Студопедия — Зміст індивідуальної роботи студента
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Зміст індивідуальної роботи студента






 

№ п/п Зміст завдань для самостійної роботи К-сть годин
  Індивідуальна робота 1 Тема 1. Документознавство як наукова і навчальна дисципліна. Історіографія документознавства. Еволюція документа та знань про документ 1. Підготувати повідомлення, реферат, конспект Еволюція розвитку документа. Накопичення емпіричних уявлень про документ, його місце і роль у суспільстві, для держави. Специфіка донаукового знання. Складання та розвиток галузей знань про документ. Розвиток протодокументознавчих дисциплін у ХІХ–ХХ ст.   2. Визначити основні етапи еволюції сучасного документознавства У вигляді поступальної, логічно вибудованої схеми подати основні процеси, явища з історії науки, документознавства. 3. Узагальнити у формі конспекту зародження документаційної науки за схемою: П. Отле (“Трактат про документацію”), А. Лафонтен і документація. Міжнародна інституалізація документознавчої науки. Науково-організаційна діяльність Міжнародного бібліографічного інституту (1895- 1931) та його трансформація в «Міжнародний інститут документаціцїї (1931-1938) й подальша реорганізація в Міжнародну раду (пізніше федерацію) інформації і документації» (1938-1995). Праці Сюзанни Бріє та Семуеля Бредфорда. Поль Отле як основоположник документаційної науки. «Документація» (1913) та її російськомовний переклад І.Ф. Поповим з трансформованою назвою «Руководство к админитрированию» (1924) «Трактат про документацію» (1934) як віддзеркалення змісту науки про документ. Вузьке і розширене розуміння поняття «документ» Полем Отле. Книга, часопис, «адміністративна документація», фотографія, кінострічка, брошура, рукопис, карта, естамп, гравюра, мікрофільм тощо як репрезентти єдиного документального ряду його вузького розуміння, зорієнтованого на будь-який запис інформації. Будь-який матеріальний об’єкт для передачі інформації у суспільстві як репрезент розширеного розуміння документа (проби, зразки, моделі предметів у натуральну величину і у зменшеному вигляді). Розмежування понять «книга» і «документ» Полем Отле. Книга як різновид документа. Ядерні компонети терміноелемента «документ» у репрезентації Поля Отле та їхнє дефінітивне розуміння науковцем (документ, документація, документаліст, документувати, документальний, документарій, документотехніка). Термінологічні авторські пошуки науки про документ. Синонімічний ряд інтерпретації терміноелемента «документологія» як узагальнюючої науки про документ у Поля Отле (книгоархівомузеєзнавство, бібліологія, документаційна наука, документація). Трактування документації Полем Отле як самостійної науки і технології у складі бібліологічних (документологічних) наук. Бібліографія, книгознавство, бібліотечна технологія й економічка бібліотечної справи як структурні складники документації. Концепційний підхід Поля Отле до перспективних напрямів розвитку документології (бібліології) як узагальнюючого наукового вчення про документ. Фактори утворення бібліології у розуміння Поля Отле (інтеграційні зв’язки між різними галузями знань, поглиблення предметної сфери досліджень, математизація науки, послаблення відмінностей між теоретико-фундаментальними і прикладними науками). Структрні компоненти документології. Риторика, бібліотекознавство, бібліографія, книгодрукування як основні складника документологічного знання. Міждисциплінарні зв’язки документології-бібліології (лінгвістика, технологія, логіка, психологія, соціологія) та їх інтеграційні утворення (бібліологічна лінгвістика, бібліологічна логіка, бібліологічна філософія, бібліологічна психологія або психологія і діяльність розуму, бібліологічна педагогіка тощо). Визначення науковцем об’єктно-предментої парадигми бібліологічної лінгвістики (документної лінгвістики, лінгвістичних основ документознавства). Соціалізація та психологізація наукового знання про документ Полем Отле та її вплив на формування наукових векторів подальшого дослідження документа. Технологічні новації Поля Отле. Бібліотехнологія, бібліоекономіка як раціональна організація виробництва книги і документа. Принципи, методи організації документів, професійної підготовки фахівців,задіяних у різних сферах. Трактування Полем Отле адміністративної документації. Вимоги до тексту адміністративної документації в «Руководстве к админитрированию» (1924). Уніфікаціята стандартизація документування, розповсюдження та функціонування документів. Методологічні засади уніфікації у розумінні Поля Отле. Принцип