Виявлення та аналіз небезпечних та шкідливих виробничих факторів, що діють у виробничій зоні центрального офісу ТОВ «Боріс».

Відповідно до загальних ергономічних вимог за ДСТ 12.2.049-80 виробниче встаткування повинне відповідати антропометричним, фізіологічним, психофізіологічним, психологічним властивостям людини й обумовленим цими властивостями гігієнічними вимогами з метою збереження здоров'я людини й досягнення збільшення ефективності праці, зниження стомлюваності.

Відповідно до вимог по ергономіці й технічній естетиці (ДЕРЖСТАНДАРТ 12.2. 032-78)”Робоче місце при виконанні робіт сидячи”, при використанні вищеописаного встаткування конструкція робочого місця, розміри й взаємне розташування елементів процесу забезпечують безпека робіт.

Товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Боріс» розташовано у м. Харків, проспект Леніна, 66»Б». Об’єктом дослідження є центральний офіс ТОВ «Боріс».

У приміщенні розміщено 3 персональних комп’ютера, 1 багатофункціональний пристрій, 1 телефонний апарат.

Малюнок 4.1 - Планування приміщення з робочими місцями.

На малюнку 4.1: 1 - вікно; 2.1,2.2,2.3 - діагностичні місця; 3 - силовий щит; 4 - пожежний щит; 5 - вентиляційна віддушина.

Столи робочих місць, на яких провадяться діагностика, має висоту 800 мм, довжину 1400 мм, ширину 800 мм, висота сидіння 450 мм, висота простору для ніг - 650 мм, що забезпечує зручність робочого місця. Правильно обрана система висвітлення має велике значення в зниженні виробничого травматизму, створює нормальні умови для роботи органів зору, підвищує працездатність.

Приміщення має три вікна висотою 1.5. м, і шириною 2 м, розташованих на одній стіні.

Шкідливі і небезпечні виробничі фактори, що діють у робочій зоні:

1. Персональний комп'ютер.

Основні небезпечні й шкідливі виробничі фактори, що впливають на людину при роботі з персональним комп'ютером, що випливають:

– підвищений рівень електромагнітних випромінювань;

– підвищена напруженість електростатичного поля;

– підвищена яскравість світла;

– пряма й відбита блесткість;

– підвищене значення напруги в електричному ланцюзі, замикання якої може відбутися через тіло людини;

– статичні перевантаження кістково-м'язового апарата й динамічні локальні перевантаження м'язів кистей рук;

– розумова перенапруга;

– емоційні перевантаження;

– монотонність праці.

2. Принтер.

Якщо робота з персональним комп'ютером багато в чому регламентована законодавчо, то цього не можна сказати про інше встаткування, використовуваному в офісі. Отже, будь-який принтер є складним електроприладом, тому при роботі з ним необхідно виконувати стандартні вимоги пожежної й електробезпечності. Також у будь-якому принтері є частини, що рухаються, а деякі елементи можуть нагріватися в процесі роботи до високої температури.

Робота лазерних принтерів істотно впливає на параметри повітря в приміщенні. При формуванні зображення на фоточутливому барабані, нагріванні паперу й запіканні тонера на ній у повітря виділяються різні шкідливі речовини. Під час роботи лазерних принтерів у повітрі приміщення підвищується втримування озону, оксиду азоту, оксиду вуглецю, а також можливе виділення таких шкідливих речовин, як трихлоретан, ізооктан, толуол, бензол, ксилол, газоподібних з'єднань кадмію й селен.

Ще одним шкідливим фактором при роботі із принтерами є шум. Найвищим рівнем шуму під час роботи володіють матричні принтери, однак у паспортах цих приладів рівень шуму, як правило, не зазначений, а фактичний рівень може бути обмірюваний хіба що при проведенні атестації робочого місця. Це єдиний тип принтерів, рівень шуму яких може бути зіставимо з максимально припустимим на робочих місцях, обладнаних ПЭВМ (для нашого випадку це 50 дба). Всі інші принтери працюють свідомо тихіше.

3. Копіювальний апарат.

Основна загроза цього апарату укладається в способі формування зображення на світлочутливому барабані: замість лазера в копіювальних апаратах використається високовольтне коронирування. Цей спосіб спричиняється значно більше високу концентрацію озону й оксиду азоту в повітрі.

4.Клімат також впливає на самопочуття людини, впливаючи на нього через погодні фактори. Погодні умови містять у собі комплекс фізичних умов: атмосферний тиск, вологість, рух повітря, концентрацію кисню, ступінь обуреності магнітного поля Землі, рівень забруднення атмосфери.

Більшість фізичних факторів зовнішнього середовища, у взаємодії з якими еволюціонував людський організм, мають електромагнітну природу.

