ФІЗІОЛОГІЯ НЕРВОВОГО ВОЛОКНА
1. Фізіологічні властивості нервових волокон: 1) збудливість - здатність приходити в стан збудження у відповідь на подразнення; 2) провідність - здатність передавати нервові збудження у вигляді потенціалу дії від місця подразнення по усій довжині; 3) рефрактерність (стійкість) - властивість тимчасова різко знижувати збудливість в процесі збудження. Нервова тканина має найкоротший рефрактерний період. Значення рефрактерності - оберігати тканину від перезбудження; 4) лабільність - здатність реагувати на подразнення з певною швидкістю. Лабільність характеризується максимальним числом імпульсів збудження за певний період часу (1 с) в точній відповідності з ритмом подразнень, що наносяться. Нервові волокна не є самостійними структурними елементами нервової тканини, вони є комплексним утворенням, що включає наступні елементи,: 1) відростки нервових клітин - осьові циліндри; 2) гліальні клітини (нейроглія); 3) сполучнотканинну (базальну) пластинку. Головна функція нервових волокон - проведення нервових імпульсів. Відростки нервових клітин проводять самі нервові імпульси, а гліальні клітини сприяють цьому проведенню. За особливостями будови і функціями нервові волокна підрозділяються на два види: немієлінізовані (безм’якушеві) і мієлінізовані (м’якушеві). М’якушеві чуттєві і рухові волокна входять до складу нервів, що постачають органи чуття і скелетну мускулатуру, а також є і у веґетативній нервовій системі. Безм’якушеві волокна в людини розташовані в симпатичній нервовій системі. Звичайно до складу нерва входять як м’якушеві, так і безм’якушеві волокна.
Немієлінові нервові волокна не мають мієлінової оболонки. Їх діаметр 5-7 мкм, швидкість проведення імпульсу 1-2 м/с. Мієлінові волокна складаються з осьового циліндра, покритого мієліновою оболонкою, утвореною Шваннівскими клітинами. Осьовий циліндр має мембрану і аксоплазму. Мієлінова оболонка перебуває на 80 % з ліпідів, що мають високий омічний опір, і на 20 % з білку. Мієлінова оболонка не покриває суцільно осьовий циліндр, а уривається і залишає відкритою ділянки осьового циліндра, які називаються вузловими перехопленнями (перехоплення Ранв’є). Довжина ділянок між перехопленнями різна і залежить від товщини нервового волокна: чим воно товще, тим довше відстань між перехопленнями. При діаметрі 12-20 мкм швидкість проведення збудження складає 70-120 м/с. Залежно від швидкості проведення збудження нервові волокна діляться на три типи: А, В, С. Найбільшою швидкість проведення збудження володіють волокна типу А, швидкість проведення збудження яких досягає 120 м/с, тип В має швидкість від 3 до 14 м/з, тип С - від 0,5 до 2 м/с. Не слід змішувати поняття "Нервове волокно" і "нерв". Нерв – комплексне утворення, що складається з нервового волокна (мієлінового або немієлінового), пухкої волокнистої сполучної тканини, що утворює оболонку нерва.
|
