Глава 8. БЮДЖЕТНА СИСТЕМА УКРАЇНИ.

ний збір з ввезених на територію України товарів (окрім акциз­ного збору з ввезених нафтопродуктів і транспортних'засобів); плата за ліцензії на певні види господарської діяльності тощо.

Щодо доходів місцевих бюджетів, то вище вже згадувало­ся про власні доходи територіальних громад, які не можна вра­ховувати при здійсненні міжбюджетних трансфертів. Місцеві бюджети поділяють на загальний і спеціальний фонди. У свою чергу, загальний фонд може охоплювати поточний бюджет і бюджет розвитку. Останній існує для фінансування інвестицій­ної й інноваційної діяльності та фінансування інших видатків.

Закріплені доходи наука фінансового права визначає як над­ходження, що їх постійно або частково закріплюють за певним бюджетом безстроково чи на тривалий термін¹. До доходів, які закріплюють за бюджетами місцевого самоврядування та вра­ховують при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів, належать, зокрема, такі податки і збори (обов'язкові платежі): податок із доходів фізичних осіб; державне мито в частині, що належить відповідним бюджетам; плата за ліцензії на прова­дження певних видів господарської діяльності та сертифікати, що їх видають виконавчі органи відповідних рад; плата за держав­ну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, яку справ­ляють виконавчі органи відповідних рад; плата за торговий па­тент на деякі види підприємницької діяльності; надходження адміністративних штрафів, що їх накладають виконавчі органи відповідних рад або утворені ними у встановленому порядку адмі­ністративні комісії; єдиний податок для суб'єктів малого підпри­ємництва у частині, що належить відповідним бюджетам².

Вужчим є перелік доходів бюджету Автономної Республіки Крим, обласних та районних бюджетів, що їх ураховують при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів, визначений у ст. 66 Бюджетного кодексу України.

Із певних податків і зборів складається кошик доходів, що закріплюється за бюджетами місцевого самоврядування. Коши­ком доходів бюджетів місцевого самоврядування називають сукупність податків і зборів (обов'язкових платежів), закріпле­них Бюджетним кодексом на постійній основі за бюджетами міс-

' Музика О. А. Неподаткові доходи місцевих бюджетів України (фінан­сово-правове дослідження) / О. А. Музика. — К.: Атіка, 2006.— С. 73.

² Закон України № 2709 у ст. 64 розширює й конкретизує наведений пе­релік.

цевого самоврядування. їх ураховують при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів. Обсяг кошика доходів відповідно­го бюджету визначають із застосуванням індексу підносної по-даткоспроможності бюджету міста чи району на основі даних про фактичне виконання відповідного бюджету за три останні бюджетні періоди.

Видатки державного бюджету та бюджетів місцевого само­врядування відображають значну частину витрат, здійснюваних державними і муніципальними органами влади. Розмір видат­ків фактично визначає розмір свободи діяльності відповідних органів влади. Видатки — це витрати, пов'язані із задоволенням нагальних потреб. До основних видатків належать витрати на: фінансування мережі підприємств, установ та організацій, що утримуються за рахунок коштів відповідного бюджету і діють на початок бюджетного періоду; соціальні видатки; фінансуван­ня інвестиційної й інноваційної діяльності; інші витрати, пов'я­зані із забезпеченням завдань і функцій органів державної вла­ди та місцевого самоврядування.

Склад і структуру видатків державного та місцевих бюдже­тів визначають їх економічний зміст, функціональне призначен­ня, роль у розподілі ВВП. До загальних принципів розподілу видатків між ланками бюджетної системи України належать підвідомчість (підпорядкованість) установ та організацій, що фінансуються з відповідного бюджету, і значимість заходів, які фінансуються.

Так, за рахунок коштів Державного бюджету здійсню­ють видатки на державне управління (законодавчу і виконавчу владу та Президента України); судову владу; міжнародну діяль­ність; фундаментальні та прикладні дослідження; національну оборону; правоохоронну діяльність і безпеку держави; освіту (загальну середню, професійно-технічну, виші, засновані на дер­жавній формі власності, післядипломну освіту, позашкільні за­клади освіти тощо); охорону здоров'я; соціальний захист та соці­альне забезпечення; культуру і мистецтво; фізичну культуру і спорт; обслуговування державного боргу; проведення виборів та референдумів тощо. Перелік таких видатків конкретизовано в ст. 87 Бюджетного кодексу України та відповідних актах Кабі­нету Міністрів України.

Як і органи державної влади, органи місцевого самовряду­вання у межах своїх функцій провадять видаткову полі гику на