єдності, універсальності, раціоналізації, нормалізації, стандартизації, тривалості й безперервності, відкритості (гласності), проголошені в «Трактаті про документацію» (1934). Етапи «життя документа»: складання, реєстрація і розподіл, каталогізація, аналіз та витримка, передача на місце і зберігання, довідки й використання, прийомка, передача і знищення. Функції управлінських документів у трактуванні Поля Отле. Відзеркалення організації та діяльності установи, її структурних підрозділів; підтримка зв’язку між керуючими і керованими; збереження і поширення інформації як соціокомунікативноінформаційна функція службового управлінського документа. Конструктивні пропозиції Поля Отле щодо класифікація документів на рівні установ. Класифікування документів за напрямами (вхідні, вихідні) Полем Отле. Каталогізація складу документів як засіб ефективного організування роботи з документами. Стурктура загального адміністративного каталогу. Вплив організаційних, теоретичних проектів та ідей Поля Отле на розвиток науки про документ ХХ ст. 4. Узагальнити у формі конспекту тему « К. Мітяєв і концепція документознавства» за схемою: Започаткування терміна «документознавство» (рос. «документоведение») у значенні науки та визначення іі пріотриетів (документування, організація документів на рівні установи, їх класифікація та історія. Нова редакція навчальної програми «Теорія і практика архівної справи (1940). К. Г. Мітяєв як засновник класичного документознавства. Трансформація документознавчої науки у серединні ХХ ст. Науковий документознавчий доробок К.Д.Мітяєва. «Історія організації діловодства в СРСР (1959). Історіографічні питання розвитку діловодства. Періодизація діловодства. Дореволюційне (діловодство від Киїівської Русі до утворення Російської держави (ІХ- ХV) ст.; Російської централізованої держави (ХV- ХІІ ст..); розклад феодалізму і формування буржуазних відносин (перша половина ХІХ ст..); період промислового капіталізму та імперіалізму друга половина ХІХ ст.. – поч..ХХ ст.) та радянське (радикальна організація діловодства 20-ті роки ХХ ст. та доба зміцнення радянського діловодства 30-50-ті роки ХХ ст.). Закономірності еволюції діловодства, його термінології, загальних і спеціальних систем документації в «Теорії і практиці архівної справи» (1946)., технологічна єдність діловодства та архівної справи. «Діловодство і архіви» (1954). Змістове окреслення загального докуменознавства як наукового знання, що вивчає історію документів і «норми, що стосуються, питання класифікації та систематизації документальних матеріалів та їх експертизи». Управлінські загальні і спеціальні (статистичні, комерційні, дипломатичні, військові, документація бухгалтерського обліку тощо) як об’єкт дослідження документознавста. Завдання діловодства (документознавства) в авторській концепції. Розроблення К.Г.Мітяєвим методологічних засад класифікації та експертизи документів. « Делопроизводство и архивы» (1954), «К методологии классификации и экспертизы документов (1967), «О принципах и критериях экспертизы наукчной и практической ценности документальных маетриалов» (1958). Розроблення єдиної системи класифікація та індексації службової документації як пріоритетне завдання документознавства. Переліки-класифікатори. Перелік документальних матеріалів із зазначенням терміну зберігання. Розроблення К.Г.Мітяєвим методологічних засад класифікації документів (принцип історизму і формальної логіки) як єдності еволюційних змін змісту, форми документів їх організації та користування ними на основі об’єктивного знання. Окреслення К.Г.Мітяєвим об’єктно-предметної парадигми документознавства та його остаточне утвердження як наукової дисципліни, що вивчає документи, теорію і практику документування,раціональну організацію документальних систем. «Документозведение, его задачи перспективы развития» (1964). Змістовне оклеслення напрямів дослідження документознавства: історія, теорія документа, загальні і спеціальні системи документування, способи і засоби забезпечення скдадання документів, розробляння експертизи їхньої цінності, класифікації, уніфікації та стандартизації; особливості докуменаційного обслуговування, зв’язки документознавства з іншими галузями знань – як магістральні напрями розвитку класичного документознавства. Терміноелемент «документ» як об’єкт документознавства в інтерпретації К.Г.Мітяєва. Текстовий та нетекстовий документ. Ознаки, властивості, функції документа. Визнання автором матеріальності документа, поліфункційності та засобу комунікації та джерела інформації. Рерпзентація діловодства як сукупності процесів документування та обслуговування управлінської:(адмінітративної)діяльності. Загальне і спеціальне діловодство (судове, дипломатичнее, військове, бухгалтерське) тощо. Вплив теоретичних узагальнень К. Г. Мітяєва на окреслення концептів майбутніх теоретичних досліджень 5. Визначити основні досягнення в галузі вітчизняного документознавства в 60–80-х рр. ХХ ст. Дати характеристику якісного стану документознавства у вказаний проміжок часу  
