Методичні рекомендації для підготовки до теми. Предмет "Судоустрій України" має на меті ознайомити студентів з будовою, структурою, комплектацією

Предмет "Судоустрій України" має на меті ознайомити студентів з будовою, структурою, комплектацією, порядком формування, вирішенням кадрових питань та із загальними засадами судової діяльності. Серед державних органів суди займають специфічне становище в силу особливостей їх формування, повноважень, вимог до працівників, завдань і мети їх діяльності. Предмет учбової дисципліни розкривається в проблемах і положеннях, які вивчаються в ній. Предмет даного курсу охоплює, в першу чергу, дані про судові органи, які здійснюють правосуддя, а також дані щодо інших органів, покликаних сприяти судовій діяльності.

Сукупність проблем і положень вивчається в певній послідовності, яка і обумовлює систему дисциплін "Судоустрій України". Системою вивчення даної дисципліни передбачено засвоєння матеріалу від простішого до більш складного. В цілому система розділів дисципліни побудована з врахуванням місця, значення і функцій кожного з судових органів, є логічно послідовною. Спочатку розкривається зміст і система предмету, поняття судової влади, статусу суддів, правосудця і його конституційних принципів. Далі послідовно вивчається судова система України.

При здійсненні правосуддя завданням суду є забезпечення: захисту гарантованих Конституцією України та законами прав і свобод людини і громадянина; захисту прав і законних інтересів юридичних осіб; інтересів суспільства і держави. Ці завдання суд виконує виходячи із принципу верховенства права, який згідно із ст. 8 Конституції має діяти в Україні. Це означає, що суд як правовий інститут держави при здійсненні правосуддя виходить з пріоритету права перед іншими соціальними нормами, наприклад звичаями, мораллю тощо. Суд, здійснюючи правосуддя, повинен керуватися тільки Конституцією і законодавством України.

Механізм захисту прав і свобод громадян, що спрацьовує у процесі взаємодії органів влади і громадянського суспільства на сучасній стадії розвитку, є державним гарантом від відомчого чи неправомірного втручання і впливу. Влада у цілому — це авторитетна сила, що має реальну можливість здійснювати свою волю у соціальному житті, використовуючи різні засоби і методи, у тому числі і примусу. В. В. Копєйчиков характеризував владу як необхідність, за допомогою якої забезпечується нормальне функціонування усіх соціальних суб'єктів, вона забезпечує організованість і порядок, координує дію різних елементів держави і суспільства.

Державна влада є різновидом соціальної влади, що здійснюється державою, яка здатна підпорядковувати своїй волі поведінку людей та діяльність об'єднань, що знаходяться на її території.

Судова влада — це різновид державної влади, яка є системою державних судових органів, що покликані здійснювати правосуддя в Україні.

Органи судової влади, що здійснюють правосуддя, повинні мати гарантії невтручання з боку законодавчої й, особливо, виконавчої влади.

Виключність судової влади — означає, що жоден орган державної влади окрім суду не може вирішувати усі правові суперечки та приймати рішення, здійснюючи правосуддя.

Держава доручає тільки судам приймати рішення з конкретних цивільних, господарських, кримінальних та адміністративних справ, що підкреслює виключність судових рішень. Тільки органи судової влади можуть застосовувати державні примусові заходи, такі як визнання особи винною, призначення покарання.

Єдність судової влади забезпечується сукупністю нормативно-правових актів, що регулюють питання судоустрою та судочинства, мають єдиний механізм дії на усій території України.

Незалежність судової влади — це принцип ефективної діяльності суду, що вільний від будь-якого зовнішнього чи внутрішнього впливу з боку органів законодавчої та виконавчої влади, фізичних та юридичних осіб.

Незалежність судової влади обумовлюється конституційним розподілом влади. Судова влада виконує притаманні їй функції правосуддя та контролю незалежно від інших гілок влади, не підпорядковуючись їм. Суд приймає рішення у справі незалежно від інших органів влади та управління, і воно не потребує затвердження іншими гілками влади. Закріплення принципів формування судової системи, визначення порядку і строків обрання та призначення суддів є гарантією незалежності судової влади.

Реферативні доповіді за підготовленими індивідуальними навчально-дослідними завданнями за визначеною тематикою:

1. Як співвідносяться поняття «правосуддя» і «судочинство»?

2. Які основні завдання судової реформи 1864 року?

3. Розкрийте зміст тимчасового положення Ради Народних Комісарів УРСР «Про суд і революційні трибунали в УРСР».

Методичні вказівки щодо самостійної роботи під час підготовки до наступних занять

1. Повторити навчальний матеріал теми.

2. Під час самостійної підготовки з метою поглибленого вивчення теоретичного матеріалу законспектувати питання, що винесені на самостійне опрацювання.

2.1. Для освітньо-кваліфікаційного рівня «Молодший спеціаліст» 2012 року набору:

- Міжнародно-правові принципи побудови судової системи держави.

- Міжнародні та міждержавні установи Юстиції.

- Історія становлення судової системи в Україні.

2.2. Для освітньо-кваліфікаційного рівня «Молодший спеціаліст» 2014 року набору:

- Історія становлення судової системи в Україні.

2.3. Для освітньо-кваліфікаційного рівня «Бакалавр» - Правоохоронна діяльність 2013 року набору.

- Міжнародно-правові принципи побудови судової системи держави.

- Історія становлення судової системи в Україні.

2.4. Для освітньо-кваліфікаційного рівня «Бакалавр» - Правоохоронна діяльність, Правознавство 2014 року набору.

- Міжнародно-правові принципи побудови судової системи держави.

- Міжнародні та міждержавні установи Юстиції.

- Історія становлення судової системи в Україні.

 

Рекомендована література для самостійної роботи студентів

1. Діяльність судових і правоохоронних органів України: Нормативно-правове регулювання. – Алерта; ЦУЛ, 2011 – 424 с.

2. Кивалов С. В. Судебная реформа в Украине: разочарования и надежды / С.В. Кивалов. — О.: Юрид. літ. — 2010. — 312 с.

3. Молдован В. В. Судоустрій України: навч. посіб. для вузів [Рекомендовано МОН України] / В. В. Молдован. – К.: Алеут, 2010. — 360 с.

4. Судоустрій України: підручник / С. В. Ківалов, Ю. Є. Полянський, М. В. Косюта, В. В. Долежан; за ред. С. В. Ківалова. – К.: Юрінком Iнтер, 2011. – 384 с.

5. Судові та правоохоронні органи України: навчальний посібник / П.Д. Біленчук, І.І. Котюк, А.П. Гель, Г.С. Семаков, Н.М. Ахтирська, С.М. Круль / За заг. ред. П.Д. Біленчука. – К.: Атіка, 2011. – 328 с.

6. Суд, правоохоронні та правозахисні органи України: Підручник / О.С. Захарова. В.С. Ковальський, В.С. Лукомський та ін.; Відп. ред. В. Маляренко. – 3-є вид., перероб. і доп. – К.: Юрінком Інтер, 2007. – 352 с.