Боротьба за автономію України. І Універсал Центральної Ради

Від самого початку свого створення УЦР поставила собі за мету вирішення питання про націо­нальний устрій України, хоча можливі форми майбутньої державності змінювалися залежно від конкретної ситуації. Діячі Ради неодноразово вели переговори з урядом Росії. При цьому М. Гру-шевський пропонував не чекати Всеросійських Установчих зборів, щоб не ставити принципове питання автономії України в залежності від розкладу в них політичних сил. Майбутнє Росії він бачив як союз держав, об'єднаних федеральними зв'язками.

Тимчасовий уряд продовжував відстоювати позицію збереження «єдиної і неподільної Росії» і негативно відреагував на вимоги Центральної Ради. Тимчасовий уряд заборонив скликання І Українського військового з'їзду, але 5—8 травня 1917 р. він все ж таки відбувся. ЗТзд визнав Центральну Раду єдиним органом, здатним вирішити всі внутрішні питання України, і висловився за національно-територіальну автономію України і створення національних військових частин (вже навесні 1917 р. були самочинно сформовані два українських полки — ім. Б. Хмельницького і ім. П. Полуботка, а також Вільне козацтво як частини самооборони з населення низки повітів Київщини, Лівобережжя й Волині).

Враховуючи підйом національної свідомості українського народу та негативне ставлення до себе з боку Тимчасового уряду, 10 червня 1917 р. на II Всеукраїнському військовому з'їзді Центра­льна Рада оприлюднила І Універсал, який містив такі положення:

• Автономія України у складі Росії.

• Право УЦР проголошувати універсали — акти конституційного значення.

• Загальнонародні, прямі рівні вибори Всенародного Українського сейму шляхом таємного голо­сування.

• Відмова передавати податок в центральну російську казну, впровадження українського по­датку.

• Надання широких національно-культурних прав національним меншинам України.

Наслідком проголошення І Універсалу було утворення 15 червня 1917 р. українського уря­ду — Генерального секретаріату на чолі з В. Винниченком. До уряду входили 8 генеральних секре­тарів і генеральний писар.