечує в межах своїх пов­новажень проведення зовнішньої політики України і здійснює координацію діяльності всіх учасників зовні­шньополітичних зв'язків України. У межах своїх пов­новажень МЗС організує виконання актів законодавст­ва України і здійснює контроль за їхньою реалізацією. У своїй діяльності МЗС України керується Конституці­єю України, законами України, постановами Верховної Ради України, указами і розпорядженнями Президента України, рішеннями Кабінету Міністрів України.

Головними завданнями МЗС України є:

— участь у реалізації державного суверенітету Укра­
їни в сфері зовнішньої політики, сприяння підвищен­
ню міжнародного авторитету держави;

— забезпечення в межах своїх повноважень прове­
дення єдиного зовнішньополітичного курсу України з
метою всебічного розвитку політичних, економічних, гу­
манітарних, наукових та інших зв'язків із закордонни­
ми державами;

— розроблення й участь у здійсненні концепції роз­
витку зовнішньополітичної діяльності держави;

— захист прав і інтересів України, її фізичних і юри­
дичних осіб за кордоном;

— аналіз зовнішньополітичної діяльності України,
розробка і здійснення комплексу заходів, спрямованих


на підвищення ефективності зовнішньополітичних зв'язків України, у першу чергу, надання організаційно-методичної й інформаційної допомоги учасникам зов­нішньополітичних відносин;

— організація, координація і фінансування роботи
представництв України за кордоном, а також сприяння
діяльності представництв іноземних держав на терито­
рії України та ін.

Відповідно до цих завдань МЗС України:

— розробляє пріоритетні напрямки співробітництва
з іншими державами;

— забезпечує участь України в підготовці міжнарод­
них договорів з іншими державами і міжнародними ор­
ганізаціями;

— подає в Кабінет Міністрів України пропозиції про
підписання, ратифікацію, прийняття, схвалення міжна­
родних договорів або приєднання до них;

— вносить у Кабінет Міністрів України пропозиції
про створення, реорганізацію і ліквідацію за кордоном
посольств, консульських установ, постійних представ­
ництв України при міжнародних організаціях і пред­
ставництв Міністерства закордонних справ в Україні,
направляє на роботу;

— веде облік іноземних представництв, їхнього пер­
соналу на території України, підтримує з ними контак­
ти з метою активізації і розширення міжнародного спів­
робітництва з країнами, які вони представляють;

— забезпечує візову політику України, видачу дип­
ломатичних і службових паспортів;

— забезпечує проведення в системі МЗС України єди­
ної кадрової політики і функціонування структур, по­
в'язаних із підготовкою, перепідготовкою і підвищен­
ням кваліфікації кадрів для представництв України
за кордоном;

— організує здійснення заходів щодо питань евакуа­
ції майна і персоналу дипломатичних представництв
України з держав, що знаходяться з нею у стані війни;

— розробляє і підтверджує кошториси прибутків і
витрат іноземних установ України.


Міністерства і відомства України є органами зов­нішніх зносин держави спеціальної компетенції, вони діють на підставі положень про відповідне міністерст­во або відомство, що розробляються і затверджуються Кабінетом Міністрів України, або їх підтверджує Пре­зидент України. В основі організації системи зовніш­ніх зносин міністерств і відомств України лежить фун­кціональний підхід — об'єктивна необхідність здійс­нення міжнародних контактів з аналогічними мініс­терствами і відомствами закордонних держав, із метою більш ефективного вирішення питань, що входять у профільну компетенцію цих органів, за допомогою об­міну або сприйняття закордонного досвіду або з метою об'єднання зусиль для колективного вирішення вини­каючих проблем. Це насамперед належить до мініс­терств і відомств зовнішньої торгівлі, внутрішніх справ, зв'язку, охорони здоров'я, охорони навколишнього се­редовища і т.д.

До закордонних органів зовнішніх зносин належать:

— постійні органи (дипломатичні представництва:
посольства і місії, консульські представництва, торгові
представництва, постійні представництва держав при
міжнародних організаціях);

— тимчасові органи (спеціальні комісії або місії, що
направляються в інші держави для участі в церемоніаль­
них заходах, ведення переговорів і вирішення інших
питань, делегації, що направляються для участі в між­
народних конференціях).







Дата добавления: 2015-06-29; просмотров: 475. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Шрифт зодчего Шрифт зодчего состоит из прописных (заглавных), строчных букв и цифр...

Картограммы и картодиаграммы Картограммы и картодиаграммы применяются для изображения географической характеристики изучаемых явлений...

Практические расчеты на срез и смятие При изучении темы обратите внимание на основные расчетные предпосылки и условности расчета...

Функция спроса населения на данный товар Функция спроса населения на данный товар: Qd=7-Р. Функция предложения: Qs= -5+2Р,где...

Метод архитекторов Этот метод является наиболее часто используемым и может применяться в трех модификациях: способ с двумя точками схода, способ с одной точкой схода, способ вертикальной плоскости и опущенного плана...

Примеры задач для самостоятельного решения. 1.Спрос и предложение на обеды в студенческой столовой описываются уравнениями: QD = 2400 – 100P; QS = 1000 + 250P   1.Спрос и предложение на обеды в студенческой столовой описываются уравнениями: QD = 2400 – 100P; QS = 1000 + 250P...

Дизартрии у детей Выделение клинических форм дизартрии у детей является в большой степени условным, так как у них крайне редко бывают локальные поражения мозга, с которыми связаны четко определенные синдромы двигательных нарушений...

Менадиона натрия бисульфит (Викасол) Групповая принадлежность •Синтетический аналог витамина K, жирорастворимый, коагулянт...

Разновидности сальников для насосов и правильный уход за ними   Сальники, используемые в насосном оборудовании, служат для герметизации пространства образованного кожухом и рабочим валом, выходящим через корпус наружу...

Дренирование желчных протоков Показаниями к дренированию желчных протоков являются декомпрессия на фоне внутрипротоковой гипертензии, интраоперационная холангиография, контроль за динамикой восстановления пассажа желчи в 12-перстную кишку...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.008 сек.) русская версия | украинская версия