Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Інформаціне забезпечення в медичному закладі




Загальновідомо, що кожний медичний працівник переобтяжений необхідністю заповнення великої кількості облікових статистичних форм та іншої медичної документації.

З іншого боку, без використання сучасних технологій важко якісно заповнити статистичні форми звітності, що негативно позначається на цілісності даних та статистики охорони здоров'я і діяльності медичних установ. Сучасні інформаційні технології є дуже впливовим фактором в нашій повсякденній діяльності.

Комп'ютеризація медичних закладів передбачає створення баз даних різного призначення та отримання показників роботи (вихідних форм) в автоматичному режимі.

На даний час в кліниці”Боріс” функціонує медична комп'ютера інформаційна система, яка охоплює хірургічний центр та (клініко-діагностична лабораторія). Інформаційна система створені згідно стандартів ведення медичної документації затверджених МОЗ і стандартів формування баз даних.

Значно зменшились витрати робочого часу медпрацівників на оформлення медичної документації та на заповнення облікових статистичних форм, які тепер отримуються в автоматичному режимі.

Лицьова сторона історії хвороби роздруковується за декілька хвилин.

Відпала необхідність заповнювати велику кількість журналів передбачених стандартами МОЗ, (форма № 001/0 "Журнал обліку прийому хворих в стаціонар",Журнал плану оперативних втручань Журнал реєстрації аналізів, . Ці журнали створюються автоматично, що дає змогу медичному персоналу відділеннь більше уваги приділяти хворому. Автоматичне створювання облікових форм (таких як: форми 007/0 "Листок обліку руху хворих і ліжкового фонду стаціонару", рапорту чергового лікаря та довідок про перебування пацієнтів у стаціонарі, скорочує медперсоналу багато робочого часу.

Лікарі стаціонарних відділень значно більше уваги можуть приділяти хворим, а не "писанині" завдяки тому, що оформлення історій хвороб, епікризів, та іншої мед. документації ведеться за допомогою відпрацьованої системи з широким застосуванням шаблонів, дозволяючи економити робочий час.

За допомогою мережі Інтернет пацієнти мають можливість інтерактивно спілкуватись з лікарем та отримати необхідну інформацію щодо послуг які надаються в лікарні.

Крім того в електронному вигляді формуються протоколи операцій, та автоматично створюється журнал "Журнал запису оперативних втручань у стаціонарі" форма № 008/0, він друкується на принтері та брошурується.

Комп'ютерна інформаційна система позитивно впливає на якість лікувально-діагностичного процесу. Так, програма "Гістологія" дозволяє оперативно отримувати лікарям хірургічного профілю результати експрес-біопсії по комп'ютерній мережі.

В планах є комп'ютеризація усієї ДНУ “НПЦ ПКМ” ДУС, що надасть змогу відмовитися від друкування статистичних талонів та надасть можливість виготовляти чіп-карти для створення єдиного паспорту пацієнта.

В ДНУ “НПЦ ПКМ” ДУС впроваджена автоматизація обліку кадрів та бухгалтерського обліку що дозволяє швидко та якісно формувати звітність цім структурним підрозділам .

В ДНУ “НПЦ ПКМ” ДУС створений свій веб-сайт та доступ в глобальну систему Інтернет за технологією ADSL, який надає можливість інформувати населення області та за її межами про надання медичної допомоги, а також інтерактивно відповідати на запитання пацієнтів, вести попередній запис на консультації, надавати медичному персоналу лікарні інформацію, щодо сучасних медичних технологій та підвищувати професіональний рівень.

Комп'ютеризація також дозволяє керівникам отримувати оперативні дані, та на їх основі своєчасно приймати управлінські рішення, ціленаправлено впливати на кінцеві результати роботи.

Керівництво ДНУ “НПЦ ПКМ” ДУС може отримати інформацію про роботу ДНУ “НПЦ ПКМ” ДУС за будь який період та в будь яких обсягах. Так наприклад заступник головного лікаря може отримати інформацію про кількість госпіталізованих хворих по відділенням, про виконання планового завдання щодо тривалості лікування, про хірургічну активність та інші.

Можливість використання інформаційної системи, та її інтегрування з страховою медициною, дозволить більш раціонально використовувати ресурси в охороні здоров'я, гарантувати якість медичної допомоги, та забезпечувати інформацією управлінську діяльність.