  Тема 2. Основні етапи розвитку та головні концепції документознавства. Об’єкт, предмет та структура класичного документознавства. Концепція С.Г.Кулешова 1. Підготувати повідомлення, реферат, конспект Історичні передумови складання документознавства. Концепція документознавства С. Кулешова та її пізнавальний потенціал для діловодства. Сучасний стан документознавства в Україні. Наукові напрями і школи в сучасному вітчизняному та зарубіжному документознавстві Роль і значення Українського науково-дослідного інституту архівної справи та документознавства для розвитку наук документально-комунікаційного циклу. „Студії з архівної справи та документознавства” як перше фахове видання з документознавства. Новітні тенденції розвитку документознавства у вітчизняній та зарубіжній традиції. Сучасні дослідження документознавства в Україні. Історіографічний огляд. 2. Ознайомитися з тематичними працями К. Мітяєва, В. Банасюкевича, В. Автократова, А. Сокової, М. Ілюшенко, Г. Воробйова, С. Кулешова, В.Бездрабко, Н. Кушнаренко, Г. Швецової-Водки, М. Слободяника. З’ясувати та порівняти тлумачення документознавства згаданими науковцями. Виявити спільне та відмінне у їх баченні змісту документознавства. 3. Виходячи з множинності тлумачень змісту документознавства, визначити його функції як наукової та навчальної дисципліни. 4. Здійснити порівняльний аналіз уявлень про об’єкт і предмет документознавства в концепціях К.Г.Мітяєва, А.М.Сокової, С.Г.Кулешова та ін.. авторів, подавши порівняльну таблицю із заголовакми: прізвище ім`я науковця, джерело інформації, об’єкт і предмет документознавства. 5. Проаналізувати класичну концепцію документознавства С.Г. Кулешова за схемою: Структура документознавства. Загальне і спеціальне документознавство. Загальне документознавство (документологія) як наука, що розробляє питання теорії документа, досліджує походження та еволюцію документа, процес його створення, збереження та проблеми функціонування. Основні напрями наукових досліджень загального і спеціального документознавства. Трактування документології як сукупності знань із різних наук документально-комунікаційного циклу, їх загальнотеоретичних положень, методологічних засад, підходів. Пропедевтичний характер документології у концептуальному погляді С.Г.Кулешова. Документ як головний об’єкт документознавства, сфери його створення та функціонування ‑ основні об’єкти документознавчих досліджень. Структура загального документознавства: теорія (концепції, функції, типологія документа та ін.), історія документа, документально-комунікаційної діяльності. Об’єкт, предмет, мета, завдання, методичні засади, функції загального документознавства. Спеціальне документознавство як наука про теорію, історію окремих видів документів, їх створення та функціонування. Структура спеціального документознавства, його об’єкт, предмет, мета, завдання, методичні засади, функції. Основні напрями дослідження спеціального документознавства: теорія, історія, практична робота зі спеціальними видами документів. Класифікація та типологія об’єктів дослідження спеціального документознавства. Системи документації: базові, інфраструктурні, дисциплінарні. Спеціальне документознавство та теорія, практика менеджменту управління; теорія комунікації. Види спеціальних документознавств за ознакою змісту (науково-технічне, управлінське, юридичне, медичне); знаковою характеристикою інформації (картографічне, нотне); характеристиками зовнішньої форми, матеріального носія інформації (кодикологія, аудіовізуальне, електронне документознавство); жанровою ознакою (епістолологія, літописознавство, дипломатика) тощо. Управлінське документознавство як єдиний конституйований вид спеціального. Основні наукові завдання управлінського документознавства ‑ історія управлінського документа, його створення та функціонування як носія і джерела інформації; розроблення загальної теорії управлінського документа; з’ясування місця і ролі документації у суспільстві; розкриття характеристики основних етапів розвитку управлінського документознавства як спеціального виду, визначення його місця та функцій серед інших дисциплін документально-комунікаційного циклу.  
