У галузі видатків

Публічні видатки — одна з визначальних складових фінан­сової діяльності держави. Вони є безперервним використанням державою в особі уповноважених органів коштів бюджету і поза­бюджетних фондів як публічних фондів коштів, так і власних коштів підприємств і організацій на потреби, визначені в актах про бюджет. Розмір видатків визначають державні завдання, які закріплюють прогнози й цільові програми.

Ще А. Сміт, а за ним і його послідовники-економісти зазнача­ли, що частину видатків кожен член суспільства може успішно покривати за рахунок особистих доходів, тоді як друга частина потребує певного об'єднання коштів і зусиль усіх членів суспіль­ства для ефективної оплати загальних інтересів, які неодмінно виникають у кожному суспільстві. Фінансування суспільних ви­датків за рахунок суспільних коштів породжує необхідність уре­гулювання процесу їх фінансування з боку держави. Держава має за обов'язок фінансувати такі суспільні видатки, видатки, що мають публічний, визначальний характер стосовно до публіч­них доходів.

Саме тому однією з головних функцій держави в сучасній економіці є вжиття комплексу узгоджених заходів економічної стратегії і тактики, спрямованих на формування виваженої зба­лансованої бюджетної політики. Загальна мета застосування дер-

жавного впливу на економіку полягає в тому, щоб розглядати людину як мету виробництва, примусити економіку фу 11 к ц і о 11 у -вати як фактор розвитку людства, а не людину — як фактор ви­робництва, надати ринковій економіці «ринкового обличчя»'.

Матеріальною основою публічних видатків як правової кате­горії є суми витрат відповідних публічних фондів коштів. Юри­дичний бік публічних видатків обумовлений тим, що вони є частиною фінансових правовідносин, які виникають у державі. Тому публічні видатки як категорія фінансового права містять у собі всі загальні особливості фінансових правовідносин та ма­ють певні специфічні риси, властиві процесу розподілу (пере­розподілу) й використання публічних фондів коштів у державі.

У юридичній літературі публічні видатки розглядають у кіль­кох аспектах:

у юридичному — як публічні відносини, які мають соціаль­но-економічний характер та виникають при здійсненні видатко­вих операцій лише на підставі правових норм;

у матеріальному — як кошти публічних фондів, що їх розпо­діляють та використовують відповідно до правових норм;

в організаційному — як процес розподілу й використання ко­штів публічних фондів, здійснюваний відповідно до правових норм;

в економічному — як зменшення чистої вартості активів від­повідних фондів коштів унаслідок здійснення встановлених нор­мами права видаткових операцій².

Відповідно, під публічними видатками розуміють витра­ти публічних фондів грошових коштів, які виражають урегу­льовані правовими нормами соціально-економічні відносини публічного характеру, що складаються при розподілі й вико­ристанні публічних фондів коштів та забезпечують задово­лення публічного інтересу, визнаного державою чи органами місцевого самоврядування.