Це говорить про наявність відповідної нормативно-правової бази, яка формує стратегію інформаційної політики та включає питання ведення нормативно-довідкової інформації, що є обов'язковою для всіх закладів, визначення штатних одиниць для кожного лікувально-профілактичного закладу із супроводу програмного забезпечення, визначення джерел фінансування комп'ютерної техніки, програмних забезпечень і телекомунікаційних технологій;

Наявність освітнього центру з підготовки медичного персоналу з питань інформаційного забезпечення системи охорони здоров'я, запровадження підготовки спеціалістів з інформатики охорони здоров'я.

Загальні принципи оптимізації системи інформаційного забезпечення, які стоять перед лікувально-профілактичними закладами України:

1. Комп'ютеризація лікувально-профілактичних закладів.

2. Зміна облікової документації.

3. Заміна системи збору статистичної інформації.

4. Функціональна орієнтація інформації за рівнями менеджменту. Пріоритетним напрямом інформатизації закладів охорони здоров'я має стати

– впровадження в усі лікувально-профілактичні заклади програмного забезпечення, яке враховує такі напрями:

– облік витрат та управління ресурсами лікувально-профілактичного закладу;

– введення системи електронного документообігу;

– ведення медичної статистики;

– формування медичних регістрів населення в зоні обслуговування лікувально-профілактичного закладу;

– формування баз даних пацієнтів, які знаходяться на обліку в поліклініці та лікувались в стаціонарі;

– облік пільгового забезпечення населення лікарськими засобами;

– електронний обмін документами між відділеннями та відділами лікувально-профілактичного закладу, з керівництвом закладу та з органами влади.

Провідні лікувально-профілактичні заклади України мають відповідну службу інформаційного забезпечення. Більшість таких служб має вигляд неформального функціонально-структурного формування, завданням якого є забезпечення апарату управління та учасників лікувального-діагностичного процесу інформацією.

Лікувально-профілактичні заклади використовують такі джерела інформації:

– власні;

– наукову інформацію, яку отримують з медичних бібліотек чи за рахунок телекомунікаційних технологій;

– директивно-відомчу інформацію, яку отримують з: -Міністерства охорони здоров'я України;

– управлінь охорони здоров'я облдержадміністрацій та міських рад;

міських управлінь статистики;

– директивна інформація, яка надходить з органів влади.

Структура служби інформаційного забезпечення лікарні має бути обґрунтована названими видами інформації.

Службу інформаційного забезпечення лікувально-профілактичного закладу має очолювати заступник головного лікаря з організаційно-методичної роботи. Управління інформаційним забезпеченням лікувально-профілактичного закладу має здійснюватися згідно з Положенням про службу інформаційного забезпечення.

До повноважень та функціональних обов'язків заступника головного лікаря з організаційно-методичної роботи належать такі питання:

– управління службою інформаційного забезпечення закладу;

– безпосереднє управління діяльністю завідувача відділення інформаційних технологій лікувально-профілактичного закладу;

– сприяння забезпеченню служби інформаційного забезпечення технічними засобами, комп'ютерами, оргтехнікою та програмним забезпеченням;

– визначення структури інформаційних потоків у лікарні;

– організація занять для персоналу лікарні з використання технічних засобів оброблення інформації;

– контролювання стану діяльності служби інформаційного забезпечення;

– затвердження організаційних, розпорядчих, звітно-статистичних та інших документів служби інформаційного забезпечення.

Загальні засади інформаційного забезпечення управлінської діяльності регулюються Положенням про службу інформаційного забезпечення лікувально-профілактичного закладу. Дія такого Положення поширюється на:

– працівників, які мають безпосереднє відношення до інформаційного забезпечення роботи закладу;

– апарат управління;

– учасників лікувально-діагностичного процесу.

Провідні лікувально-профілактичні заклади України з метою інформаційного забезпечення впроваджують у структуру закладу окремий структурний підрозділ, основним завданням якого є збирання, оброблення, збереження і надання медико-статистичної інформації з власних джерел лікарні та забезпечення роботи загальної інформаційної системи закладу.

До штатного розділу відділення інформаційних технологій мають входити:

– завідувач відділення;

– інженер електронної техніки;

– інженер-програміст;

– старший оператор зміни;

– оператори ЕОМ.