  Індивідуальна робота 2 Тема: Об’єкт, предмет і структура документознавства в трактуванні «нової версії» документознавства 1. Підготувати повідомлення, реферат, конспект 2. Проаналізувати об’єкт, предмет та структура документознавства за схемою Об’єкт, предмет і структура документознавства в трактуванні «нової версії» документознавства. Зв’язок «нової версії»документознавства з традиційним документознавством, науковою та соціальною інформатикою, теорією соціальної інформаційної комунікації. Зв’язок визначення об’єкта і предмета наукових досліджень документознавства з уявленнями про структуру документознавства. Н. М. Кушнаренко про об’єкт і предмет документознавства загалом, його структуру, об’єкт і предмет окремих складових документознавства. Структура документознавства за С. Г. Кулешовим; об’єкти і предмети загального і спеціального документознавства. Об’єкт документознавства в концепції Г.М. Швецової-Водки: документ як явище інформаційно-комунікаційної сфери діяльності суспільства. Предмет документознавства — визначення видів, структури і властивостей документа, закономірностей його створення та функціонування у суспільстві. Структура документознавства як пересічення двох напрямів його диференціації: аспектного і об’єктного. 3. Проаналізувати документологічні ідеї в документознавстві. Документологія як єдина науки (чи метанаука) про історію, теорію документа та практику роботи. Причини, історичні витоки формування альтернативного документознавства. Сприйняття документології як інтегральної науки про документ у в 1970–1980-х рр. (В. М. Автократов, К. Б. Гельман-Виноградов, Б. С. Ілізаров, О. П. Коршунов, В.С. Мінгальов, А.М. Сокова та ін.) та 1990-х рр. (Г.В. Боряк, Л.А. Дубровіна, С.Г. Кулешов, Н.М. Кушнаренко, Г.М. Швецова-Водка). Новітня версія документознавства (Юрій Михайлович Столяров, Н.М.Кушнаренко). Документологія як теорія документа, частина загального документознавства. Відмінні твердження науковців про документологію, різні визначення сутності, виявлення структурних і еволюційних закономірностей розвитку документознавства та споріднених і суміжних галузей знань. Позиціювання документології вченими як перспективої науки (Г.М. Швецова-Водка, С.Г. Кулешов, Л.А. Дубровіна, Н.М. Кушнаренко) малоймовірної науки (Г.В. Боряка). 4. Проаналізувати документологія та документознавство Н.М.Кушнаренко Документологічна теорія Н.М. Кушнаренко та функціонування її теоретичних ідей у межах бібліотечної та бібліографічної сфери суспільної діяльності. Розуміння документознавства як науки про документ і документно-комунікаційну діяльність, яка вивчає закономірності створення і функціонування документів.розробляє принципи побудови документо-комунікаційних систем і методів їх діяльності. Комплексне вивчення спеціально створеного для зберігання і розповсюдження документа як об’єкт дослідження документознавства в репрезентації Н.М.Кушнаренко та документологічні студії щодо його розуміння. Структурне і змістовне окреслення документознавства Н.М. Кушнаренко. Загальне та особливе документознавство. Змістовне наповнення загального документознавства та особливого (спеціального і часткового) документознавства та наукові студії навколо нього. Документологія як метанаука для всіх дисциплін документно-комунікаційного циклу. Еволюція поглядів Н.М.Кушнаренко. Репрезентація структурної чотирьохкомпонентної моделі документознавства як інтегративного комплексу: документологія, загальне доекументознавство, часткове документознавство, спеціальне документознавство. Документологія як методологія документознавства та логічне завершення циклу документознавчих дисциплін. Розвідки Н.М.Кушнаренко про структуру і зміст документознавства. Документологія як складник соціальних комунікацій.Часткове зарахування документознавства в галузь науки «Соціальні комунікації». Зв’язки документознавства із соціокомунікативними дисциплінами. Особливості формування документознавства як соціально-комунікаційної науки, що комплексно вивчає характеристики документів, процеси створення, функціонування і зберігання, а також їх історію та методику організації й дослідження. Дисциплінарна самодостатність документознавства та перспективи наукових досліджень документонтно-комунікаційних систем. 5. Проаналізувати інформаційну теорію документознавства Г.М.Швецової-Водки. Документологічні ідеї Г.