Існує три закони проведення збудження по нервовому волокну.
1. Закон анатомо-фізіологічної цілісності. Проведення імпульсів по нервовому волокну можливо лише у тому випадку, якщо не порушена його цілісність. При порушенні фізіологічних властивостей нервового волокна шляхом охолодження, застосування різних наркотичних засобів, здавлення, а також порізами і ушкодженнями анатомічної цілісності проведення нервового імпульсу по ньому буде неможливе. 2. Закон ізольованого проведення збудження. Збудження, що виникло в нервовому волокні, не може перейти на інші нервові волокна, що знаходяться в складі одного нерва. Імпульс йде від кожного волокна ізольовано і діє лише на ті клітини, з якими контактують закінчення нервового волокна. Важливе значення цієї властивості пов’язане з тим, що більшість нервів є змішаними, що складаються з великої кількості нервових волокон — рухових, чутливих, веґетативних, котрі іннервують різні органи і тканини, що находяться далеко одні від одних. Якби збудження переходило усередині нервового стовбура з волокна на волокно, то нормальне функціонування органів і тканин було б неможливим. Існує ряд особливостей поширення збудження в периферичних, м'якушевих і безм'якушевих нервових волокнах. У периферичних нервових волокнах збудження передається тільки уздовж нервового волокна, але не передається на сусідні, які знаходяться в одному і тому ж нервовому стволі. У м'якушевих нервових волокнах роль ізолятора виконує мієлінова оболонка. За рахунок мієліну збільшується питомий опір і відбувається зменшення електричної місткості оболонки. У безм'якушевих нервових волокнах збудження передається ізольовано. Це пояснюється тим, що опір рідини, яка заповнює міжклітинні щілини, значно нижче за опір мембрани нервових волокон. Тому струм, що виникає між деполяризованою ділянкою і неполяризованим, проходить по міжклітинних щілинах і не заходить при цьому в сусідні нервові волокна. 3. Закон двостороннього проведення збудження. Нервове волокно проводить нервові імпульси в двох напрямах - доцентрово і відцентрово. Це явище доведено експериментально шляхом реєстрації потенціалу дії на обох кінцях волокна. У живому організмі збудження проводиться тільки в одному напрямі. Двостороння провідність нервового волокна обмежена в організмі місцем виникнення імпульсу і клапанною властивістю синапсів, яка полягає в можливості проведення збудження тільки в одному напрямі.
|