Повноваження та функціональні обов'язки завідувача відділенням інформаційних технологій представлені на:

1. Вимоги до апаратно-програмного забезпечення лікувально-профілактичного закладу:

2. організація даних, яка має забезпечити можливість обміну та актуалізації даних, що використовуються в системі, їх цілісність та достовірність;

3. наявність захисту від несанкціонованого доступу та помилкових дій користувача;

4. можливість адміністрування бази даних (призначення прав доступу до бази даних та архіву для кожного робочого місця);

5. забезпечення працездатності програмного забезпечення: наявність набору тестів, що здійснюють самоперевірку; видача відповідних діагностичних повідомлень;

6. наявність у програмному забезпеченні меню-орієнтованого і/або графічний користувальницький інтерфейс з управлінням через клавіатуру і/ або мишу.

Програмне забезпечення лікувально-профілактичного закладу має забезпечувати можливість адаптації робочих місць та серверу до:

– конкретної конфігурації: технічних засобів; операційної мережі;

– типу та специфіки лікувально-профілактичного закладу: стаціонар, поліклініка, медсанчастина, багатопрофільний ЛПЗ, діагностичний центр;

– баз даних нормативно-довідкової інформації;

– структури вхідних та вихідних форм інформації: екранних; паперових; електронних.

Повноваження та функціональні обов'язки завідувача відділенням інформаційних технологій лікувально-профілактичного закладу

Основним напрямом розвитку інформаційно-технічного забезпечення роботи лікувально-профілактичного закладу є розробка, впровадження та безперервний супровід корпоративної медичної інформаційної мережі, яка включає комплекс програм щодо автоматизації роботи основних служб закладу на базі комп'ютерної лікарняної мережі із забезпеченням безперервного доступу через Інтернет до медичних баз та банків даних.

Інформаційно-технічне забезпечення лікувально-профілактичного закладу має вміщувати кілька серверів.

1. Центральний сервер лікувально-профілактичного закладу забезпечує:

– управління локальними міні-мережами;

– управління медичними та управлінськими серверами;

– вихід до Інтернету;

– вихід до підпорядкованих закладів (якщо ЛПЗ має статус центрального);

– вихід на сервери, яким підпорядкований заклад: Міністерство охорони здоров'я; управління охороною здоров'я при міських та облдержадміністраціях тощо.

2. Управлінський сервер забезпечує:

– зв'язок служб закладу між собою;

– зв'язок заступників головного лікаря з підпорядкованими їм службами;

– зв'язки організаційно-методичного відділу;

– зв'язки відділу інформаційного забезпечення.

3. Фінансовий сервер забезпечує загальнолікарняний зв'язок та зв'язок роботи між такими видами служб:

– відділ кадрів (служба управління персоналом);

– бухгалтерія (може мати окремий сервер);

– юридичний відділ;

– економічний відділ;

– господарська служба;

– відділ маркетингу медичних послуг (у лікувально-профілактичних закладах недержавної форми власності).

4. Сервер стаціонару забезпечує зв'язки:

– заступників головного лікаря;

– відділень лікарні;

– приймального відділення;

– відділення екстреної медичної допомоги;

– аптеки;

– інших структурних підрозділів.

5. Сервер поліклініки забезпечує зв'язки:

– реєстратури;

– відділу статистики.

6. Сервер лікувально-діагностичної служби забезпечує зв'язки;

– лабораторій;

– кабінетів функціональної діагностики;

– рентгенологічної служби;

– інші лікувально-діагностичні підрозділи закладу.

З метою інформаційно-технічного забезпечення роботи лікувально-профілактичного закладу розроблено декілька інформаційних систем.

o статистична звітність роботи лікувально-профілактичного закладу за всіма основними напрямами діяльності: лікувально-діагностична робота; статистика захворюваності та смертності, фінансова звітність тощо.o реєстратура;

– робоче місце лікаря;

– підсистема реєстрації даних оглядів;

– підсистема складання розкладів;

– підсистема статистичних вибірок;

– підсистема складання звітів;

– підсистема адміністрування.

Реєстратура - основним завданням даної підсистеми є ведення записів амбулаторних карток пацієнтів. У таких картках у формі послідовності внесення документів зібрана історія хвороби кожного пацієнта. В картках висвічуються дані анамнезу, записи щодо проведених обстежень та спостережень за станом пацієнта та інші текстові документи. За допомогою підсистеми реєстратура проводиться прийом пацієнта на лікування та його виписка.

Робоче місце лікаря - підсистема складається з вікна, на який виводиться список усіх пацієнтів, що знаходяться на лікуванні в даного лікаря.

Підсистема реєстрації даних оглядів - дозволяє проводити огляд пацієнтів на базі деревоподібної структури, яка задає набір питань при обстеженні та можливі варіанти відповідей пацієнта.

