Модуль 3. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПУБЛІЧНИХ ДОХОДІВ ТА ВИДАТКІВ. Корпоративний податок належить до податків, що підпали під європейську уніфікацію

Корпоративний податок належить до податків, що підпали під європейську уніфікацію. Порядок оподаткування корпоративним по­датком у національних економіках країн ЄС здійснюється із ураху­ванням положень, закладених Директивою ЄС про материнське та дочірнє підприємства 90/435/ЕЄС. Іще в 1992 р. у рекомендаціях з уніфікації податку на прибуток у рамках країн ЄС містилося поло­ження, в якому пропонували ввести мінімальну ставку корпорацій-ного податку в 30% і максимальну в 40% (включно з місцевими подат­ками на підприємницький дохід).

Загалом у практиці ЄС використовується вісім директив, які ре­гулюють пряме оподаткування, серед яких є й ті, що містять норми адміністрування прямого оподаткування (хоча цей термін і не вжива­ється у текстах директив).

Серед цих документів доцільно назвати Директиву Ради ЄС 77/799 «Про взаємну допомогу компетентних органів у сфері прямого опо­даткування» від 19.12.1977 р. Згідно з нею компетентні органи дер­жав—членів ЄС мають обмінюватися будь-якою інформацією, яка дасть їм змогу впливати на правильне оподаткування доходу і капі­талу. При цьому передбачається обмін інформацією на вимогу компе­тентного органу, автоматичний та спонтанний обмін інформацією.

Директива Ради 90/434/ЕЄС «Про спільну систему оподаткуван­ня, що застосовується до злиттів, поділів, передачі активів та обміну акціями стосовно компаній різних держав-членів» від 23.07.1990 р. має на меті забезпечення податкового нейтралітету та усунення по­даткових перешкод для трансграничних операцій компаній різних держав-членів з їх активами.

Директива Ради 90/435/ЕЄС «Про спільну систему оподаткуван­ня, що застосовується до материнських та дочірніх компаній різних держав-членів» від 23.07.1990 р. має на меті скасування на території ЄС податку в джерела на дивіденди, що розподіляються від дочірньої компанії на користь материнської, і таким чином, усунення подвій­ного оподаткування такого розподілу.

Конвенція 90/436/ЕЄС «Про усунення подвійного оподаткуван­ня, що виникає у зв'язку з коригуванням прибутку асоційованих (за­лежних) підприємств» від 23.07.1990 р. є багатосторонньою конвен­цією міждсржавами-члепами, що запровадила інноваційний механізм у галузі податкового права: обов'язкову арбітражну процедуру, яка зобов'язує податкові органи усувати міжнародне подвійне оподатку­вання. Таку процедуру компетентний державний орган держави-чле-на порушує у разі неможливості досягнути спільної домовленості щодо трансферної ціни й адекватно усунути подвійне оподаткування протягом двох років від моменту звернення до цього органу зацікав­леного платника податку.

Глава 15. П ОДАТКИ З ЮРИДИЧНИХ ОСІБ

В Україні оподаткування прибутків юридичних осіб здій­снюється на підставі ЗУ «Про оподаткування прибутку підпри­ємств» у редакції від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР (зі змінами та доповненнями) (далі — Закон).

Оподаткування податком на прибуток здійснюється за прин­ципом резиденства. Платниками податку є:

з-поміж резидентів¹ — суб'єкти господарської діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи й органі­зації, чия діяльність, спрямована на отримання прибутку як на території України, так і за її межами;

з-поміж нерезидентів² — фізичні чи юридичні особи, створе­ні у будь-якій організаційно-правовій формі, які отримують до­ходи з джерел, розташованих в Україні, за винятком установ та організацій, що мають дипломатичний статус або імунітет згід­но з міжнародними договорами України чи законом.

Юридичні особи, в котрих є філії, відділення й інші відокре­млені підрозділи, які не мають статусу юридичної особи та роз­ташовані на території іншої, ніж такий платник податку, терито­ріальної громади, мають право прийняти рішення про сплату консолідованого податку та сплачувати його до бюджетів те­риторіальних громад за місцезнаходженням філій, а також до бюджету територіальної громади за своїм місцезнаходженням. Для переходу на консолідовану сплату платник має самостій­но до 1 липня року, що передує звітному, повідомити податкові органи за власним місцезнаходженням та місцезнаходженням його філій (відокремлених підрозділів). Таким чином, при спла­ті податку на прибуток виникає таке поняття, як сконсолідова­ний платник».

До платників податку на прибуток належать постійні пред­ставництва нерезидентів, чиї джерела доходів містяться в Украї­ні, а також інші суб'єкти, деталізовані в Законі.

¹ Резиденти — юридичні особи та суб'єкти господарської діяльності У краї
ни, що не мають статусу юридичної особи (філії, представництва тощо), які
створені та здійснюють свою діяльність відповідно до законодапстна України
і перебувають на її території.

² Нерезиденти— юридичні особи та суб'єкти господарської діял......... сії,

що не мають статусу юридичної особи (філії, предстаїїініцтна тощо), пні пе­ребувають поза межами України, створені та здійснюють пішо діяльнії ті, нід-повідно до законодавства іншої держачи.