М. Швецової-Водки у сфері інформаційних наук. Документ як явище інформаційно-комунікаційної сфери діяльності суспільства як об’єкт документознавства, що спонукає до розширення спектру досліджень документальної інформаційної комунікації. Види, структура, властивості документа, закономірності його створення і функціонування як авторське предметне окреслення докумепнтознавства. Аспектно-об’єктна структура документознавства. Теорія документа, історія документа, організація документаційної діяльності, методика (технологія) документаційної діяльності. Репрезентація загальним документознавством наукового знання про документ загалом як явище інформаційно-комунікаційної сфери діяльності суспільства, та охоплення спеціальним документознавством окремих видів документації і систем документації, окремих процесів і операцій документаційної діяльності. Місце документознавства в системі суміжних галузей знання. Інформологія. Теорія інформації, Інформатика соціальна (ноокомунікатологія). Документологія як комплекс (цикл) наук про документальні комунікації (теорія журналістики, документознавство, архівознавство, бібліологія (книгознавство), інформатика наукова (науков про науково-інформаційну діяльність) як складинки документології. Методи документознавства. Окреслення змісту документології загальними поняттями теорії системи документальних комунікацій, документальних комунікаційних систем, документних потоків і масивів, документних ресурсів.законами документології пообіч концепцій, методології документознавчих досліджень, теорії інформаційних потоків. Документологія як метатеорія документальної комунікації (Аркадій Васильович Соколов) Визначити сісце документознавства в системі наук Методологія та методика документознавства Погляди різних учених щодо місця документознавства серед інших наук. Підручник Н. М. Кушнаренко про документознавство як «метанауку для всіх наук документно-комунікативного циклу», «інтегративну наукову дисципліну». С. Г. Кулешов про зв’язки загального документознавства з науками документально-комунікаційного циклу, семіотикою, інформологією, мовознавством, інформатикою, філософією, культурологією, соціологією, загальною теорією комунікації, історичним джерелознавством, історією писемності, історією культури, загальною теорією класифікації, психологією. Науки, з якими має зв’язки спеціальне документознавство: архівознавство, мовознавство (документна лінгвістика), теорія і практика менеджменту, правознавство, історичне джерелознавство, технологія справочинства, інформатика, інформологія, теорія комунікацій, теорія науково-інформаційної діяльності, історія справочинства, дипломатика, неодипломатика, філігранологія (історія паперу), сфрагістика, палеографія, кодикологія тощо. Спільність об’єкта дослідження (в деяких випадках), спільність проблематики, спільність методів тощо. Належність документознавства до різних циклів наук. Документознавство в комплексі інформологічних та документологічних наук. Інформологія як узагальнювальна наука для дисциплін, які використовують інформаційний підхід і вивчають інформаційні явища різного роду та в усіх аспектах. Структура інформології: теорія інформації, інформатика соціальна (ноокомунікологія) й інформатика прикладна (або комп’ютерна наука). Структура ноокомунікології: теорія соціальної інформації, документологія, наукова інформатика (наука про науково-інформаційну діяльність, яка частково перетинається з документологією), теорія журналістики (наука про підготовку інформації для засобів масової комунікації). Документологія як комплекс наук про документ, що розглядається як засіб передачі соціальної інформації. Структура документології: документознавство (наука про підготовку та функціонування документа), архівознавство (наука про архівну справу), бібліологія або книгознавство (наука про книжкову справу). Зв’язки документознавства із суміжними галузями знання. Зв’язок документознавства з інформатикою (соціальною), яка вивчає загальні проблеми інформаційних процесів; з книгознавством, зокрема із загальною теорією книги. Зв’язок із бібліотекознавством і бібліографознавством, які використовують основні положення і висновки документознавства. Зв’язки з дисциплінами історичного джерелознавства, архівознавством, теорією справочинства (діловодства), а також із багатьма науковими дисциплінами, які вивчають різні галузі діяльності, в яких створюються, функціонують і використовуються документи Зв’язок документознавства з історико-джерелознавчими галузями знань. Вплив історико-документознавчих тенденцій на зв’язок документознавства з науковими розвідками з «Дипломатики», «Палеографії», «Сфрагістики», «Філігранології», “Археографії”, “Герменевтики”, “Джерелознавства”, «Історії діловодства» та «Історії державних установ». Роль академічних інституцій, архівних установ, спеціалізованих кафедр університетів, фахової періодики та наукових форумів у розвитку історичного документознавства, вплив інформаційних наук на історико-документознавчі дослідження. Особливості формування документознавства як соціально-комунікаційної науки, що комплексно вивчає характеристики документів, процеси створення, функціонування і зберігання, а також їх історію та методику організації й дослідження. Дисциплінарна самодостатність документознавства та перспективи наукових досліджень документонтно-комунікаційних систем. Методологічні, методичні засади документознавства. Філософські, загальнонаукові, спеціальні й часткові методи документознавства. Методологічні засади документознавства (об’єктивність, системність, комплексність, історичність та ін.). Головні напрями наукових досліджень із документознавства (теоретико-фундаментальні, теоретико-прикладні, історичні, науково-технологічні).  