Підсистема складання розкладів - інструмент для складання розкладів процедур та обстежень пацієнта. Підсистема працює в двох режимах: перший – у режимі роботи заклад-поліклініка, пацієнти звертаються в заклад по одній особі в будь-який день; другий – коли пацієнти прибувають на лікування групами через задані проміжки часу.

Підсистема статистичних вибірок – дозволяє користувачеві за допомогою спеціального редактора побудувати фразу, близьку за формою до рідної мови, яка описує необхідну інформацію. Далі ця фраза транслюється в запит до бази даних і користувач отримує необхідні йому статистичні дані.

Підсистема адміністрування – призначена для налагодження автоматизованої інформативної системи адміністрування робочих місць користувача.

3. Автоматизована інформаційна система "ЕМСіМЕД" – експлуатується у відокремлених поліклініках або поліклінічних відділеннях лікувально-профілактичних закладів. Використання типової програми дає змогу закладу:

– сформувати базу даних населення, яке прикріплення до даної поліклініки;

– вести єдину нормативно-довідкову інформацію;

– отримувати достовірні статистичні звіти;

– вести облік роботи медичного персоналу;

– проводити персоніфікований облік захворюваності, звертань пацієнтів до лікаря;

– проводити диспансеризацію населення;

– проводити аналіз якості медичного обслуговування;

– програма може проводити автоматизовані розрахунки, що має стати в нагоді при прийнятті Закону про обов'язкове медичне страхування.

Автоматизована інформаційна система "Стаціонар" вирішує завдання обліку госпіталізованих пацієнтів і дозволяє виконувати наступні роботи:

– проводити статистичні обрахунки за основними статистичними формами в галузі охорони здоров'я;

– автоматичний облік пацієнтів, які одержали медичну допомогу в стаціонарі;

– проведення медико-економічної експертизи якості медичної допомоги.

АІС "Стаціонар" використовується з метою формування реєстрів населення за певними категоріями: онкологічні хворі; наркологічні, психіатричні та венерологічні хворі; пацієнти, які одержували медичну допомогу з приводу туберкульозу або вірусного гепатиту, тощо.

3.2 Організація роботи з документацією за допомогою програми «ЕМСІМЕД» в клініці «Боріс»

Сучасний період розвитку управління лікувально-профілактичними закладами характеризується активним впровадженням багатофункціональних інформаційних систем в обслуговування діяльності організації. Комп'ютерна інформаційна система "ЕМСіМЕД" може забезпечити ведення всіх видів документації лікувально-профілактичного закладу: лікувально-профілактичної; фінансово-господарської, методологічної.

В комп'ютерну мережу об'єднуються:

– клінічні відділення;

– приймальне відділення;

– рентгенологічне відділення;

– відділення функціональної діагностики;

– фізіотерапевтичне відділення;

– клініко-діагностична лабораторія;

– відділ кадрів; бухгалтерія;

– головний лікар і його заступники;

– інформаційно-аналітичний відділ;

– поліклініка;

– господарська частина та склади;

– інші підрозділи лікувально-профілактичного закладу.

При впровадженні такої системи необхідно дотримуватися таких вимог та правил:

– можливість збільшення кількості комп'ютерів в мережі;

– можливість внесення та зчитування інформації з будь-якого робочого місця;

– можливість внесення та зміни різного роду інформації;

– можливість формування різних рівнів доступу до інформації залежно від робочого місця.

Електронна історія хвороби пацієнта формується з різних робочих місць:

– приймальне відділення - внесення паспортних даних;

– клінічні відділення - клінічні дані;

– клініко-діагностична лабораторія, рентгенологічне відділення;

– відділення функціональної діагностики - відомості про результати діагностичних обстежень.

Програма дозволяє вносити дані в історію хвороби паралельно з різними лікарями. Крім формування історії хвороби, інформаційна система "ЕМСіМЕД" надає можливість прораховувати вартість лікування кожного пацієнта. Крім цього, в кабінетах ультразвукової діагностики, комп'ютерної томографії та рентгенологічному відділенні можливо створити для кожного пацієнта архів зображень. В ендоскопічних відділеннях при проведенні лапароскопії, торакоскопії, артеріоскопії створюється архів відео матеріалів. Програма інформаційної системи "ЕМСіМЕД" передбачає виведення на друк історії хвороби, виписки з історії, формування епікризу.