Повітря в тісних приміщеннях з достатком різного роду електромагнітних приладів насичений позитивними іонами. Навіть порівняно нетривале знаходження в такім приміщенні приводить до загальмованості, сонливості, запамороченням і головним болям. Аналогічна картина спостерігається у вітряну погоду, у курні й вологі дні. Фахівці в області екологічної медицини вважають, що негативні іони позитивно впливають на здоров'я, а позитивні - негативно.

У хворої людини пристосувальні реакції ослаблені, тому організм втрачає здатність швидко підбудовуватися. Вплив погодних умов на самопочуття людини зв'язано також з віком і індивідуальною сприйнятливістю організму.

5. Недостатьне освітлення робочего місця та поганої його якості призводе до щвидкоговтомлення зірних аналізаторів, підвищеннаяркість призводе до слепимості та нарушенню функції очей.

 

4.2. Розробка заходів щодо запобігання або ослаблення можливого впливу небезпечних і шкідливих виробничих на працюючих у центральному офісі ТОВ "Боріс";

Персональний комп'ютер.

Згідно Санітарним правилам і нормам (Санпін), площа одного робочого місця, обладнаного ПЭВМ, повинна становити не менш 6 кв.м., обсяг - не менш 20 куб.м. Для виключення впливу підвищених рівнів електромагнітних випромінювань відстань між екраном монітора й працівником повинне становити не менш 0,5 м (оптимальне 0,6-0,7 м). Для забезпечення безпеки працівників на сусідніх робочих місцях відстань між робочими столами з моніторами (у напрямку тилу поверхні одного монітора й екрана іншого монітора) повинне бути не менш 2 м, а відстань між бічними поверхнями моніторів - не менш 1,2 м

На зорове стомлення дуже сильно впливає також рівень освітленості робочого місця. Особливо це помітно при необхідності одночасної роботи з електронними й паперовими документами. Згідно Санпін, рівень освітленості робочого місця при роботі за комп'ютером повинен становити 300-500 лк. При цьому монітор і джерела світла повинні бути розташовані таким чином, щоб не створювати відблисків на поверхні екрана.

Принтер.

а) Необхідно виключити можливість влучення сторонніх предметів у прийомний лоток принтера. Найчастіше такими предметами є металеві скріпки й скоби, інші дрібні канцелярські приналежності. Проходячи через тракт подачі паперу, ці предмети майже напевно послужать причиною виходу з ладу принтера або картриджа.

б) Треба піднімати захисні кришки над каретками матричних і струминних принтерів для заміни картриджів тільки тоді, коли принтер не виконує й не готується до виконання печатки. Конструкція матричних і деяких струминних принтерів не блокує подачу паперу й рух каретки при піднятій кришці, у результаті чого можливе одержання травми від що рухаються або нагретых елементів принтера, а також поломки принтера при влученні усередину стороннього предмета. У лазерних принтерах є убудоване блокування, що відключає принтер при піднятті кришки, однак деякі елементи довгий час залишаються гарячими.

в) Робота лазерних принтерів істотно впливає на параметри повітря в приміщенні. При формуванні зображення на фоточутливому барабані, нагріванні паперу й запіканні тонера на ній у повітря виділяються різні шкідливі речовини. Під час роботи лазерних принтерів у повітрі приміщення підвищується втримування озону, оксиду азоту, оксиду вуглецю, а також можливе виділення таких шкідливих речовин, як трихлоретан, ізооктан, толуол, бензол, ксилол, газоподібних з'єднань кадмію й селен. Внаслідок цього варто подбати про наявність вентиляції в приміщеннях із установленими лазерними принтерами або про регулярне провітрювання й вологе збирання таких приміщень.

Ще одним шкідливим фактором при роботі із принтерами є шум. Найвищим рівнем шуму під час роботи володіють матричні принтери, однак у паспортах цих приладів рівень шуму, як правило, не зазначений, а фактичний рівень може бути обмірюваний хіба що при проведенні атестації робочого місця. Це єдиний тип принтерів, рівень шуму яких може бути зіставимо з максимально припустимим на робочих місцях, обладнаних ПЭВМ (для нашого випадку це 50 дба). Всі інші принтери працюють свідомо тихіше.

Копіювальний апарат.

Вимоги до організації робіт з копіювально-множною технікою перераховані в Санпін 2.2.2.1332-03. Нижче наведені деякі з них.

Розміщення копіювально-множних ділянок у підвальних приміщеннях будь-яких типів будинків не допускається. При застосуванні апаратів копіювально-множної техніки настільного типу, а також одиничних стаціонарних копіювально-множних апаратів, використовуваних періодично, для потреб самого підприємства, допускається їхня установка в приміщеннях, де провадяться інші види робіт. Площа приміщень на один працюючого повинна становити не менш 6 м2 при кубатурі не менш 15 м3. Відстань від стіни або колони до країв машини або апарата повинне становити не менш 0,6 м, а з боку зони обслуговування - не менш 1,0 м. Мінімальні розміри проходів, повинні бути не менш 0,6 м.

