Глава 20. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ПОДАТКОВОГО ЗАКОНОДАВСТВА 521

Залежно від об'єкта — на пов'язані з: приховуванням об'єк­та оподаткування; заниженням об'єкта оподаткування; відсут-пістю обліку об'єкта оподаткування або веденням його із пору­шенням установленого порядку; несвоєчасною сплатою податку; неподанням документів та іншої інформації.

Залежно від статусу суб'єкта правопорушення останні поді­ляють на: вчинені платниками податків і зборів (обов'язкових платежів); вчинені податковими агентами; вчинені іншими зобо­в'язаними особами.

У фаховій літературі запропоновано й інші класифікації по­даткових правопорушень: за суб'єктним складом, за особливос­тями об'єктивного боку податкового правопорушення, за крите­ріями кількості або якості¹.

За чинним законодавством, платника податку можна притя­гнути до відповідальності в разі: 1) ухилення від сплати подат­ку, іншого обов'язкового платежу²; 2) заниження об'єкта оподат­кування; 3) несвоєчасної сплати податку, іншого обов'язкового платежу; 4) неподання (несвоєчасного подання) податкових де­кларацій, розрахунків, інших документів, необхідних для обчис­лення податків, обов'язкових платежів, до податкових органів'¹; 5) неподання (несвоєчасного подання) до байку платіжних дору­чень на сплату податків, інших обов'язкових платежів; 6) недо­пущення перевіряльників для обстеження приміщень, що вико­ристовуються для отримання доходів, тощо.

¹ Наприклад, див.: Кучерявенко М. II. Податкове право України. Акаде­
мічний курс / М. П. Кучерявенко. — К.: Правова єдність, 2008. — С. 336—338;
Бршгалин А. В. Види налоговьіх правонарутпений: теория и практика при-
менения / А. В. Брьізгалин, В. Р. Берник, А. II. Головки / іюд ред. А. В. Брьіз-
галина. — Екатеринбург: Налош и финансовос право, 2004. — С. 50—52.

² Ці податкові правопорушення трапляються найчастіше і є найнебез-
печнішими. Суть їх полягає у невиконанні чи неналежному виконанні плат­
ником податку обов'язків перед бюджетом. Проте суспільна небезпека цього
правопорушення не зводиться лише до недоотримання бюджетом коштів і
зростання дефіциту бюджету. Ухилення від оподаткування підриває основи
ринкової конкурентні, ставить правопорушника у вигідніше становище порів­
няно з добросовісним платником податків. Окрім того, недоплату податку
однією особою покривають за рахунок інших платежів: державі доводиться
збільшувати ставки чи запроваджувати нові види податків.

^! Зокрема, див.: Наказ Державної податкової адміністрації України «Про подання електронної податкової звітності» від 10.04.2008 р. №233, зареє­стрований у Міністерстві юстиції України Ні.04.2008 р. за № 320/15011.

52 2 Модуль 3. П РАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПУБЛІЧНИХ ДОХОДІВ ТА ВИДАТК ІВ

Податки, інші обов'язкові платежі, не оплачені у встановле­ні терміни, а також пеню та штрафи, застосовані до платника, визнають податковою заборгованістю. За наявності податкової заборгованості платника не притягуватимуть до юридичної від­повідальності в разі: 1) надання йому відстрочки (розстрочки) на умовах податкового кредиту; 2) списання податкової заборго­ваності у випадках, передбачених законами України; 3) реструк­туризації податкової заборгованості, здійснюваної відповідно до законодавства України.

Ураховуючи складність питань адміністрування податків, значну увагу доцільно приділяти досудовому порядку врегулю­вання податкових спорів. Відтак варто звернутися до зарубіж­ної практики¹.

Так, у США приблизно 95% податкових спорів вирішують шляхом укладення мирових угод. Другий спосіб залагодити спір до суду — по­дання скарги до апеляційного департаменту Служби внутрішніх до­ходів, де скаргу також розглядають неформально — за допомогою те­лефонних перемовин, поштового листування, особистих зустрічей. На практиці 90% звернень платників податків до Служби вирішуєть­ся на цьому етапі. Термін розгляду справ в адміністративному поряд­ку необмежений (від 90 днів до року). При вирішенні спору податко­вий орган ураховує можливі ризики та складнощі розгляду питання в судових інстанціях. У суді на користь платника податків вирішу­ють близько 4% спран, що свідчить про цілковиту впевненість подат­кових органів у власній аргументації².

У Німеччині, Франції і Великій Британії досудова процедура врегулювання податкового спору є обов'язковою. Податкові органи намагаються укласти мирову угоду з платником податку на етапі ад­міністративного оскарження, але укладення угоди з питань фактів допускається також під час судового розгляду. У Німеччині суди роз­глядають справу приблизно 2—3 роки. Відшкодування судових ви­трат стороною, що програла, відбувається за встановленими тарифа­ми. Судовий розгляд у Франції може тривати до 10 років.

¹ 1 Іаприклад, дин.: Ііапевшіа Е. В. Досудебное обжаловаиие иалогопла-
тельїциками рошений палоговьіх органом: с нового года — новая жизиь? /
Е. В. Иансвипа/УПалоговсд. 2009. №1. С. 13 21.

² Для порівняння: Від загальної кількості розглянутих справ усіх кате­
горій, які перебували на розгляді у господарських судах упродовж 2006 р. по
м. Києву, на користь органів Державної податкової служби було вирішено
6408 справ (83,2%), а на користь платників податків — 1291 справа (16,7%).
У 2005 р. відповідно - 90% і 9,9% // Юридическая газета. - № 12 (96). - 22 бе­
резня 2007 р.