Інформаційною системою "ЕМСіМЕД” передбачено облік матеріальних ресурсів лікарні:

1. оперативний облік руху товарно-матеріальних цінностей;

2. взаємодію інформації між бухгалтерією та клінічними відділеннями;

3. автоматичне списання використаних медикаментів і матеріалів;

4. бухгалтерський облік (розрахунок та ведення бухгалтерської звітності, автоматизоване нарахування заробітної плати, нарахування та утримання податків, розрахунок та калькуляція меню-розкладки для харчування хворих);

5. зведення балансу на певну дату;

6. фіксацію благодійних внесків від кожного пацієнта.

Інформаційна система "ЕМСіМЕД" забезпечує облік та управління людськими ресурсами за рахунок формування бази даних щодо:

а) розрахунку стажу роботи працівників;

б) терміну проходження останніх курсів підвищення кваліфікації, атестації, отримання категорії;

в) планування проходження курсів підвищення кваліфікації, з контролем виконання;

г) штатного розкладу, формуються дані щодо вакантних посад по відділеннях та спеціальностях;

д) автоматичного підрахунку навантаження лікаря.

Можливе об'єднання інформаційних мереж кількох лікувально-профілактичних закладів з метою створення корпоративної телекомунікаційної медичної мережі. Прикладом такої корпоративної мережі може бути інфраструктура Такий вид корпоративної мережі забезпечує більш високий рівень конфіденційності порівняно з публічними електронними мережами. Для охорони здоров'я населення окремої країни, регіону необхідно обробляти та передавати великі масивів інформації з метою:

– забезпечення дистанційного консультування пацієнтів;

– проведення моніторингу та оцінки стану та динаміки здоров'я населення;

– моніторингу стану системи охорони здоров'я, її резервів, готовності до вирішення поточних та екстрених проблем;

– поширення нових медичних технологій;

– підготовки та підвищення кваліфікації медичних кадрів.

Впровадження подібних мереж потребує введення єдиних стандартів та протоколів обміну інформацією. Фінансовий тягар з упровадження таких проектів має бути не тільки на лікувально-профілактичних закладах, а й компаніях, які забезпечують телемедичні послуги, та на місцевому й державному республіканському бюджеті.

2.Яскраві приклади роботи комп”ютерної програми:

Під час роботи із системою лікар має можливість заповнювати електронні медичні картки пацієнтів, які проходили медичний огляд, створювати розклад роботи інших лікарів та інше.

Для того, щоб розпочати роботу із робочим місцем лікаря, потрібно натиснути курсором миші на вкладці «Лікар».

Рис.1 «Владка «Лікар»»

 

У системі певний лікар має певні ролі. Кожній ролі призначені певні права у системі. Права визначаються адміністратором системи.

Для переходу до певної ролі потрібно обрати із випадаючого списку необхідну роль курсором миші. Якщо під час пошуку не було знайдено потрібного пацієнта, користувач спочатку має можливість додати його до системи та потім додати до списку відібраних пацієнтів.

Для того, щоб перейти до форми додавання нового пацієнта, користувачу системи потрібно виконати наступне:

1. Натиснути на кнопку, яка знаходиться над списком пацієнтів у формі пошуку.

2. Після цього з’явиться форма додавання нового пацієнта. В даній формі користувачу потрібно внести відповідну інформацію, яка стосується пацієнта.

 
 

Рис.2 «Внесення інформації про пацієнта»

 

Для того, щоб перейти до електронної медичної картки пацієнта, картка якого вже раніше відкривалась, користувачу необхідно натиснути курсором миші на вкладці із ПІБ пацієнта.

У випадку, якщо потрібно відкрити електронну медичну картку, іншого пацієнта, користувачу потрібно зробити наступне:

1. Натиснути на кнопку «Пошук пацієнта» ().

2. Після цього з’являться поля в яких потрібно ввести критерії, за якими необхідно знайти пацієнта.

3. Після того, як пацієнта було знайдено, потрібно курсором миші натиснути на записі правою кнопкою миші та з випадаючого списку меню обрати «Перейти до ЕМК». Робота з медичними картками

Під час поточної роботи з ЕМК пацієнта користувач має можливість виконувати наступне:

– Додавати медичні картки до структури ЕМК;

– Редагувати картки;

– Закривати картки;

– Видаляти картки із структури ЕМК.


Поможем в написании учебной работы
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой





Дата добавления: 2015-08-12; просмотров: 1088. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2022 год . (0.065 сек.) русская версия | украинская версия
Поможем в написании
> Курсовые, контрольные, дипломные и другие работы со скидкой до 25%
3 569 лучших специалисов, готовы оказать помощь 24/7