Вплив природних факторів на роботу персоналу.

Клімат також впливає на самопочуття людини, впливаючи на нього через погодні фактори. Погодні умови містять у собі комплекс фізичних умов: атмосферний тиск, вологість, рух повітря, концентрацію кисню, ступінь обуреності магнітного поля Землі, рівень забруднення атмосфери.

Більшість фізичних факторів зовнішнього середовища, у взаємодії з якими еволюціонував людський організм, мають електромагнітну природу.

Повітря в тісних приміщеннях з достатком різного роду електромагнітних приладів насичений позитивними іонами. Навіть порівняно нетривале знаходження в такім приміщенні приводить до загальмованості, сонливості, запамороченням і головним болям. Аналогічна картина спостерігається у вітряну погоду, у курні й вологі дні. Фахівці в області екологічної медицини вважають, що негативні іони позитивно впливають на здоров'я, а позитивні - негативно.

У хворої людини пристосувальні реакції ослаблені, тому організм втрачає здатність швидко підбудовуватися. Вплив погодних умов на самопочуття людини зв'язано також з віком і індивідуальною сприйнятливістю організму.

Коротка характеристика приміщення й виконуваних робіт.

Розрахунок проводиться в приміщенні розмірами 6м (10м. Таким чином, площа складе S=60 м2. При висоті Н=3 м обсяг приміщення складе V=180 м3. Природне висвітлення - однобічне. Роботи провадяться трьома робітниками. Отже розраховуючи на один працюючого доводиться 20 м2 площі й 60 м3 обсягу приміщення, що задовольняє вимогам СН 245-71, згідно яким обсяг виробничих приміщень, що доводиться на один працюючого повинен становити не менш 15 м3, а площа не менш 4,5 м2.

У приміщенні є три комп'ютери. Комп'ютери об'єднані в локальну мережу. До складу основних устаткувань входять:

- персональні ЕОМ типу IBM PC/AT;

- друкувальний пристрій типу Canon S300.

У приміщенні є один вхід. Устаткування розміщається, таким чином, щоб був забезпечений вільний прохід до всім робочим місцям.

Робота в основному пов'язана з ПЭВМ.

Згідно СНИП П-4-79, коефіцієнт природної освітленості (КЕО) у нашому випадку при бічному висвітленні повинен становити е = = 1,5 %

З огляду на коефіцієнт світлового клімату Харкова m=0.8 і коефіцієнт сонячності клімату, при вікнах приміщення вихідних на східну сторону, З=0.7, визначаємо нормоване значення КЕО для даного приміщення

е = е ∙m∙c = 1,5∙0,8∙0,7 = 0,84% (4.1)

При бічному висвітленні КЕО можна оцінити по формулі:

е = ∙ 100% (4.2)

де: - площа статі приміщення, ;

- площа світлових прорізів, ;;

- коефіцієнт запасу (приймається в межах від 1.2. до 2.0 залежно від можливого забруднення світлових прорізів кіптявою);

- світлова характеристика вікон;

- коефіцієнт, що враховує підвищення коефіцієнта завдяки світлу, відбитому від поверхні приміщення й підстильного шару, що прилягає до будинку;

- загальний коефіцієнт светопропускания, обумовлений по формулі:

(4.3)

де: - коефіцієнт светопропускания матеріалу (для різних типів скла приймається в межах від 0.65 до 0.9);

- коефіцієнт, що враховує втрати світла в межах вікна (залежно від виду плетіння приймається в межах від 0.5 до 0.9);

- коефіцієнт, що враховує втрати світла в несучих конструкціях (від 0.8 до 0.9);

- коефіцієнт, що враховує втрати світла в сонцезахистних устроях (при їхній відсутності , при їхній наявності приймається від 0.6 до 0.9).

Площа світлових прорізів становить м². Площа статей приміщення становить м. Для складальних цехів коефіцієнт запасу приймається . Виходячи зі співвідношення розмірів приміщення й вікон, світлова характеристика вікон . Коефіцієнт, що враховує КЕО за рахунок відбиття від поверхонь приміщення й підстильного шару, для даного приміщення становить .

Для вікон з подвійними рамами коефіцієнт светопропускання . Оскільки плетіння вікна подвійний дерев'яний, те . При бічному висвітленні . Як солнцезащитных устрої використаються регульовані внутрішні штори, тому . Таким чином, одержуємо:

е = ∙100%

Таким чином, коефіцієнт природної освітленості е =1.17% задовольняє нормі.