Податковий примус та податкова відповідальність

У податкових правовідносинах інтереси їх учасників є різ-носпрямованими. Тому податок як індивідуально безоплатний платіж завжди базується на примусі. У зв'язку з тим, що справ­ляння більшості податків ґрунтується на принципі самостійно­го обрахунку платником податку його суми та декларування, значну увагу при організації податкової роботи приділяють по­датковому контролю.

Отже, необхідність стабілізації фінансової системи, забезпе­чення стійкого надходження бюджетних доходів, дотримання податкової дисципліни як умови якісного виконання фізични­ми і юридичними особами зобов'язань перед державою обумов­люють існування податкового контролю як особливого напряму державного фінансового контролю. Якщо існує таке поняття, як «податкова відповідальність», якщо враховувати специфіку фінансових правовідносин, особливо можливість застосування державного примусу за порушення приписів, викладених у пра­вових нормах, то, звичайно, державний примус властивий і по­датковим правовідносинам, коли один із суб'єктів таких відно­син — юридична або фізична особа—платник податків порушує встановлені чинним законодавством норми. Тобто саме скоєне

512 Модуль 3. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПУБЛІЧНИХ ДОХОДІВ ТА ВИДАТКІВ

податкове правопорушення є підставою для застосування захо­дів відповідальності до платників податків.

Податкові органи, діяльність яких спрямована на забезпе­чення режиму законності в податковій сфері, мають конкретні контрольні повноваження, в тому числі й право вживати заходів податкового примусу, застосовувати до платників податків -юридичних і фізичних осіб засобів юридичної відповідальності за порушення податкового законодавства. Відповідно до п. 2 ст. 2 ЗУ «Про Державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 р. № 509-ХІІ (зі змінами) контроль за дотриманням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчас­ністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів є завданням Державної податкової служби. Інше важливе її за­вдання — запобігання злочинам та іншим правопорушенням, що їх закон відносить до компетенції податкової міліції, їх роз­криття, припинення, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення.

Для виконання цих завдань органам Державної податкової служби надано ряд повноважень зі здійснення податкового кон­тролю. За його результатами у разі виявлення порушень по­даткові органи мають право застосовувати до фізичних та юри­дичних осіб—порушників податкового законодавства заходи державного примусу. Примус у сфері оподаткування можна визначити як систему встановлених законодавством захо­дів запобіжного, припиняючого та відновлювального харак­теру, що застосовуються до платників податків—фізичних та юридичних осіб для здійснення контролю, забезпечення режиму законності у податковій сфері, дотримання пра­вил сплати податкових платежів та виявлення (збирання) даних (інформації) про виконання платниками податків зо-бов 'язань зі сплати податків, а в разі скоєння податкового правопорушення — застосування до останніх заходів відпо­відальності (фінансової, адміністративної, кримінальної, дисциплінарної).

Заходи податкового примусу можна поділити на дві групи: 1) юри­дичні санкції (основна група), тобто державпо-примусові заходи, що є реакцією держави стосовно конкретної особи (фізичної, юридич­ної) на факт протиправної поведінки; 2) державно-необхідні запобіж­ні й припиняючі заходи. Ці заходи, що їх застосовують до платників