У бюджетному унітаризмі організацію міжбюджетних відно-син здійснюють центральні органи влади відповідно до законодавства. Однак саме за таких умов постає проблема, пов'язана із визначенням рівня допустимої централізації коштів у державному бюджеті та відповідно тієї межі, поза якою суб'єкти держави втрачають стимул до формування власних місцевих бюджетів за рахунок власних джерел. ІЗ Україні це виявляється в активному застосуванні таких фінансових інструментів, як між-бюджетні трансферти, пов'язані із процесами переміщення фінансових ресурсів від одного рівня влади до іншого2.
Чітке розмежування обов'язків між органами влади, яке передбачає закріплення за кожним рівнем як власного доходу, так і відповідної частки загальнодержавних податків для фінансування покладених на них обов'язків, має бути основоположним принципом побудови системи публічних фінансів. Такий підхід дає змогу не тільки провадити ефективну фінансову та бюджетну політику, а й точно оцінювати внесок кожного рівня влади в економічний розвиток регіону. У такий спосіб досягають прозорості системи фінансових відносин, яка унеможливить суб'єктивізм і застосування суто диктаторських важелів впливу органів вищого рівня на органи нижчого. Водночас така система забезпечуватиме реальний контроль за витрачанням коштів із боку як відповідних державних органів, так і громадськості. Крім то-
1 І Іорядок та особливості падання позичок визначено вст. 73 Ііюджетпо-
го кодексу України.
2 Орлнж Іі. II. Местное самоупрашіепие в України-: проблсмьі реформи-
рования бюджетних отнопіений / Е. 11. Орлюк // Нюджстиое прано Россий-
ской Федераціїи. Кжетодпик. — 2006.- С. ЗО 31.
