Розмір штрафу

10% суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожен податковий період, уста­новлений для такого податку, збо­ру (обов'язкового платежу), по­чинаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи тим, на який припа­дає отримання таким платником податкового повідомлення від ко­нтролюючого органу, але не біль­ше 50% такої суми та не менше 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь термін недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули

5% суми донарахованого податко­вого зобов'язання, але не менше одного неоподатковуваного міні­муму доходів громадян сукупно за весь термін недоплати, незале­жно від кількості податкових пе­ріодів, що минули

50% суми недоплати, але не мен­ше 100 неоподатковуваних міні­мумів доходів громадян сукупно за весь термін недоплати, неза­лежно від кількості податкових періодів, що минули

¹ Платник податків сплачує один із зазначених у цьому підпункті штра­фів відповідно до загального терміну затримки незалежно від того, було за­стосовано штрафи, визначені вище, чи ні.

528 __ Моду ль З, ПРАВО ВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПУБЛІЧНИХ ДОХОДІВ ТА ВИДАТ КІВ

Платник податків, який до початку його перевірки контро люючим органом самостійно виявляє факт заниження податко­вого зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний: а) або надіслати уточнений розрахунок і зробити доплату та сплатити штраф у розмірі 5% такої суми до подання такого уто­чненого розрахунку; б) або відобразити суму такої недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за наступний податковий період, збільшивши її на суму штрафу в розмірі 5% такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми подат­кового зобов'язання з цього податку.

При самостійному донарахуванні суми податкових зобов'я­зань адміністративні штрафи не накладають.

Разом із тим цс правило не застосовується, якщо: а) платник податків не подає податкової декларації за період, протягом яко­го відбулася недоплата податкового зобов'язання; б) суд уста­новив скоєння злочину посадовими особами платника податків або фізичною особою—платником податків з умисного ухилен­ня від сплати зазначеного податкового зобов'язання.

Примусове стягнення — звернення стягнення на активи платника податків у рахунок погашення його податкового бор­гу, без попереднього узгодження його суми з таким платником податків.

До санкцій за порушення податкового законодавства нале­жать і податкова застава й адміністративний арешт активів пла­тника податків.

Податкова застава — це спосіб забезпечення податкового зобов'язання платника податків, не погашеного вчасно. Вона виникає на підставі Закону¹. Податкова застава дає органу стяг­нення право в разі невиконання забезпеченого податковою за­ставою податкового зобов'язання одержати задоволення з вар­тості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами в порядку, встановленому Законом. Підставою для застосування

' Правовий режим податкової застави визначає Закон (ст. 8), а також Порядок застосування податкової застави органами Державної податкової служби, затверджений наказом Державної податкової адміністрації України від 28.08.2001 р. № 338. До 21.03.200.1 р. застосовували ще одну підставу ви­никнення права податкової застави неподання або несвоєчасне подання платником податків податкової декларації. Разом із тим відповідно до рішен­ня Конституційного Суду України від 21.03.2005 р. № 2-рп/2005 положення ст. 8 Закону в цій частині було визнано неконституційним.