  Індивідуальне завдання 3 Тема:Історія розвитку термінології документознавства 1. Підготувати повідомлення, реферат, конспект Еволюція та сучасний стан терміносистеми документознавства. 2. Опрацювати навчальний матеріал за схемою: Формування термінів документознавства у межах практичної діяльності та різних наукових дисциплін, що вивчали процеси створення та функціонування документів. Терміносистема як мова спілкування науки та показник її розвитку. Сутність терміну та поняття як мовних категорій. Історичні передумови формування терміносистеми. Періодизація розвитку термінів документознавчої наукової системи. Термінологічна діяльність. Термінологічні студії у галузі документознавства 1960–1970-х рр. Розроблення терміносистеми документознавства як чільний напрямок діяльності Московського державного історико-архівного інституту, Всесоюзного науково-дослідного інституту документознавства та архівної справи. Нормативно-технічні документи з термінології документознавства: ГОСТ 16487–70 „Делопроизводство и архивное дело. Термины и определения”, ГОСТ 6.10.2–75 „Унифицированные системы документации. Термины и определения”. Перші термінологічні словники. „Краткий словарь архивной терминологии”(М., Л., 1968), „Краткий словарь видов и разновидностей документов” (М., 1974). Тематичні праці науковців В. Автократова, В. Банасюкевича, В. Воробйова, А. Єлпатьєвського, М. Ілюшенко, С. Каштанова, Я. Лівшиця, А. Сокової, Д. Сокальського та ін. Нові тенденції розвитку термінології документознавства у 1980-х рр. Наукова „ревізія” змісту документознавства. Розширення тлумачення фундаментального поняття наук документально-комунікаційного циклу – „документ”. Перегляд загальносоюзних термінологічних нормативних документів, апелювання до зарубіжного досвіду та розроблення першого вітчизняного стандарту – ДСТУ 2732–94 «Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення». Діяльність Українського науково-дослідного інституту з архівної справи та документознавства у напрямку стандартизації терміносистеми документознавства. Термінологічний словник „Архівістика” (К., 1998). Уточнене тлумачення основних документознавчих, діловодних і архівних термінів, розширенням їх складу. Національний стандарт України ДСТУ 2732:2004 „Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення понять”. Термінологічний сегмент «Української архівної енциклопедії» як відображення розвитку документознавства і суміжних галузей знань упротовж 1990–2000-х рр. Міжнародний термінологічний стандарт «Інформація та документація. Словник» ДСТУ ISO 5127:2007 та його модифікація в Україні. Роль фахової періодики у становленні терміносистеми вітчизняного документознавства („Архівознавство. Археографія. Джерелознавство”, „Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія”, „Вісник Книжкової палати”, „Студії з архівної справи та документознавства” «Термінологічних студій з документознавства» та ін.). збірки наукових праць «Термінологія документознавства та суміжних галузей знань» (із 2007), які активізували студіювання низки питань, зокрема упорядкування терміносистеми документознавства. Аналіз документознавчих термінологічних студій (В.В. Бездрабко, К.І. Климова, Л.О. Драгомірова, С.Г. Кулешов, Г.М. Швецова-Водка, М.В. Комова та ін.) та теоретичні зрушення у розв’язанні загальних питань, уточненні змісту основоположних понять, кодифікації терміносистеми науки, визначенні особливостей вживання запозичених іншомовних термінів, специфіки оперування в документознавстві архівознавчими, книгознавчими, бібліотекознавчими, інформологічними та іншими лексемами. 3. Опрацювати термінологічні стандарти ГОСТ 16487–70, ГОСТ 6.10.2–75, ГОСТ 16487-83, ДСТУ 2732-94, ДСТУ 2732:2004. Порівняти їх структуру та кількість стандартизованих термінів. 4. Скласти словник основних документознавчих термінів, обсягом 10—15 термінів (крім терміна "документ"), що застосовуються в різних стандартах та наукових працях.: 5. Зробити висновки про розвиток терміносистеми документознавства у другій половині ХХ ст. – початку ХХ ст., визначити якісні зміни, дати пояснення їх чинників.  
