Законодавства

Відповідальність за порушення валютного законодавст­ва — це юридична відповідальність, що полягає у застосуванні до правопорушника передбачених санкціями норм валютно­го законодавства заходів державного примусу, які виража­ються у формі кари організаційного або майнового характе­ру. Застосування заходів відповідальності пов'язане з владним державним примусом, оскільки санкції за порушення норм ва­лютного законодавства застосовують органи валютного контро­лю, що входять до структури державних органів.

Суб'єктами валютних правопорушень можуть бути як ре­зиденти, так і нерезиденти. Деякі заходи застосовують лише до юридичних осіб. Характер та обсяг державно-примусових захо­дів визначено в санкціях норм законодавчих актів, регулятивна дія яких пов'язана зі сферою валютних відносин.

Об'єктом валютних правопорушень можуть стати порядок здійснення валютних, розрахункових операцій тощо, які зага­лом можуть впливати на стійкість національної валюти й еконо­мічну безпеку держави. Зокрема, згідно зі ст. 16 Декрету Кабіне­ту Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», об'єктом валютного правопорушення є незаконні скуповування, продаж, обмін чи використання валют­них цінностей як засобу платежу або як застави. За вчинення цих дій без відповідного дозволу (ліцензії), якщо відповідно до Декрету та інших актів валютного законодавства наявність тако­го дозволу (ліцензії) є обов'язковою, притягують до адміністра­тивної або кримінальної відповідальності згідно з чинним зако­нодавством України.

Гл ава 25. ПРАВОВІ ЗАСАДИ ВАЛЮТНОГ О РЕГУЛЮВАННЯ ТА ВАЛЮТН ОГО... 711

Нормативною базою, що регулює валютні відносини і перед­бачає можливість застосування заходів відповідальності, є ЗУ «Про зовнішньоекономічну діяльність», «Про порядок здійснен­ня розрахунків у іноземній валюті», «Про банки і банківську ді­яльність», «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» та ін., згаданий Декрет Кабміну, нормативно-правові акти 11БУ та інших органів державної влади, уповноважених здійснювати валютний контроль, передусім Державної податкової служби України.

Зокрема, на рівні НБУ питання проведення контрольно-на­глядових заходів регулює Положення про порядок проведення виїзних, невиїзних (камеральних) перевірок щодо дотриман­ня банками, іншими фінансовими установами, національним оператором поштового зв'язку вимог валютного законодавства України та перевірок пунктів обміну іноземної валюти на те­риторії України, затверджене постановою Правління НБУ від 21.09.2007 р. № 338. Якщо внаслідок перевірки банку (фінансо­вої установи) виявлено порушений валютного законодавства, матеріали про порушення розглядають та рішення про притяг­нення до відповідальності приймають у порядку, встановлено­му Положенням про валютний контроль.

До резидентів, нерезидентів, винних у порушенні правил ва­лютного регулювання і валютного контролю, застосовують такі міри відповідальності (фінансові санкції):

1) за здійснення банками, іншими фінансовими установами, національним оператором поштового зв'язку операцій з валют­ними цінностями без одержання генеральної ліцензії НБУ (за законодавством вона є обов'язковою) — штраф у сумі, еквіва­лентній сумі (вартості) зазначених валютних цінностей, перера­хованій у валюту України за офіційним курсом гривні до інозем­них валют та банківських металів, установленим НБУ на день здійснення таких операцій, із виключенням банку із Державно­го реєстру банків або без нього;

2) за здійснення резидентами і нерезидентами операцій із валютними цінностями, що потребують ліцензії НБУ, без отри­мання індивідуальної ліцензії Нацбанку — штраф у сумі, еквіва­лентній сумі зазначених валютних цінностей, перерахованій у ва­люту України за офіційним курсом гривні до іноземних валют та банківських металів, установленим НБУ на день здійснення таких операцій (окрім винятків, визначених законодавством);

712