  Тема: Документ як наукове поняття та системне явище. Загальні документознавчі поняття 12. Підготувати повідомлення, реферат, конспект 13.Опрацювати навчальний матеріал за схемою: Різні трактування поняття «документ». Відмінності між Документом I — Документом VIII у матеріальній та знаковій складових, у функціях, джерелах (або причинах) виникнення і сфері застосування в концепції Г.М.Швецової-Водки. Значення Документа IV як «записаної інформації». Відмінності документа як об’єкта бібліотечної справи. Широке трактування виразу «записана інформація» (Н. М. Кушнаренко). Необхідні і достатні умови терміноелемента «документ». Місце документа в соціальному інформаційно-комунікаційному процесі. Документ як повідомлення в концепціях А. В. Соколова, Е. О. Плешкевича. Документ як єдність інформації і матеріального носія, що має форму стабільного речовинного об’єкта, призначеного для використання в соціальному інформаційно-комунікаційному процесі як канал комунікації. Стандартизовані визначення поняття «документ». Визначення документа Міжнародною організацією із стандартизації. Визначення документа у державному стандарті України ДСТУ 2732:2004 «Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення понять». Вказівка на жанрові та/або номінальні характеристики запису інформації, що доповнює визначення документа. Достатні умови, за яких подана в документі інформація може використовуватися в соціальному інформаційно-комунікаційному процесі: стабільність документа як речовинного об’єкта, незмінність укладеної в ньому (або передаваної ним) інформації, можливість декодування отримуваної інформації реципієнтом. Додаткові вимоги до документа: ідентифікація інформації, що передається, мовою слів; відповідність передаваних повідомлень певним жанровим (видовим) критеріям; наявність реквізитів як обов’язкових елементів метаінформації, що відповідають виду документа. Поняття „зміст документа”. Інформація (потенційна, актуальна) та документ. Залежність інформації від характеру матеріального носія. Канали сприйняття інформації. Властивості інформації (атрибутивні, прагматичні). Поняття „документна інформація”, „документальна інформація”, їх зв’язок із поняттями „документ”, „інформація”, „соціальна інформація”. Текст документа, його характеристика. Рівні дослідження тексту документа: семіотичний, лексичний, семантичний (фактичний, контекстовий, інтертекстовий, концепційний). Текст в інформаційному просторі. Текст в екстралінгвістичному контексті. Інтерпретація тексту. Соціокомунікативна теорія тексту. Побутування тексту як зафіксованої інформації. Загальні документознавчі поняття: „документація”, „документальний (документаційний) фонд”, „документальний масив”, „документальний ресурс”, „документальний потік”, „документообіг” та ін. Документознавчі поняття у міжнародному стандарті ISO/1 5127–2001 ”Information and documentation: Vocabulary” та його модифікація в Україні 5.У формі таблиці здійснити порівняльний аналіз уявлень про документ, визначити підходи розуміння документа.  
  Тема: Функції та властивості документа 1. Підготувати повідомлення, реферат, конспект 2. Опрацювати матеріал за схемою:. Функції документа. Зв’язок трактування функцій документа з його визначенням. Функції та властивості документа в концепціях ( А. В. Соколов, Н. М. Кушнаренко, Н. Б. Зінов’єва, М. С. Ларьков, Є. О. Плешкевич та ін.). Функціональна сутність документа як особливої форми каналу передачі інформації в системі соціальних комунікацій в концепції Г.М.Швецової-Водки. Комунікаційна та інформаційна функції документа як складові єдиної соціально-комунікаційно-інформаційної функції. Функції, обумовлені матеріальною формою документа: 1) фіксування (закріплення) інформації на матеріальному (речовинному, субстанціальному) носії, відчуженому від людини; 2) збереження інформації, тобто її передача в часі в незмінному вигляді, або забезпечення діахронної комунікації. Функції, обумовлені призначенням комунікації: пізнавальна, свідчення, меморіальна, культурна, управлінська. Властивості документа. Знаковість і семантичність. Відображення (втілення) розумової діяльності людини і відображення об’єктивної дійсності. Дискретність і безперервність. Збереження як змісту, так і матеріальної форми документа при його “споживанні”. Можливість охарактеризувати будь-який документ по формулі Ласуелла: “хто, що, яким каналом, кому, з яким ефектом повідомляє”. Діяльнісний характер документа. Цінність документа.  
  Тема: Документування як процес створення документа. Документ як артефакт. Експертиза цінності документів 1. Підготувати повідомлення, реферат, конспект Документування як процес створення документа. Документ як артефакт. Експертиза цінності документів. 2. Опрацювати матеріал за схемою: Документування як процес створення документа. Загальні положення документування. Еволюція способів документування. Кодування інформації. Види кодів: абетковий, цифровий, абетково-цифровий, рельєфно-крапковий, матричний. Знаковий метод фіксування інформації. Класифікація знаків (С. Кулешов, О. Соколов). Символ і знак. Мовні і немовні знаки. Мова як засіб кодування інформації. Мови природні і штучні. Мовна система: лексика, синтаксис і семантика, прагматика. Документ як знакова система. Системи запису (ручний, механічний, магнітний, оптичний, фотографічний, електростатичний), відтворення (ручне, поліграфічне, механічне, магнітне, оптичне, електростатичне), знищення (ручне, магнітне, оптичне, теплове) інформації, історія їх становлення та розвитку. Документ як артефакт. Експертиза цінності документа Документ як артефакт. Поняття артефакту. Артефактні документи як документні пам'ятники світового, національного та місцевого значення. Цінність, унікальність артефакту. Цінний та рідкісний документ Артефактні цінності: матеріальна основа, спосіб закріплення інформації, текст. Артефакт загальносвітового, державного, місцевого значення Поняття „документальна пам’ятка”, її особливості.. Рекомендації ЮНЕСКО до захисту рухомих пам’яток історії та культури (1978). Українське законодавство про збереження культурних цінностей. Книжна пам'ятка як видання, що поєднує в собі кількісні та якісні ознаки рідкісної та цінної книги. Експертиза цінності документа. Критерії експертизи цінності документів: походження, зміст, зовнішні особливості та ін. Порядок надання документові статусу “цінний”, “особливо цінний”, “унікальний”, “рідкісний” документи. Основні напрями класифікації документальних пам’яток. Співвідношення понять “пам’ятка культури”, “цінний документ”, “унікальний документ”, “особливо цінний документ”, “рідкісний документ”. 3. Дати визначення поняттям „форма документа”, „зміст документа”, «реквізит документа», „матеріальна основа документа”, „матеріальна конструкція документа”. Розкрити еволюцію матеріальної основи документа, матеріальної конструкції документа. 4. Встановити співвідношення інформаційної складової документа та його матеріальної основи, матеріальної конструкції за Національним стандартом України „Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення понять. ДСТУ 2732:2004”. Простежити еволюція системних утворень документа – форми та змісту. Документ як цілісність інформації та матеріального об’єкта. 5. За вітчизняними, зарубіжними спеціальною законодавчою базою, стандартами, термінологічними словниками, дати визначення поняття «документування», встановити його еволюцію, складники, тенденції. 6. Розробити власну знакову систему кодування





Дата добавления: 2015-09-04; просмотров: 556. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Композиция из абстрактных геометрических фигур Данная композиция состоит из линий, штриховки, абстрактных геометрических форм...

Важнейшие способы обработки и анализа рядов динамики Не во всех случаях эмпирические данные рядов динамики позволяют определить тенденцию изменения явления во времени...

ТЕОРЕТИЧЕСКАЯ МЕХАНИКА Статика является частью теоретической механики, изучающей условия, при ко­торых тело находится под действием заданной системы сил...

Теория усилителей. Схема Основная масса современных аналоговых и аналого-цифровых электронных устройств выполняется на специализированных микросхемах...

КОНСТРУКЦИЯ КОЛЕСНОЙ ПАРЫ ВАГОНА Тип колёсной пары определяется типом оси и диаметром колес. Согласно ГОСТ 4835-2006* устанавливаются типы колесных пар для грузовых вагонов с осями РУ1Ш и РВ2Ш и колесами диаметром по кругу катания 957 мм. Номинальный диаметр колеса – 950 мм...

Философские школы эпохи эллинизма (неоплатонизм, эпикуреизм, стоицизм, скептицизм). Эпоха эллинизма со времени походов Александра Македонского, в результате которых была образована гигантская империя от Индии на востоке до Греции и Македонии на западе...

Демографияда "Демографиялық жарылыс" дегеніміз не? Демография (грекше демос — халық) — халықтың құрылымын...

Методика обучения письму и письменной речи на иностранном языке в средней школе. Различают письмо и письменную речь. Письмо – объект овладения графической и орфографической системами иностранного языка для фиксации языкового и речевого материала...

Классификация холодных блюд и закусок. Урок №2 Тема: Холодные блюда и закуски. Значение холодных блюд и закусок. Классификация холодных блюд и закусок. Кулинарная обработка продуктов...

ТЕРМОДИНАМИКА БИОЛОГИЧЕСКИХ СИСТЕМ. 1. Особенности термодинамического метода изучения биологических систем. Основные понятия термодинамики. Термодинамикой называется раздел физики...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.016 сек.) русская версия | украинская версия